Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 354/1571/23

Справа № 354/1571/23 Провадження № 33/4808/450/24 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т. Л. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю захисника Голуба Г.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Яремчанського міського суду від 22.03. 2024 року щодо ОСОБА_1 , в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням штрафу 17 000 грн. і позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 19.10.2023 року о 6 год. 46 хв. керував транспортним засобом Opel Ascona, реєстраційний номер НОМЕР_1 в м.Яремче по вул. Свбоди, Надвірнянський район з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці та у медичному закладі, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою через істотні порушення процесуального та матеріального права. У справі відсутні докази на підтвердження правомірності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Зазначив, що 19.10.2023 року ОСОБА_1 не порушував ПДР та відповідно працівник поліції не мав підстав для зупинки автомобіля, а порушення, на які поліцейський вказав, були виявлені вже після незаконної зупинки транспортного засобу, оскільки зважаючи на те, що події відбувались у темну пору доби поліцейський не міг виявити, що водій не пристебнутий ременем безпеки, а також встановити те, що водій керує транспортним засобом без посвідчення водія. На диску з відеофіксацією відсутній безперервний запис. На відеозаписі відсутня фіксація проведення процедури огляду на стан сп`яніння, складання матеріалів. Додано диск з відеозаписом тривалістю одна хвилина, де чітко вбачається, що працівниками поліції було порушено процедуру, як огляду на стан сп`яніння, так і зупинки транспортного засобу, не роз`яснено ОСОБА_1 його прав, не надано права скористатися правовою допомогою. Із вказаного відеозапису незрозуміло чи фіксація здійснювалась на службовий пристрій чи на особистий, а тому, зважаючи на допущені порушення вимог Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер(відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них від 03.02.2016 року слід вважати, що така фіксація не здійснювалась взагалі, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі. При цьому на відео зафіксовано, що про наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння поліцейський вказав лише після того, як ОСОБА_1 зазначає, що попередньо вживав алкоголь. З приводу протоколу про правопорушення вказав, що у ньому відсутня вказівка на місце складання протоколу, конкретне місце вчинення правопорушення, ОСОБА_1 у протоколі жодних пояснень не писав, а сам протокол чи його копію ОСОБА_1 фактично ніхто не вручав, бо йому тільки дали підписатися в протоколі. Також зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити від якого огляду на стан сп`яніння відмовився ОСОБА_1 , а тому йому пред`явлене нечітке обвинувачення. Наявна розписка про те, що водій відсторонений від керування не відповідає дійсності, бо ОСОБА_1 після оформлення матеріалів продовжив рух автомобілем. Просив не брати до уваги акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки він складений з порушенням, не містить даних про час та дату проведення огляду на стан сп`яніння, відмови від такого огляду, місце проведення такого огляду/відмови від огляду. Так само, такий акт не містить і вказівки на те, яким саме приладом імовірно пропонували провести огляд поліцейські, оскільки не зазначено взагалі на якому приладі ОСОБА_1 пройти огляд. При цьому даний акт не може ставитися у вину ОСОБА_1 , оскільки акт взагалі не містить відомостей про особу з приводу якої він був складений, невідомо чи даний акт взагалі складався відносно ОСОБА_1 . Просив врахувати, що ОСОБА_1 оскаржено в апеляційному порядку ухвалу Івано-Франківського міського суду від 17.01.2024 року про залишення без розгляду поданого ним позову про скасування постанови серії БАД №880401 від 19.10.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст126 КУпАП, а також на даний час сервісним центром змінено статус посвідчення водія, виданого ОСОБА_1 , з «вилучено» на «видано». Усі ці порушення є самостійними підставами для закриття провадження. Просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП. Апеляційний розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 за клопотанням його захисника, його участь в апеляційній інстанції необов`язкова. Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, пояснення захисника про підтримання апеляції та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов`язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу і суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів. Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень. В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред`явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом. Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист. Апеляційний суд не може спростувати доводи захисника, які підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння, не було належним чином роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз`яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями його конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і її було проголошено вже після завершення процедури огляду водія і складання протоколу. До істотного порушення права ОСОБА_1 на захист слід віднести невручення йому копії протоколу про правопорушення, що є порушенням ст. 254 КУпАП і свідчить про е, що йому належно не пред`явлено адміністративне обвинувачення, що є безумовною підставою для скасування постанови суду. Обгрунтованими є доводи апелянта про те, що непідтвердженими є вказані у протоколі ознаки сп`яніння ОСОБА_1 порушення мови і координації рухів, оскільки вони не узгоджуються з даними відеозапису. Порушенням принципу змагальності судового процесу є факт недопиту судом свідків у цій справі, клопотання про допит яких було задоволено, що ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини водія. Суд не звернув увагу на те, що в акті огляду (а.с. 3) не вказано дані водія, тобто цей документ немає юридичної сили. Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як необґрунтована. За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень. З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови у зв`язку з відсутністю в діях водія складу правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Голуба Г.С. задовольнити, постанову Яремчанського міського суду від 22.03. 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП., Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький