Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/5406/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5406/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.П. Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В. 14 травня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙФ" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В : І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ Позивач звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці № UA401000/2023/000020/2 від 15.02.2023 про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 401060/2023/000013. ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позов задоволено повністю. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що в поданих разом із ЕМД товаросупровідних документах, а саме в рахунку фактурі № TCY21022-02 від 13.01.2022 та в страховому полісі № 128193491901247182564 від 18.01.2022 зазначений товар - SPC Flooring, в поданій до митного оформлення ЕМД задекларований товар - SPC покриття для підлог (SPC flooring). Проте в митній декларації країни відправлення від 13.01.2022 №223120220000206328 в описовій графі інша назва товару PVC (Згідно з перекладом декларації країни відправлення ПВХ вмістні поли). Окрім того в митній декларації країни відправлення від 13.01.2022 №223120220000206328, зазначений коносамент №215575797, проте до митного оформлення разом із ЕМД наданий коносамент від 17.01.2022 № WMS21124408. Також зауважено, що в поданому до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі № 05012022 від 05.01.2022 зазначена загальна сума контракту, проте відсутні дані, щодо ціни конкретного товару, строку та умов поставки та кількості. Відповідно до п. 2 зовнішньоекономічного договору № 05012022 від 05.01.2022 ціна товару погоджується і вказується у рахунку, проте в рахунку-фактури TCY21022-02 від 13.01.2022, який був поданий до митного оформлення, не вказано одиницю виміру за яку встановлена ціна товару. Окрім того, згідно поданого страхового полісу №128193491901247182564 від 18.01.2022 страхова сума становить 22.626.81 USD, що відрізняється від вартості товару згідно рахунку-фактури TCY21022-02 від 13.01.2022 - 20569,8300 USD. ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 05.01.2022 між компанією Chusngbailian New Material Technology Co., Ltd (продавець) та ТОВ "РАЙФ" (покупець) укладено контракт № 05012022, відповідно до якого продавець зобов`язується здійснити поставку напільних покриттів, а покупець прийняти та оплатити вказаний товар на умовах цього контракту. Позивачем було надіслано до митного органу декларацію № 23UA401060002691U2, рахунок-фактуру (інвойс) № TCY21022-02 від 13.01.2022, зовнішньоекономічний договір від 05.01.2022 № 05012022, митну декларацію країни відправлення від 13.01.2022 № 223120220000206328, коносамент № WMS 21124408 від 17.01.2022. Опрацювавши вказані документи, Вінницькою митницею за результатом виконання митних формальностей було виявлено наступні розбіжності: у митній декларації країни відправлення № 22312022000206328 від 13.01.2022 в описовій графі товару зазначено інший вид товару, а саме PVC flororing, відмінний від виду товару зазначеного у інших наданих позивачем документах, також у вказаній декларації міститься посилання на коносамент № 215575797, однак до ЕМД додано коносамент від 17.01.2022 № WMS21124408. Серед іншого відповідачем встановлено, що у рахунку-фактурі TCY21022-01 від 13.01.2022 не вказано одиницю виміру за встановлену ціну товару. Окрім того, згідно поданого страхового полісу страхова сума складає 22626,81 USD, що відрізняється від вартості товару згідно наданого рахунку-фактури. Так, позивачу було надіслано повідомлення про витребування додаткових документів згідно з ч. 3 ст. 53 МК України. Декларантом було надіслано повідомлення, що додаткові відомості надаватися не будуть у зв`язку із наданням усіх необхідних документів, що повністю підтверджують вартість товару. Так, за результатами розгляду, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA401000/2023/000020/2 від 15.02.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2023/000013. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду. VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу. Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів. Згідно матеріалів справи підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/00020/2 від 15.02.2023 стало те, що документи, які позивач надав для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, містили розбіжності та не містили всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена. Разом з тим до електронної митної декларації позивачем було додано інвойс № TCY21022-02 від 13.01.2022, що є невід`ємною частину зовнішньоекономічного контракту, та у якому зазначений наступний чіткий перелік товарів із його відповідними характеристиками: SPC flooring 1120*180*4 мм в 1020 коробках на 17 палетах та SPC flooring 610*305*5 мм у 300 коробках на 5 палет, загальною вартістю 20569 USD. Окрім того, зазначений у контракті товар відповідає у вказаному інвойсі коду класифікації товару та, відповідно, коду, зазначеному у митній декларації, що класифікується згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Так, відповідно Закону України "Про митний тариф України" до тарифного коду 3918109000 відносяться інші покриття пластмасові для підлоги, самоклейні або несамоклейні, у рулонах або пластинах; покриття пластмасові для стін або стелі. Судом першої інстанції вірно зазначено, що посилання відповідача на відсутність конкретної вказаної одиниці виміру у якій встановлена ціна товару є проявом надмірного формалізму, оскільки вказане не впливає на можливість ідентифікувати одиницю виміру відповідного товару з огляду на зазначення усіх необхідним відомостей. Також відповідачем вказано про наявність розбіжностей у назві товару, а саме, у митній декларації країни відправлення № 223120220000206328 зазначено PVC flooring, натомість у митній декларації та доданій до неї документах зазначено SPC floring. Щодо таких тверджень слід вказати, що наявність невідповідності у назві товару не може бути достатньою підставою, що вказує на недостовірність зазначеної у митній декларації інформації. При цьому під час здійснення контролюючим органом перевірки товару не встановлено розбіжностей в характеристиках товару, зазначених позивачем у митній декларації. Вказане підтверджується актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. Крім того, у матеріалах справи наявний пакувальний лист, що є супровідним документ до вантажу, де зазначено перелік товару, що відповідає переліку у інвойсі. Судом першої інстанції вірно вказано, що посилання відповідача на зазначення у митній декларації країни відправника накладної № 12557597 не є підставою для сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей, оскільки координати поставки, номер судна та номер контейнера співпадають з вказаними відомостями у коносаменті № WMS211124408, що зазначений у митній декларації № 23UA40106002869U6, та відомостями зазначеними в міжнародній товаро-транспортній накладній № 1011. Отже зазначення в описовій графі іншої назви товару та номеру коносаменту у декларації країни відправника, не може слугувати підставою для сумніву у задекларованій вартості товару та не позбавляє митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару на підставі наявних документів. Відповідно до п. 3.1 контракту № 05012022 поставка товару здійснюється на умовах Інкотермс 2020. У пункті 20 митної декларації № 23UA40106000269102 визначено, що поставка здійснюється на умовах СIF UA Pivdennyi. Згідно з Інкотермс-2020 CIF означає, що продавець доставляє вантаж на борт судна або надає вантаж, вже доставлений у такий спосіб. Ризик утрати або пошкодження вантажу переходить після того, як вантаж розміщено на борту судна, з цього моменту вважається, що продавець виконав свої обов`язки щодо доставлення товару, не залежно від того, чи фактично прибув товар в належному стані, в зазначеній кількості чи взагалі в повному обсязі. Стандартизовані умови поставки CІF згідно правил Інкотермс 2020 в частині розподілу обов`язків сторін за договором передбачають, що продавець товару бере на себе зобов`язання щодо оплати витрат на фрахт судна для перевезення товару у порт призначення, на страхування товару під час перевезення та на виконання експортних митних формальностей. Відтак, визначена сторонами договору ціна товару включає його транспортування до порту ввезення у країну покупця та страхування товару під час транспортування. Тобто поставка товару на умовах CIF означає, що продавець виконав поставку, коли товар завантажено на транспортний засіб в порту відвантаження та має на увазі перевезення товару або транспортного засобу морським транспортом, а продажна ціна включає в себе вартість товару, фрахт, а також вартість страхування. Відповідно до правил Інкотремс 2020 продавець повинен забезпечити мінімальне страхове покриття ризику втрати товару покупцем або пошкодження товару під час перевезення. Відтак, продавець для умов CIF повинен отримати страховий поліс. Матеріалами справи підтверджується, що до митної декларації позивачем було надано страховий поліс із зазначеною страховою сумою у розмірі 22626,81 USD. Відповідно до зазначеного страхового полісу компанія Ping An Property and Casualty Insurance Company of China, LTD на прохання страхувальника Chuangbailian New Material Technology Co., LTD зобов`язується застрахувати товар SPC flooring відповідно до інвойсу № ТСН21022-02. Згідно з Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5. За вимогою покупця і за його рахунок, продавець зобов`язується, де це можливо, забезпечити страхування від військових ризиків, ризиків, пов`язаних із страйками, повстаннями та іншими громадськими хвилюваннями. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110%) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу. Отже страхування товару вартістю 20569,83 USD здійснено відповідно до вимог Інкотермс, виходячи з розміру мінімального страхування, що має покривати зазначену вартість товару. Однак, контролюючим органом не взято до уваги вимог та умов поставки CIF. Крім того судом першої інстанції вірно враховано висновок Державного підприємства "Укпромзовнішекспертиза" Мінекономіки від 17.03.2023 № 311 відповідно до якого згідно з аналізом цінової інформації постачальників та виробників відповідної та подібної продукції можна вважати, що рівень цін на SPC підлогу, що імпортується згідно з Комерційним інвойсом № TCY21022-02 ВІД 13.01.2022 до контракту № 05012022 від 05.01.2022 відповідає поточній кон`юнктурі ринку. Відтак, позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару. Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи ідентичні тим, які були викладені у відзиві на позов та яким надано правову оцінку у рішенні суду першої інстанції. Частиною першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом Натомість відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена. Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UА401000/2023/000020/2 від 15.02.2023 та відповідно картка відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № UА 401060/2023/000013. VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.