Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/7930/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/7930/23 Головуючий у 1-й інстанції: Томчук Андрій Валерійович Суддя-доповідач: Граб Л.С. 14 травня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в ненарахуванні та виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022; -зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату додаткову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та заходах за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року позов задоволено: -визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.08.2022 по 07.08.2022, з 19.08.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; -зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 01.08.2022 по 07.08.2022, з 19.08.2022 по 30.11.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу в/ч НОМЕР_1 від 09.04.2022 № 7-вв позивача направлено у службове відрядження до оперативного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " з 09.04.2022, з метою прийняття участі у заходах. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56-Т. Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 02.03.2023 № 4979 підполковник ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01.08.2022 по 07.08.2022, з 19.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022. Підстава: бойове розпорядження Адміністрації ДПС України від 02.04.2022 № 56 гриф. 17.04.2023 представник позивача звернувся до відповідача з заявою, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату у вигляді підвищеної додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн відповідно до пункту 1 Постанови № 168 з урахуванням фактично виплачених сум, однак відповіді на звернення не отримав. Позивач стверджує, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумських областей, зокрема, в період з 01.08.2022 по 30.11.2022, що підтверджується відповідною довідкою, а тому має право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн, яку за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 йому не виплачено, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. У ч.1, ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII закріплено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. У ч.3 ст.25 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" закріплено, що військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"). На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову №168. Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції на час виникнення спірних відносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За змістом пунктів 2-1, 3 Постанови №168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. У зв`язку з цим Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано Наказ АДПСУ №392, що застосовувався з 01.08.2022 по 31.12.2022, яким було врегульовано порядок i умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Пунктом 1 Наказу АДПСУ №392 (що застосовувався з 01.08.2022 по 31.12.2022) визначено, що військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу oргaну Дeржприкордонcлvжби (у зв`язку із звільненням з військової cлyжби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов`язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 тисяч гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях aбo забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Пунктом 2 Наказу АДПСУ №392 встановлено, що заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу, визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем: 1) бойових завдань із ведення pyxy опору на тимчасово окупованій території України; 2) бойових завдань з пошуку, виявлення i знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами; 3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей; 4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій aбo ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням aбo безпосереднім зіткненням з противником; 6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення aбo спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником aбo нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження; 7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони aбo наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) aбo штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; 8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби aбo їx підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави Пунктом 4 Наказу АДПСУ №392 передбачено, що підтвердження безпосередньої участі вiйcькoвocлyжбoвцiв у бойових діях aбo заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) aбo постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів i кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих aбo оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях у виконанні бойових (спеціальних) завдань із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. За приписами п.11 Наказу №392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України. Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу. Виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів). До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу (пункт 12 Наказу №392-АГ). Так, зі змісту наданої позивачем в якості доказу довідки №4979 від 02.03.2023, виданої в/ч НОМЕР_2 вбачається, що останній брав участь у бойових діях на території Чернігівської та Сумської областей. Відповідно до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), окремі райони Чернігівської та Сумської областей віднесено до територій можливих бойових дій. Однак, із вищевказаної довідки не можливо встановити, чи перебував позивач саме у районі бойових дій. В той же час, зміст наданої позивачем довідки у частині кількості днів його безпосередньої участі у бойових діях, що становили всі дні за період з 09.08.2022 по 31.12.2022, ставить під сумнів можливість безперервного виконання позивачем бойових завдань у вказаний у довідці період. Аналогічна правова позиція в частині щодо надання оцінки довідці, виданій НОМЕР_3 прикордонним загоном, як доказу на підтвердження участі у бойових діях, викладена в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року (справа №560/1216/23). При цьому, колегія суддів зазначає, що з 01 серпня 2022 року (набрання чинності Наказом №392-АГ) довідка військової частини НОМЕР_2 з посиланням на одне бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України без наявності відомостей про прийняття такої участі в журналі бойових дій (службово-бойових дій) не може вважатися належним та достатнім доказом факту прийняття позивачем участі у бойових діях або заходах, а тому і не може бути підставою для виплати вказаної винагороди у збільшеному розмірі. Слід звернути увагу, що форма довідки, передбаченої пунктом 2 наказу 392-АГ, передбачає її оформлення на всіх відряджених військовослужбовців підрозділу, така довідка згідно додатку 2 не надається відрядженим військовослужбовцям, а до 5 числа у поточному місяці за попередній направляється начальнику прикордонного загону, в якому ці військовослужбовці проходять службу для нарахування і виплати коштів. У даному випадку довідка №2815 від 14.10.2022 року повинна бути надана у відповідності до форми, встановленої у додатку 1 до наказу 392-АГ, така довідка за своєю формою надається індивідуально військовослужбовцю. Разом з цим, довідка від №2815 від 14.10.2022 року надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу 392-АГ, що полягає у такому. У довідці обов`язково зазначаються три підстави (сукупність документів) які підтверджують участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, а саме: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, поза термінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. З метою всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи, колегією суддів ухвалою від 07.03.2024 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 та військову частину НОМЕР_1 надати суду протягом тридцяти днів з моменту отримання цієї ухвали наступні документи: інформаційний витяг або довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей ОСОБА_1 за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022; інформаційний витяг або копію журналу бойових дій за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022 (у разі неможливості інформацію щодо наявності записів стосовно ОСОБА_1 ; інформаційний витяг або книгу оперативно-службової діяльності за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022 в розрізі інформації щодо ОСОБА_1 ; відомості з журналу надходжень розпоряджень по підрозділу, в якому проходив ОСОБА_1 та інформацію щодо виконання вказаних розпоряджень саме позивачем за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022; у разі відсутності ОСОБА_1 у списках про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022, інформацію щодо місця перебування позивача та виду виконуваних ним бойових завдань у складі військової частини НОМЕР_1 за цей період; іншу інформацію щодо документів, що підтверджують безпосередню участь ОСОБА_1 у воєнних (бойових) діях або заходах із зазначенням кількості днів помісячно такої участі за період з 01.08.2022 по 07.08.2022 та з 19.08.2022 по 30.11.2022 або інформацію що спростовує його участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 надати докази направлення документального підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах до військової частини НОМЕР_1 ; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повідомити суд чи надходило на адресу останньої документальне підтвердження в/ч НОМЕР_2 , до якої відряджався ОСОБА_1 безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах; запропоновано ОСОБА_1 , надати суду докази на підтвердження участі останнього у бойових діях в спірні періоди. 15.03.2024 до суду надійшли додаткові пояснення від в/ч НОМЕР_2 , зі змісту яких вбачається, що копії з журналу бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журналу надходження розпоряджень по підрозділу надати не має можливості, так як їх облік та ведення безпосередньо здійснюються у прикордонній комендатурі швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ). Підтверджуючі документи щодо прийняття ОСОБА_1 безпосередньої участі (в сукупності) у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів до ІНФОРМАЦІЯ_5 від прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) за вказаний період не надходили. Про бойове розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 02.04.2022 № 56 гриф ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) дізнався з відрядних документів військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ), у зв`язку з чим і було здійснено запис у довідку про прийняття безпосередньої участі у бойових дiях або забезпеченнi заходiв з нацiональної безпеки i оборони, ІНФОРМАЦІЯ_6 . Після закінчення відрядження військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) були проведені заходи, щодо закриття відрядних документів та повернуті представникам ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ). Також в/ч НОМЕР_2 направлено до суду лист від 19.03.2024 №10/554-24, в якому зазначено, що відповідно до довідки про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 02.03.2023 №4979 ОСОБА_1 , який проходить військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей з 01.08.2022 по 07.08.2022, з 19.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022. Тобто дана довідка відповідає встановленому зразку та інформує про період перебування ОСОБА_1 в зоні бойових дій, можливість виконання ним бойових завдань згідно пункту 2 Наказу, однак підтвердженням безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії є журнал бойових дій, в якому фіксуються саме які бойові дії чи заходи були здійснені даним військовослужбовцем та в яких подіях він приймав участь. Разом з тим, оскільки підтверджуючі документи до військової частини НОМЕР_2 не були надані, в довідці дана інформація відсутня. Також вказано, що надати документи, які підтверджують відрядження позивача до військової частини НОМЕР_2 не має можливості, оскільки вони знаходяться за місцем його служби у військовій частині НОМЕР_1 , яка є їх володільцем. В/ч НОМЕР_1 на виконання ухвали суду від 07.03.2024 подано клопотання про долучення доказів від 18.03.2024, до якого долучено довідку від 18.03.2024 №02.5/2563/24 та витяг з книги прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 прикордонного загону №215 дск від 01.10.2022 з яких вбачається, у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 обліковано несення ОСОБА_2 служби в прикордонних нарядах 01.08.2022, 02.08.2022, 03.08.2022, 04.08.2022, 05.08.2022, 06.08.2022, 19.08.2022, 20.08.2022, 22.08.2022, 23.08.2022, 24.08.2022, 25.08.2022, 27.08.2022, 29.08.2022, 31.08.2022, 02.09.2022, 04.09.2022, 05.09.2022, 06.09.2022, 07.09.2022, 09.09.2022 ,10.09.2022, 12.09.2022, 13.09.2022, 14.09.2022, 15.09.2022, 17.09.2022, 21.09.2022, 23.09.2022, 27.09.2022, 29.09.2022, 01.10.2022, 03.10.2022, 05.10.2022, 07.10,2022, 09.10.2022, 11.10.2022, 13,10.2022, 15.10.2022, 21.10.2022, 23.10.2022, 25.10.2022, 27.10.2022, 29.10.2022, 31.10.2022, 01.11.2022, 02.11.2022, 04.11.2022, 06.11.2022 , 08.11.2022, 10.11.2022, 14.11.2022, 16.11.2022, 18.11.2022, 20.11.2022, 22.11.2022, 24.11.2022, 26.11.2022, 28.11.2022, 30.11.2022. Окрім іншого, відповідачем надано довідку від 18.03.2024 №02.5/2561/24, в якій вказано, що за результатами перевірки наявної інформації про безпосередню участь у бойових діях або заходах в журналах бойових дій у період з 01.08.2022 по 30.11.2022 відносно ОСОБА_1 відповідні відомості не обліковані. При цьому, згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 17.03.2024 №04.3.3/24, за результатами перевірки наявної інформації встановлено, що підтвердження участі ОСОБА_1 у бойових діях або заходах за період з 01.08.2022 по 30.11.2022 необхідного для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 70000 грн., передбаченої постановою №168, на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону не надходило. В свою чергу, позивачем надано заперечення, зі змісту якого зокрема слідує, що довідка №04.3.3/2600/24-Вн від 18.03.2024, в якій зазначено, що рапорти про виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 70 000 грн. передбаченої Постановою No168, у період з серпня по грудень 2022 відносно позивача на адресу НОМЕР_4 прикордонного загону не надходили містить недостовірну інформацію, оскільки як стало відомо позивачу 01.12.2022 Перший заступник начальника загону-комендант прикордонної комендатури НОМЕР_4 прикордонного загону ОСОБА_3 подав до військової частини НОМЕР_2 рапорти щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 70 000 грн. пропорційно із розрахунку на місяць, щодо особового складу який забезпечував здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області протягом серпня-листопада місяця 2022 року. з супровідним листом №1907 від 01.12.2022 року. Вказані рапорти були отримані військовою частиною НОМЕР_2 та зареєстровані під вхідним номером супровідного листа № 5088-22-Bx від 01.12.2022. Поряд з цим, колегія суддів вважає такі твердження позивача безпідставними, оскільки як свідчить зміст довідки 04.3.3/2600/24-Вн, в останній вказано про відсутність підтверджуючої інформації, а не рапортів, як вказує позивач. Слід також звернути увагу, що наявність самих лише рапортів, не є підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди, чого фактично не заперечує і ОСОБА_1 , посилаючись на п.4 наказу АДПС №392-АГ, яким передбачено, що підтвердження безпосередньої участі вiйcькoвocлyжбoвцiв у бойових діях aбo заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: 1) бойового наказу (бойового розпорядження); 2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) aбo постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); 3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів i кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих aбo оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях у виконанні бойових (спеціальних) завдань із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою від 07.03.2024 ОСОБА_1 запропоновано надати суду докази на підтвердження участі останнього у бойових діях в спірні періоди. Однак позивач лише вказує, що останньому стало відомо про направлення рапортів, без підтвердження даної обставини жодним доказом, чи принаймні підтвердження того, що він вживав заходи на отримання таких відомостей (подавав запити, заяви, тощо). Стосовно посилання ОСОБА_1 на те, що до даних правовідносин не можуть застосовуватися висновки Верховного Суду у справі 560/12165/23, оскільки стосуються проходження служби не в Державній прикордонній службі, а