Постанова 4857 № 140/30657/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/30657/23 пров. № А/857/7336/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевич Т.В., Судової-Хомюк Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Енергетичної митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 140/30657/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» до Енергетичної митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,- суддя в 1-й інстанції Плахтій Н.Б., час ухвалення рішення 26.02.2024 року, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю ДП ГРУП ВОЛИНЬ (далі - позивач, товариство, ТОВ ДП ГРУП ВОЛИНЬ) звернулося з позовом до Енергетичної митниці (далі - відповідач, митниця) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товару від 14.07.2023 №UA903000/2023/000041/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000053/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000054/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000055/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000058/2, від 20.07.2023 №UA903220/2023/000069/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000074/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000076/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000078/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000079/2, від 25.07.2023 №UA903220/2023/000081/2, від 25.07.2023 №UA903220/2023/000082/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000095/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000098/2, від 29.07.2023 №UA903220/2023/000101/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000106/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000107/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000112/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000051/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000052/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000075/2, від 27.07.2023 №UA903220/2023/000085/2, від 27.07.2023 №UA903220/2023/000090/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000103/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000119/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000116/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000115/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000114/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000096/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000097/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000110/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000104/2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариством було укладено з VENKON GROUP OU (продавець) контракт від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD, за умовами якого продавець продає, а покупець купує вуглеводневу сировину, нафтопродукти та/або продукти нафтохімії (далі - товар), асортимент, ціна та кількість яких обумовлюється в підписаних обома сторонами додатках до даного контракту. Базис поставки товару вказується в додатках до цього контракту. 19.06.2023 VENKON GROUP OU було сформовано проформу-інвойс №VG-P-230619-001 на загальну суму 4200000,00 євро. У свою чергу, 21.06.2023 на виконання вимог контракту від 16.05.2023 VG/DPVG/1605-01SD та додатку 2 від 08.06.2023 сторонами було зафіксовано ціну дизельного палива на рівні 662,00 євро, що підтверджується відповідним актом фіксації ціни №01-2. 27.06.2023 сторонами було зафіксовано ціну дизельного палива на рівні 672,00 євро, що підтверджується актом фіксації ціни №02-2. 10.07.2023 сторонами було зафіксовано ціну дизельного палива на рівні 650,00 євро, що підтверджується актом фіксації ціни №05-2. 18.07.2023 сторонами було зафіксовано ціну дизельного палива на рівні 693,21 євро, що підтверджується актом фіксації ціни №6-2. З метою митного оформлення імпортованого товару, ввезеного на територію України (дизельне паливо), позивач подав Енергетичній митниці митні декларації (далі - МД): від 14.07.2023 №23UA903220013505U7, від 14.07.2023 №23UA903220013551U3, від 14.07.2023 №23UA903220013554U0, від 14.07.2023 №23UA903220013556U9, від 15.07.2023 №23UA903220013618U6, від 20.07.2023 №23UA903220013980U7, від 24.07.2023 №23UA903220014230U7, від 24.07.2023 №23UA903220014229U4, від 24.07.2023 №23UA903220014252U4, від 25.07.2023 №23UA903220014327U3, від 25.07.2023 №23UA903220014331U3, від 28.07.2023 №23UA903220014619U9, від 28.07.2023 №23UA903220O14622U0, від 29.07.2023 №23UA903220014697U7, від 30.07.2023 №23UA903220014787U0, від 30.07.2023 №23UA903220014790U0, від 30.07.2023 №23UA903220014796U5, від 14.07.2023 №23UA903220013544U6, від 14.07.2023 №23UA903220013527U4, від 24.07.2023 №23UA903220014226U7, від 27.07.2023 №23UA903220014476U4, від 27.07.2023 №23UA903220014542U1, від 30.07.2023 №23UA903220014768U0, від 31.07.2023 №23UA903220014876U3, від 31.07.2023 №23UA903220014837U4, від 31.07.2023 №23UA903220014838U3, від 31.07.2023 №23UA903220014839U2, від 28.07.2023 №23UA903220014624U8, від 28.07.2023 №23UA903220014623U9, від 30.07.2023 №23UA903220014769U9 та інші документи, на підставі яких товар був придбаний. В подальшому, Енергетичною митницею митну вартість товару визначено за другорядним методом відповідно до положень статті 60 МК України з врахуванням норм статті 61 МУ України; відмовлено в митному оформлені товарів за заявленою митною вартістю та оформлено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості від 14.07.2023 №UA903000/2023/000041/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000053/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000054/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000055/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000058/2, від 20.07.2023 №UA903220/2023/000069/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000074/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000076/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000078/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000079/2, від 25.07.2023 №UA903220/2023/000081/2, від 25.07.2023 №UA903220/2023/000082/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000095/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000098/2, від 29.07.2023 №UA903220/2023/000101/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000106/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000107/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000112/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000051/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000052/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000075/2, від 27.07.2023 №UA903220/2023/000085/2, від 27.07.2023 №UA903220/2023/000090/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000103/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000119/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000116/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000115/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000114/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000096/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000097/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000110/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000104/2. Позивач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Зауважує, що усі рішення містять аналогічні підстави для їх прийняття. Так, в пункті 33 кожного рішення зазначено, що надані декларантом документи містять розбіжності та декларантом документально не підтверджено заявленої митної вартості, а саме: 1) умовами додатку №2 від 08.06.2023 до контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD (пункт 12) передбачена оплата у розмірі 10% до 26.06.2023. Відповідно до рахунка-проформи від 19.06.2023 №VG-P-230619-001 передоплата за товар складає 4200000,0 EUR. Декларантом до митного оформлення надані банківські платіжні документи з посилання на контракт від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD та рахунок-проформу від 19.06.2023 №VG-P-230619-001, які сплачені до 26.06.2023 на суму 400000,0 EUR. Таким чином, на даний момент декларантом документально не підтверджено достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню у зв`язку з чим порушено вимоги пункту 2 частини другої статті 52 МК України; 2) умовами контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD (пункт 3.2.) передбачено, що паспорт або сертифікат якості додається до кожної відвантаженої партії товару, однак наданий до митного оформлення сертифікат якості від 16.06.2023 №14201/00012092.0/L/23/A неможливо ідентифікувати до поставки даної партії товару; 3) продавець товару відповідно до контракту купівлі-продажу не є виробником оцінюваного товару, тобто, у митного органу відсутня інформація щодо вартості товару під час його продажу виробником. Щодо першого твердження відповідача, то позивач вказує, що рахунок-проформа від 19.06.2023 №VG-P-230619-001 не є розрахунковим документом. Зазначена в даному документі кількість одиниць, ціна, умови поставки і оплата товару попередні і можуть змінюватись в процесі остаточного замовлення. Сторонами контракту було зафіксовано ціну за метричну тонну на рівні 662,00 євро, а в подальшому на рівні 650,00 євро та 693, 21 євро, відтак загальна сума поставлено товару не може складати 4200000,00 євро, оскільки визначена з урахуванням ціни дизельного палива за метричну тонну на рівні 700,00 євро. Відтак, перерахувавши продавцю 400000,00 євро в якості 10% попередньої оплати, товариство жодним чином не порушило умов контракту. Щодо другого твердження митного органу, то підприємство зазначає, що сертифікат якості не міститься