Постанова 4803 № 243/157/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4623/24 Справа № 243/157/24 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді Тимченко О.О., суддів Бондар Я.М.,Зубакової В.П., учасники справи: позивач Акціонерного товариства «ОТП Банк» відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 243/157/24 за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ОТП Банк», на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 року (суддя Фалін І. Ю.), ухвалене в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та повне судове рішення складено 16 лютого 2024 року, В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У січні 2024 року Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до суду зазначеним позовом, в обґрунтування якого послалось на те, що 20.07.2019 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-анкету про надання банківських послуг №2024906916_CARD, на підставі якої банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, зокрема електронну картку MC Gold, валюта UAN, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до умов Заяви-анкети клієнт перед оформленням електронної платіжної картки підтвердив і погодився із всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, які є невід`ємною частиною Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», та розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк» www.otpbank.com.ua, що складають кредитний договір. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних. В Паспорті споживчого кредиту своїм підписом відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані, виходячи з обраних нею умов кредитування. Позивач повністю виконав свій обов`язок та надав споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору у формі Паспорта споживчого кредиту. В зв`язку з порушенням відповідачкою умов кредитного договору № 2024906916_CARD від 20.07.2019 станом на 10.10.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить в розмірі 95 486,11 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 17 225,81 грн., заборгованості за відсотками - 2 147,79 грн., заборгованості за прострочене тіло кредиту - 37 774,19 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 38 338,32 грн. Просив суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2024906916_CARD від 20.07.2019 станом на 10.10.2023 в розмірі 95 486,11 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 17 225,81 грн., заборгованості за відсотками - 2 147,79 грн., заборгованості за прострочене тіло кредиту - 37 774,19 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 38 338,32 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 року позов задоволеночастково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором № 2024906916_CARD від 20.07.2019 станом на 10.10.2023 в розмірі 19 373,60 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту - 17 225,81 грн., заборгованості за відсотками - 2 147,79 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 544,31грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом погоджені з позичальником під його власний підпис. Разом з тим, вимоги про стягнення простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків є безпідставними через відсутність передбаченого обов`язку відповідачки по їх сплаті в Заяві-анкеті від 20.07.2019 та в Паспорті споживчого кредиту, що складають між собою кредитний договір, оскільки тіло кредиту і прострочене тіло кредиту не є тотожними поняттями. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови в стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд частково відмовляючи в позові, не взяв до уваги, що відповідач особистим підписом засвідчив, що згодний, що анкета-заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Вказує, що укладений між сторонами договір є договором приєднання, на підставі якого відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано картку, з встановленим на ній кредитним лімітом. Крім того, стягнення простроченого тіла та прострочених відсотків не є окремим видом нарахування, а є лише складовою мінімального платежу, який мав сплатити боржник. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 20.07.2019 було підписано Заяву-анкету про надання банківських послуг №2024906916_CARD, на підставі якої банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, зокрема електронну картку MC Gold, валюта UAN, відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 . Відповідно до умов Заяви-анкети клієнт перед оформленням електронної платіжної картки підтвердив і погодився із всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, які є невід`ємною частиною Заяви-анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк», та розміщені на офіційному сайті АТ «ОТП Банк» www.otpbank.com.ua, що складають кредитний договір. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць. На дату укладення Заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних. В Паспорті споживчого кредиту своїм підписом відповідачка підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані, виходячи з обраних нею умов кредитування. Позивач повністю виконав свій обов`язок та надав споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору у формі Паспорта споживчого кредиту. В зв`язку з порушенням відповідачкою умов кредитного договору № 2024906916_CARD від 20.07.2019 станом на 10.10.2023 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить в розмірі 95486,11 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 17225,81 грн., заборгованості за відсотками - 2147,79 грн., заборгованості за прострочене тіло кредиту - 37774,19 грн., заборгованості за простроченими відсотками - 38338,32 грн. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга АТ «ОТП Банк» задоволенню не підлягає. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 15 постанови Пленум Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Позивач рішення суду оскаржується лише в частині відмови в стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками,тому в іншій частині апеляційний судом не перевіряється. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Згідно із пунктами 1, 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає. Вимоги про стягнення простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків є безпідставними через відсутність передбаченого обов`язку відповідачки по їх сплаті в Заяві-анкеті від 20.07.2019 та в Паспорті споживчого кредиту, що складають між собою кредитний договір, оскільки тіло кредиту і прострочене тіло кредиту не є тотожними поняттями. Такий висновок суду першої інстанції є вірним та таким, що ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до вимог статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ОТП Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Витягом з Умов та правил надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, умови кредитування. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ОТП Банку. Так, в позовній заяві Банк посилається на те, що відповідно до укладеного договору № 2024906916_CARD від 20 липня 2019 року відповідач отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок № НОМЕР_1 . Разом з позовною заявою АТ «ОТП Банк» надав розрахунок заборгованості за договором № 2024906916_CARD від 20 липня 2019 року, з якого вбачається, що у відповідача наявна заборгованість за тілом кредиту, відсотками, простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками. Але, вимоги про стягнення простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків є безпідставними через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті, так як доказів того, що відповідач брав на себе зобов`язання щодо сплати простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків Банком доведено не було. Дослідивши зібрані у справі докази окремо й в їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовних вимог Банку в частині стягнення з відповідачки простроченого тіла кредиту та прострочених відсотків, оскільки жоден із наданих позивачем документів не підтверджує обов`язку відповідача по їх сплаті. Доводи апелянта в скарзі про те, що відповідач своїм підписом підтвердив, що йому було надано повну інформацію щодо надання банківських послуг, активація відповідачем картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, а також те, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, - колегія суддів вважає необґрунтованими, безпідставними, та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, з огляду на наступне. Відповідно до статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з вимогами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України). За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказів наявності у відповідача заборгованості та підстав нарахування заборгованості за простроченим тілом кредиту та простроченими відсотками, тоді як відсутня заборгованість за тілом кредиту, банком ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції надано не було. Більш того, позивачем не розкрито такі поняття як «заборгованість за простроченим тілом кредиту» та «заборгованість за простроченими відсотками», їх правова природа та підстави нарахування не передбачені самими Умовами та Правилами надання банківських послуг, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості визначити відмінності між термінами і поняттями «тіло кредиту» та «прострочене тіло кредиту», «відсотки» та «прострочені відсотки», що, з урахуванням принципу юридичної визначеності, виключає підстави для покладення на споживача банківських послуг обов`язку по його поверненню. Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки, вони ґрунтуються лише на припущеннях. Зважаючи, що позивачем є юридична особа - банківська установа, яка має в своєму підпорядкуванні юридичний відділ,- зазначене вказує лише на те, що представники позивача були обізнані із нормами процесуального права, які регламентують принципи цивільного судочинства, в тому числі й такий принцип як змагальність сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень та диспозитивність цивільного судочинства, за яким суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми права щодо предмету спору на власний розсуд та знає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Отже, саме Банк не довів позовні вимоги, що є його, а не відповідача, процесуальним обов`язком (статті 12, 13, 81 ЦПК України). При цьому, судом першої інстанції належним чином були досліджені та оцінені надані Банком докази. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а заочне рішення має бути залишено без змін. Отже, підстав для скасування рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги немає. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.). Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothersv. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorouv. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції, без змін. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» залишити без задоволення. Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2024 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий О.О.Тимченко Судді Я.М.Бондар В.П.Зубакова