Ухвала КАС ВС № 160/19152/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 13 травня 2024 року м. Київ справа №160/19152/23 адміністративне провадження № К/990/16287/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 позовну заяву повернуто позивачеві частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 основного розміру пенсії з 01.03.2022 з урахуванням індексації, установленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», в частині щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2022 року нарахування та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації основного розміру пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум, а також в частині щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 по 30.01.2023 щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», та щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату з 01.07.2021 по 30.01.2023 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм. Своєю чергою предметом касаційного оскарження є ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 про повернення позовної заяви позивачеві, яка була залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 за результатами перегляду зазначеної ухвали в апеляційному порядку. За такого правового регулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій справі судових рішень у касаційному порядку можливе тільки у тому разі, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У справі, що переглядається, суди встановили, що позовні вимоги стосуються нарахування і виплата позивачеві індексації до розміру щомісячної виплати пенсії за період з 01.03.2022 та нарахування і виплата щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000 гривень за період з 01.07. 2021, тобто предметом судового розгляду в даній справі є перевірка підстав для перерахунку та виплати пенсії, що є щомісячним платежем. Колегія суддів бере до уваги, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку обчислення строків звернення до суду у соціальних спорах, що виникають з територіальними органами Пенсійного фонду України. Так, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов такого висновку щодо застосування статті 122 КАС України у спорах цієї категорії про те, що: " 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку, тощо.". Позивач свої доводи про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом обґрунтовував тим, що лише з листа-відповіді відповідача від 07.07.2023 №0400-010202-8/99598 він дізнався про порушення своїх прав та вказував на необхідність забезпечення йому доступу до правосуддя. Посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №815/460/18, колегія суддів вважає безпідставними, через те, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 та інших подібних правових висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Суд апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 відповідно до правових позицій Верховного Суду, сформульованих у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, виходив з того, що з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Позовні вимоги стосуються пенсійних виплат з врахуванням індексації з 01.03.2022 та доплата до пенсії в розмірі 2000 грн з 01.07.2021, в свою чергу до пенсійного органу за роз`ясненням позивач звернувся лише в липні 2023, до суду - 31.07.2023. Що не можна вважати зверненням без зволікань після отримання пенсійної виплати. Суди попередніх інстанцій наголошували на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву. Дослідивши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, а також наведені аргументи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ. Отже, аналіз правових норм та обставин справи дає колегії суддів можливість зробити висновок, що підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає. На підставі викладеного, керуючись положенням частини третьої статті 333 КАС України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя А.Ю. Бучик Суддя Т.Г. Стрелець