в переліку документів, на підставі яких визначається митна вартість товару, оскільки не містить жодного цифрового значення, на підставі якого митний орган міг би дійти висновку про невідповідність вартості товару дійсним показникам. Отже неможливість відповідача ідентифікувати поданий сертифікат якості до поставки товару не можу ставити під сумнів достовірність заявленої митної вартості. Щодо третього твердження про те, що продавець товару відповідно до контракту купівлі-продажу не є виробником оцінюваного товару, позивач зауважує, що при митному оформленні повинен надавати виключно документи, які підтверджуються вартість придбаного товару у VENKON GROUP OU, а не у попередньому ланцюгу придбання. Також позивач вважає безпідставними твердження відповідача про ненадання декларантом страхових документів чи відомостей про страхування товару покупцем, оскільки такі документи в електронному повідомленні митниці не вимагались, а позивач не поніс витрат на страхування. Крім того, доводи митниці про розташування відтисків та підписів продавця VENKON GROUP OU на документах (інвойсі та інвойсі-проформі) ідентично один одному, що, на його думку, може свідчити про нанесення вказаних реквізитів за допомогою комп`ютерних програм (підробку документів), не підтверджуються жодними належними доказами. З огляду на вищевказане, позивач вважає, що оскаржувані рішення прийняті всупереч положенням статей 54, 55, 64 МК України, без дотримання умов, передбачених частинами другою, третьою статті 53 Кодексу, оскільки відповідач не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. У свою чергу, формальні висновки митного органу про розбіжності у документах і неповноту відомостей та застосовані у рішеннях формулювання підстав для таких висновків є свідченням штучного створення ознак невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості та її розрахунку вимогам законодавства у митній справі з метою подальшого коригування митної вартості. З метою формального дотримання митного законодавства та підтвердження підстав для невизнання заявленої митної вартості і її коригування відповідач вказав про наявність розбіжностей у документах, не навівши аргументів про вплив цих розбіжностей на рівень митної вартості. У свою чергу декларант позивача для митного оформлення товару надав документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару саме за першим методом. З наведених підстав позивач просить позов задовольнити. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 140/30657/23 позовні вимоги задоволено. Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що обов`язок доведення митної вартості покладається на декларанта. При цьому, митний орган при наявності обґрунтованих сумнівів, які стосуються митної вартості задекларованого товару, може витребовувати додаткові документи, а також здійснювати коригування заявленої митної вартості у разі не спростування таких сумнівів декларантом. До Відділу митного оформлення Ковель митного поста Західний декларантом ТОВ ДП ГРУП ВОЛИНЬ подано електронні митні декларацію типу IM 40 ДЕ: від 14.07.2023 № 23UA903220013505U7, від 14.07.2023 №23UA903220013551U3 , від 14.07.2023 №23UA903220013554U0, від 14.07.2023 №23UA903220013556U9, від 15.07.2023 №23UA903220013618U6, від 20.07.2023 №23UA903220013980U7, від 24.07.2023 №23UA903220014230U7, від 24.07.2023 №23UA903220014229U4, від 24.07.2023 №23UA903220014252U4, від 25.07.2023 №23UA903220014327U3, від 25.07.2023 №23UA903220014331U3, від 28.07.2023 №23UA903220014619U9, від 28.07.2023 №23UA903220014622U0, від 29.07.2023 №23UA903220014697U7, від 30.07.2023 №23UA903220014787U0, від 30.07.2023 №23UA903220014790U0, від 30.07.2023 №23UA903220014796U5, від 14.07.2023 №23UA903220013544U6, від 14.07.2023 №23UA903220013527U4, від 24.07.2023 №23UA903220014226U7, від 27.07.2023 № 23UA903220014476U4, від 27.07.2023 №23UA903220014542U1, від 30.07.2023 №23UA903220014768U0, від 31.07.2023 №23UA903220014876U3, від 31.07.2023 №23UA903220014837U4, від 31.07.2023 №23UA903220014838U3, від 31.07.2023 №23UA903220014839U2, від 28.07.2023 №23UA903220014624U8, від 28.07.2023 №23UA903220014623U9, від 30.07.2023 №23UA903220014794U7 (далі - МД 14794), від 30.07.2023 №23UA903220014769U9. Відповідно до графи 31 вищезазначених митних деклараціях, для подальшого митного оформлення в митному режимі ІМ 40 (випуск у вільний обіг), подано товар