військовослужбовців ЗСУ, то колегія суддів зазначає, що у цій справі колегія суддів застосовує чинне законодавство, яким, як вказано вище, передбачено, що підтвердження безпосередньої участі вiйcькoвocлyжбoвцiв у бойових діях aбo заходах, передбачених здійснюється на підставі сукупності інформації, яка міститься у документах, передбачених пункту 2 наказу АДПС №392-АГ, і висновки Верховного Суду у справі 560/12165/23, в частині щодо надання оцінки довідці як доказу, вказаному нормативно-правовому акту не суперечать. Колегія суддів звертає увагу і на те, що в постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року (справа № 200/193/23), предметом спору в якій є виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, зроблено висновок, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, у спірний період підлягає наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ. При цьому, у довідках, передбачених пунктом 2 цього наказу, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу). Однак, як з`ясовано судом апеляційної інстанції, у довідці 2253 від 02.03.2023 № 4979, наданій позивачем, наявне лише посилання на бойове розпорядження від 02.04.2022 №56. Варто зазначити і про те, що позивач стверджуючи про безпідставність застосування правової позиції Верховного Суду у справі № 560/12165/23 (надана правова оцінка довідці, як неналежному доказу та звернуто увагу, що без дослідження бойових розпоряджень та журналів ведення бойових дій, висновки судів щодо підтвердження/не підтвердження обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях та кількості днів такої участі є однаково необґрунтованими), вважає, що судом мають бути застосовані висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 21.03.2024 у справі № 560/3141/23, стосовно виплати додаткової винагороди, теж військовослужбовцям ЗСУ, де Суд вже дійшов протилежного висновку, що довідка є належним доказом у справі. В свою чергу, колегія суддів зазначає, що докази у даній справі витребовувалися до прийняття Верховним Судом судового рішення у справі № 560/3141/23, оскільки матеріали справи не містили документів, передбачених п.4 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ. При цьому, наявність іншої судової практики, не може обмежувати як право, так і обов`язок суду щодо вжиття заходів, спрямованих на отримання доказів, з метою всебічного та об`єктивного розгляду адміністративної справи. При цьому, колегія суддів у рамках розгляду даної справи, не має можливості дослідити зміст довідки, яка була доказом у справі № 560/3141/23, зокрема на підставі яких документів остання видавалася, тоді як підставою для видачі довідки, наявної у матеріалах справи, зазначено лише бойове розпорядження. Між тим, надана на вимогу суду відповідачем та в/ч НОМЕР_2 інформація не підтверджує обставини безпосередньої участі позивача у спірні періоди у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що би давало підстави для виплати йому за цей період додаткової винагороди у збільшеному до 100000 гривень розмірі. Не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах і матеріали справи. При цьому, сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні в/ч НОМЕР_2 , не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000,00 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови №168, оскільки однією з умов виникнення права на одержання спірних виплат є перебування безпосередньо в районах бойових дій у період здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії. Варто зазначити, що виконання бойових розпоряджень та участь у бойових діях або забезпечені здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії не є тотожними поняттями. Не надано позивачем і доказів на підтвердження конкретних проміжків часу, в яких останній приймав участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168. Визнання того, що останній весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою Кабінету Міністрів України №168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди. В той же час, судом апеляційної інстанції вичерпано всі заходи, спрямовані на отримання доказів у цій справі. Колегія суддів повторно звертає увагу також на те, що механізм реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 в частині виплати додаткової винагороди поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно наказу №164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що за відсутності документів на підтвердження участі позивача у бойових діях у спірний період, у відповідача не було підстав для нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди, згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року. Тому, твердження позивача про те, що в/ч НОМЕР_1 відносно останнього допущено протиправну бездіяльність, є передчасними. В той же час, в/ч НОМЕР_2 не є відповідачем у справі, а суд апеляційної інстанції, який виходячи із норм ст.48 КАС України, позбавлений права здійснити заміну відповідача у справі чи залучити в/ч НОМЕР_2 в якості співвідповідача, не може надавати правову оцінку діям в/ч НОМЕР_2 з винесенням рішення в рамках розгляду цієї справи. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач, у разі отримання належних доказів на підтвердження участі в бойових діях, не позбавлений права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом, а також з позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності в/ч НОМЕР_2 , яка полягає у невиконанні п.4 Наказу № 164-АГ. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.315 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.