1. Важкі дистиляти, газойлі: паливо дизельне GASOIL/DIESEL FUEL UN 1202 10PPM, EN 590 LIGHT, 3, III(D/E), вміст сірки 0,00094 мас.%, фракційний склад: 43,3% переганяються при 250 град.С, 95,9% переганяються при 350 град.С, 95,0% переганяються при 345,1 град.С, температура спалаху - 62 град.С., густина при 15 град.С: 838,8 кг/м.куб., наливом в цистерні. За результатами опрацювання вищезазначених митних декларацій встановлено наступні відомості про товар: код УКТЗЕД - 2710194300 (графа 33); метод 1 - за ціною контракту (графа 43). Для підтвердження заявленої митної вартості товару, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, до митного оформлення декларант зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваного товару. Умовами додатку №2 від 08.06.2023 до контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD (пункт 12) передбачена оплата у розмірі 10% до 26.06.2023. Відповідно до рахунка-проформи від 19.06.2023 №VG-P-230619-001 передоплата за товар складає 4200000,0 EUR. Декларантом до митного оформлення надані банківські платіжні документи з посилання на контракт від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD та рахунок-проформу від 19.06.2023 №VG-P-230619-001, які сплачені до 26.06.2023 на суму 400000,0 EUR. Таким чином, декларантом документально не підтверджено достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню, у зв`язку з чим порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52 МК України. На підтвердження правомірності винесення оскаржуваних рішень представник відповідача зазначає, що умовами контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD (пункт 3.2.) передбачено, що паспорт або сертифікат якості додається до кожної відвантаженої партії товару, однак наданий до митних оформлень сертифікат якості від 16.06.2023 №14201/00012092.0/L/23/A неможливо ідентифікувати до поставки даних партії товару. Продавець товару відповідно до контракту купівлі-продажу не є виробником оцінюваного товару, тобто, у митного органу відсутня інформація щодо вартості товару під час його продажу виробником. Отже, з урахуванням зазначеного, декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини 2 статті 53 МК України. Товар поставляється на умовах поставки FCA Riga (LV). Відповідно до умов Інкотермс 2020 на умовах поставки FCA ризики випадкової загибелі товару переходять від продавця до покупця з моменту завантаження товару на транспортний засіб покупця. Відповідно до частини другої статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, відповідно до частини десятої статті 58 МК України витрати на страхування є складовими митної вартості. Однак, декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування покупцем або відсутності такого до моменту перетину товаром митного кордону України. Тобто, декларантом не надано усіх відомостей щодо складових митної вартості товару. Водночас, привертає увагу розташування відтисків та підписів продавця VENKON GROUP OU на документах (інвойсі та інвойс-проформі), які розташовані ідентично один одному, що може свідчити про нанесення вказаних реквізитів за допомогою комп`ютерних програм (підробку документів). У зв`язку з вищевикладеним та на підставі частини третьої статті 53 МК України декларанту було надано можливість протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. При цьому відповідно до вказаних МД декларантом були надані додаткові документи та повідомлено, що надати інші документи немає можливості. Таким чином, на думку митного орану, декларантом не надано всі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За результатами митного оформлення Енергетичною митницею винесено оскаржувані рішення про коригування митної вартості та різниця між сумами митних платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною митним органом становить 507187,76 грн. Щодо методу визначення (коригування) митної вартості представник митниці зазначає, що на виконання вимог частин 5, 6 статті 55, частини 3 статті 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 59 МК України. Водночас, у митниці та у декларанта наявна цінова інформація щодо митної вартості подібного товару, оформленого у митному відношенні. Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, відповідно до положень статті 60 МК України з врахуванням норм статті 61 МК України. При коригуванні за основу взято митну вартість 0,7925 EUR/кг подібного товару, оформленого у митному відношенні за МД від 08.07.2023 №23UA903050023490U2. Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 140/30657/23 та відмовити у задоволенні позовних вимог. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені митним органом у повідомленнях та в рішеннях про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність, які стали підставою для витребування додаткових документів та прийняття картки відмови і коригування митної вартості товару не можуть бути визнані судом об`єктивними, обґрунтованими і такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості. З огляду на викладене суд доходить висновку, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, позивач для підтвердження заявленої ним митної вартості товару надав повний пакет документів відповідно до переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МК України. Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 16.05.2023 між компанією VENKON GROUP OU (продавець) та ТОВ ДП ГРУП ВОЛИНЬ (покупець) було укладено Контракт №VG/DPVG/1605-01SD, за умовами якого продавець продає, а покупець купує вуглеводневу сировину, нафтопродукти та/або продукти нафтохімії (далі - товар), асортимент, ціна та кількість яких, обумовлюється в підписаних обома сторонами Додатках до даного Контракту (т.1, а.с.31-40, 41-50). Узгоджена кількість товару вказується в Додатках до цього контракту та відвантажується партіями (пункт 4.1 Контракту). Ціна фіксується в Лондонський робочий банківський день та в робочий день продавця з 10.00 до 14.0 за латвійським часом. Фіксована ціна товару вказується в Додатках до цього Контракту та рахунку фактурі та/або в рахунку на передоплату. Ціна на лот фіксується не пізніше ніж за 1 (одну) робочу добу до завантаження товару на транспортний засіб, за наявності достатньої кількості коштів на розрахунковому рахунку продавця (пункти 6.1, 6.4, 6.6 Контракту). Пунктами 7.1, 7.2, 7.3 Контракту передбачено, що оплата за товар провадиться в євро. Сума оплати за товар округляється до сотих. Оплата здійснюється в строки та на номер банківського рахунку, зазначені у виставленому попередньому рахунку та/або рахунку-фактури. Товар поставляється на умовах Інкотермс 2020, згідно з Додатками до цього Контракту та на підставі замовлення від покупця (пункт 8.1 Контракту). Постачання товару здійснюється продавцем в автоцистернах або контейнерах-цистернах (пункт 8.8 Контракту). Пунктом 1 Додатку 2 від 08.06.2023 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD передбачено, що продавець зобов`язується продати і поставити, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар в кількості 6000 МТ (метричних тон) +/- 5% в період з 12 червня по 12 серпня 2023 року. Пунктом 7 Додатку 2 передбачені умови поставки FCA (Incoterms 2020), Латвія (т.1, а.с.51,52). Вартість оформлення митних документів складає 2,00 євро за МТ і буде включена у вартість товару в рахунку-фактурі (пункт 8 Додатку 2 від 08.06.2023). Фіксація ціни в день завантаження товару згідно акту фіксації ціни (пункт 11 Додатку 2 від 08.06.2023). Умови оплати - 10% оплата до 26.06.2023. Оплата кожного лота (100 МТ) за два робочих дня до завантаження. Покупець зобов`язаний надати копію підтвердження платежу - SWIFT або SEPA (пункт 12 Додатку 2 від 08.06.2023). 19.06.2023 VENKON GROUP OU було сформовано проформу-інвойс №VG-P-230619-001 на 6000 метричних тон дизельного пального по ціні 700,00 євро за метричну тонну на загальну суму 4200000,00 євро (т.1, а.с.58, 59). Пунктом 1 Доповнення №1 від 22.06.2023 до Додатку №2 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1 605-01SD передбачено, що остаточна ціна товару вказується в інвойсі після завантаження (т.1, а.с.56, 57). Крім того, пунктом 1 Доповнення №2 від 26.06.2023 до Додатку №2 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD визначено, що вартість оформлення сертифіката походження товару на кожен транспортний засіб становить 2,75 євро за метричну тонну і буде включено у вартість товару у рахунку-фактурі (т.1, а.с.54, 55). Разом з тим, судом встановлено, що на виконання вимог Контракту від 16.05.2023 VG/DPVG/1605-01SD та Додатку 2 від 08.06.2023 сторони змінювали за домовленістю ціну дизельного палива. Так, актом фіксації ціни від 21.06.2023 №01-2 (т.1, а.с.83, 84) ціна на дизельне паливо зафіксована на рівні 662,00 євро на 300 метричних тон і така ціна діє закінчення відвантаження товару; актом фіксації ціни від 27.06.2023 №02-2 (т.2, а.с.223, 224) ціна на дизельне паливо зафіксована на рівні 672,00 євро на 400 метричних тон і така ціна діє закінчення відвантаження товару; актом фіксації ціни від 10.07.2023 №05-2 (т.2, а.с.32, 33) ціна на дизельне паливо зафіксована на рівні 650,00 євро на 200 метричних тон і така ціна діє закінчення відвантаження товару; актом фіксації ціни від 18.07.2023 №6-2 (т.3, а.с.80, 81) ціна на дизельне паливо зафіксована на рівні 693,21 євро на 500 метричних тон і така ціна діє закінчення відвантаження товару. З матеріалів справи слідує, що поставка товару здійснювалась частинами, що підтверджується інвойсами, у яких зазначено вартість дизельного палива відповідно до зафіксованої ціни. З метою митного оформлення імпортованого товару ввезеного на територію України (дизельне паливо) декларант позивача подав до Енергетичної митниці МД: від 14.07.2023 №23UA903220013505U7, від 14.07.2023 №23UA903220013551U3, від 14.07.2023 №23UA903220013554U0, від 14.07.2023 №23UA903220013556U9, від 15.07.2023 №23UA903220013618U6, від 20.07.2023 №23UA903220013980U7, від 24.07.2023 №23UA903220014230U7, від 24.07.2023 №23UA903220014229U4, від 24.07.2023 №23UA903220014252U4, від 25.07.2023 №23UA903220014327U3, від 25.07.2023 №23UA903220014331U3, від 28.07.2023 №23UA903220014619U9, від 28.07.2023 №23UA903220O14622U0, від 29.07.2023 №23UA903220014697U7, від 30.07.2023 №23UA903220014787U0, від 30.07.2023 №23UA903220014790U0, від 30.07.2023 №23UA903220014796U5, від 14.07.2023 №23UA903220013544U6, від 14.07.2023 №23UA903220013527U4, від 24.07.2023 №23UA903220014226U7, від 27.07.2023 №23UA903220014476U4, від 27.07.2023 №23UA903220014542U1, від 30.07.2023 №23UA903220014768UO, від 31.07.2023 №23UA903220014876U3, від 31.07.2023 №23UA903220014837U4, від 31.07.2023 №23UA903220014838U3, від 31.07.2023 №23UA903220014839U2, від 28.07.2023 №23UA903220014624U8, від 28.07.2023 №23UA903220014623U9, від 30.07.2023 №23UA903220014769U9, у яких митну вартість імпортованого товару визначив за першим методом (за ціною договору) з урахуванням витрат на транспортування. На підтвердження заявленої митної вартості митниці надані документи, на підставі яких товар був придбаний, зокрема: Контракт від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD; Додаток 2 від 08.06.2023 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD; Доповнення №1 від 22.06.2023 до Додатку №2 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD; Доповнення №2 від 26.06.2023 до Додатку №2 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD; калькуляцію ціни; акти фіксації ціни; проформу-інвойс від 19.06.2023 №VG-P-230619-001; інвойси; банківські платіжні документи; автотранспортні накладні; декларації країни відправлення; договори про надання транспортних послуг; довідки про транспортні витрати; сертифікат якості від 16.06.2023 № 14201/00012092.0/L/23/A (т.1, а.с.31-250, т.2, т.3, т.4, а.с.1-226). Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення. У відповідь на вказані повідомлення декларант надсилав листи, що додаткові документи надаватись не будуть. Енергетичною митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 14.07.2023 №UA903000/2023/000041/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000053/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000054/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000055/2, від 15.07.2023 №UA903220/2023/000058/2, від 20.07.2023 №UA903220/2023/000069/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000074/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000076/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000078/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000079/2, від 25.07.2023 №UA903220/2023/000081/2, від 25.07.2023 №UA903220/2023/000082/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000095/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000098/2, від 29.07.2023 №UA903220/2023/000101/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000106/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000107/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000112/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000051/2, від 14.07.2023 №UA903220/2023/000052/2, від 24.07.2023 №UA903220/2023/000075/2, від 27.07.2023 №UA903220/2023/000085/2, від 27.07.2023 №UA903220/2023/000090/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000103/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000119/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000116/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000115/2, від 31.07.2023 №UA903220/2023/000114/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000096/2, від 28.07.2023 №UA903220/2023/000097/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000110/2, від 30.07.2023 №UA903220/2023/000104/2 та сформовані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (т.1, а.с.96-97, 129-130, 159-160, 189-190, 218-219, т.2, а.с.13-14, 42-43, 71-72, 97-98, 124-125, 150-151, 177-178, 200-201, 245-246, т.3, а.с.31-32, 59-60, 88-89, 112-113, 139-140, 166-167, 193-194, 206-207, 235-236, т.4, а.с.16-17, 44-45, 68-69, 93-94, 118-119, 144-145, 171-172, 194-195, 225-226). У графі 33 оскаржуваних рішень зазначено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності та декларантом документально не підтверджено складові митної вартості, про які було повідомлено декларанта шляхом направлення електронного повідомлення, а саме: умовами додатку №2 від 08.06.2023 до контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD (пункт 12) передбачена оплата у розмірі 10% до 26.06.2023. Відповідно до рахунка-проформи від 19.06.2023 №VG-P-230619-001 передоплата за товар складає 4 200 000,0 EUR. Декларантом до митного оформлення надані банківські платіжні документи з посилання на контракт від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD та рахунок-проформу від 19.06.2023 №VG-P-230619-001, які сплачені до 26.06.2023 на суму 400000,0 EUR. Таким чином, на даний момент декларантом документально не підтверджено достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню у зв`язку з чим порушено вимоги пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України (далі - МК України); умовами контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD (пункт 3.2.) передбачено, що паспорт або сертифікат якості додається до кожної відвантаженої партії товару, однак, наданий до митного оформлення сертифікат якості від 16.06.2023 №14201/00012092.0/L/23/A неможливо ідентифікувати до поставки даної партії товару; продавець товару відповідно до контракту купівлі-продажу не є виробником оцінюваного товару, тобто, у митного органу відсутня інформація щодо вартості товару під час його продажу виробником. Отже, з урахуванням зазначеного, декларантом документально не підтверджено заявлену митну вартість, що базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті, та не надано усіх документів відповідно до частини другої статті 53 МК України; відповідно до Інкотермс 2020 товар поставляється на умовах поставки FCA Riga (LV). Відповідно до частини другої статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов`язаний надати до митного оформлення страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також, відповідно до частини десятої статті 58 МК України витрати на страхування є складовими митної вартості. Однак, декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування покупцем або відсутності такого до моменту перетину товаром митного кордону України. Таким чином, декларантом не надано всі достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Водночас, привертає увагу розташування відтисків та підписів продавця VENKON GROUP OU на документах (інвойсі та інвойс-проформі), які розташовані ідентично один одному, що може свідчити про нанесення вказаних реквізитів за допомогою комп`ютерних програм (підробку документів). Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 52 МК України декларант зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 6 статті 54 МК України зазначено, що митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або відсутність у наданих документах всіх відомостей що підтверджують числове значення митної вартості. Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. В разі якщо, митна вартість не може бути визначена за основним методом визначення митної вартості, то при цьому застосовується послідовно кожний наступний метод. Відповідно до вимог частини 3 статті 57 МК України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. На виконання вимог частин 5, 6 статті 55, частини 3 статті 57 МК України та з метою обґрунтованого вибору методу та визначення основи митної вартості товару між декларантом та митницею проведено процедуру консультації. В ході проведення консультації встановлено, що у декларанта та у митного органу відсутня цінова інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів, що унеможливлює застосування методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 59 МК України. Водночас, у митниці та у декларанта наявна цінова інформація щодо митної вартості подібного товару оформленого у митному відношенні. Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за другорядним методом, відповідно до положень статті 60 МК України з врахуванням норм статті 61 МК України. При коригуванні за основу взято митну вартість 0,7925 EUR/кг подібного товару, оформленого у митному відношенні за МД від 08.07.2023 №23UA903050023490U2 (рішення, винесені в період з 14.07.2023 по 27.07.2023, а також 0,8530 EUR/кг за МД від 27.07.2023 №23UA903070007063U3 (рішення, винесені в період з 28.07.2023 по 31.07.2023). Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 52 МК України декларант має право письмово звернутись до митного органу щодо випуску товару у вільний обіг під надання гарантій у порядку встановленому законодавством. Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 52 МК України, декларант має право у порядку визначеному главою 4 МК України оскаржити рішення митного органу щодо коригування митної вартості. З метою випуску товарів у вільний обіг позивач здійснив декларування товару відповідно до пункту 7 статті 55 МК України з наданням гарантій. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 Митним кодексом України (далі МК України) розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України). Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України). Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України). Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №809/946/17. Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України. Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. Із наведених положень колегія суддів враховує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. При цьому приписи митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару дизельне паливо, за основним методом (за ціною договору (контракту). Позивачем були подані: Контракт від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD; Додаток 2 від 08.06.2023 до Контакту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD; Доповнення №1 від 22.06,2023 до Додатку №2 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD; Доповнення №2 від 26.06.2023 до Додатку №2 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD; калькуляція ціни; акти фіксації ціни; проформа-інвойс від 19.06.2023 №VG-P-230619-001; інвойси; банківські платіжні документи; автотранспортні накладні; декларації країни відправлення; договори про надання транспортних послуг; довідки про транспортні витрати; сертифікат якості від 16.06.2023 №14201/00012092.0/L/23/A. Так, здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, відповідач встановив, що умовами Додатку №2 від 08.06.2023 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD (пункт 12) передбачена оплата у розмірі 10% до 26.06.2023 (т.1, а.с.51-52). Відповідно до рахунка-проформи від 19.06.2023 №VG-P-230619-001 передоплата за товар складає 4200000,0 EUR (т.1, а.с.58-59). Декларантом до митного оформлення надані банківські платіжні документи з посилання на контракт від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD та рахунок-проформу від 19.06.2023 №VG-P-230619-001, які сплачені до 26.06.2023 на суму 400000,0 EUR. Таким чином, декларантом документально не підтверджено достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватись на об`єктивних, документально підтверджених даних що піддаються обчисленню, у зв`язку з чим порушено вимоги пункту 2 частини 2 статті 52 МК України. Однак, суд не погоджується з такими доводами митниці та зазначає наступне. Так, при митному оформленні декларантом були надані платіжні документи від 21.06.2023 та 26.06.2023 на загальну суму 400000,00 євро (т.1, а.с.60-63). Разом з тим, в Додатку №2 від 08.06.2023 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD узгоджено загальну кількість товару 6000 метричних тон +/-5% у період з 12.06.2023 по 12.08.2023 та попередню ціну 700,00 євро за метричну тонну, що в загальній сумі становить 4200000,00 євро, як і зазначено в рахунку-проформі від 19.06.2023 №VG-P-230619-001 (т.1, а.с.51-52, 58-59). Умови оплати, визначені в Додатку №2 від 08.06.2023 до Контракту від 16.05.2023 №VG/DPVG/1605-01SD передоплата 10% до 26.06.2023. Суд погоджується з доводами позивача про те, що рахунок-проформа не є розрахунковим документом, позаяк проформа-інвойс це попередній інвойс, який існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо. Таким чином, зазначення в рахунку-проформі від 19.06.2023 №VG-P-230619-001 суми передоплати 100% - 4200000,00 євро не передбачає обов`язку покупця оплатити вказану суму, оскільки за умовами контракту передоплата становить 10% до 26.06.2023. Крім того, проведення позивачем попередньої оплати в сумі 400000,00 євро узгоджується із зафіксованою в акті фіксації ціни від 21.06.2023 №01-2 ціною на товар в сумі 662,00 євро на метричну тонну (т.1, а.с.83-84). Як вбачається з поданих МД, позивач визначив митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору, яка обумовлена між покупцем ТОВ ДП ГРУП ВОЛИНЬ та продавцем VENKON GROUP OU. При митному оформлені імпортованого товару позивач повинен надавати виключно документи, які підтверджують вартість придбаного товару товариством у VENKON GROUP OU, а не у попередньому ланцюгу придбання. Більше того, з оскаржуваних рішеннях неможливо встановити, на підставі чого митний орган дійшов висновку, що VENKON GROUP OU не є виробником даного товару, зважаючи на те, що сертифікат якості, який видається саме виробником продукції, виданий VENKON GROUP OU. Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована. Також в оскаржуваних рішеннях зазначено, що товар поставляється на умовах поставки FCA Riga (LV), однак декларантом до митного оформлення не надано страхових документів чи відомостей щодо страхування покупцем. Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не було понесено жодних витрат на страхування товару, що підтверджується відповідними довідками про транспортні витрати, які надавались декларантом позивача при митному оформленні імпортованого товару. Більше того, в електронних повідомленнях митниці з вимогою надати додаткові документи відсутня вимога про надання документів, які підтверджують страхування товару. Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України. Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення , в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом. Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі № 140/30657/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складено 13.05.2024