Постанова 4817 № 607/4690/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/4690/23Головуючий у 1-й інстанції Герчаківська О. Я. Провадження № 22-ц/817/335/24 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 травня 2024 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Хома М. В., Храпак Н. М., з участю секретаря - Іванюта О.М. представника апелянта - Колодовського О.В. , представника відповідача - Гнатишака О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/4690/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 року (ухвалене суддею Герчаківською О.Я., дата складення повного тексту судового рішення - 22 грудня 2023 року) в справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів, В С Т А Н О В И В: У березні 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Гриців О.Я. звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживачів. В обґрунтування заявлених вимог позивачка покликалася на те, що вона є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» і користувалась платіжними картками: - НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 ) - картка для виплат; - НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ) - картка Універсальна Голд. 13 січня 2023 року відбулось несанкціоноване списання коштів з вказаних банківських карток. Доступ до її особистого кабінету інтернет-банкінгу «Приват24» було заблоковано невідомими особами, номер телефону, що прив`язаний до застосунку - змінено, а обліковий запис Google - зламаний. Доступ до нього відновлено позивачкою лише 15 січня 2023 року в 11:54 год. Позивачка стверджує, що вона своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В момент здійснення незаконних операцій позивачка перебувала за межами України - у Великобританії. Нетиповий вхід у її електронну поштову скриньку відбувався в Україні, в місті Київ, за допомогою номера телефону оператора «Vodafone Ukraine». 13 та 14 січня 2023 року позивачка намагалась виконати вхід в застосунок «Приват24», що виявилось безрезультатним. Телефонуючи в банк їй щоразу повідомляли, що її мобільний номер НОМЕР_5 незареєстрований в банку та не прив`язаний до акаунту «Приват24». 15 січня 2023 року за допомогою веб-камери та зв`язку з ПриватБанком ОСОБА_4 вдалось зареєструвати інший номер для її застосунку «Приват24»: НОМЕР_6 і тоді, після входу в акаунт «Приват24», позивачка виявила незаконне списання коштів на невідомі їй рахунки з картки: - № НОМЕР_7 (раніше НОМЕР_1 ), яка була перевипущена невідомою особою (рахунок НОМЕР_2 ), в сумі 19968.55 грн; - кредитних коштів з картки Універсальна Голд, на даний час № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ) в сумі 67525.84 грн (станом на 07 березня 2023 року заборгованість складає 71622.26 грн, оскільки банк стягує щомісяця комісію за обслуговування (членський внесок) в розмірі 20 грн та списує відсотки за ставкою 3.4 відсотка щомісячно в розмірі 3547.92 грн). Таким чином, загальна сума незаконно списаних коштів 87494.39 грн плюс комісія за обслуговування (членських внесків) в розмірі 20 грн - щомісяця та відсотки за ставкою 3.4 відсотка щомісячно в розмірі 3547.92 грн. Позивачка звернулася до служби підтримки клієнтів АТ КБ «ПриватБанк», повідомила про даний випадок та працівниками банку було заблоковано відкриті на її ім`я рахунки. Також ОСОБА_4 звернулась в поліцію із заявою про злочин та 23 січня 2023 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а кримінальному провадженню присвоєно №12023211040000241 (за ознаками ч.3 ст.190 КК України), а також в банк, з проханням повернути незаконно списані кошти. Однак, у відповідь на звернення до відповідача позивачка отримала відмову, у якій вказано, що банк не може повернути кошти, оскільки платежі були здійснені в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking «Приват24», вхід у який було здійснено з авторизацією клієнта, а вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використанні фінансового телефону та іншої особистої інформації. Щодо службового розслідування, про яке просила позивачка, відповідачем не надано жодної інформації. Скарга Голові Національного банку України станом на 21 лютого 2023 року залишається без реагування. Зазначала, що ОСОБА_4 вживала заходів щодо відвернення наслідків та своєчасного повідомлення відповідача про шахрайські дії, що свідчить про відсутність вини позивачки, а тому відмова АТ КБ «ПриватБанк» у відновленні залишку кредитних коштів на її особистому рахунку та зупинення нарахування відсотків та інших штрафних санкцій на кошти, які були списані з рахунку ОСОБА_4 , є неправомірною. Позивачка зазначала, що в зв`язку із неправомірними діями банку сума збитків від інфляції становить 699.95 грн. Також просила стягнути 3% річних від простроченої суми в розмірі 431.48 грн. та пеню в розмірі 157489.20 грн. Окремою вимогою ОСОБА_4 просила стягнути завдану моральну шкоду, яку вона оцінила в сумі 100000 грн, покликаючись на те, що внаслідок неправомірного списання значної суми коштів їй були спричинені глибокі і тривалі моральні страждання, вона залишилась в іншій країні без засобів для існування, а тому через короткий термін зобов`язана була повернутися додому в Україну, так і не завершивши свої справи в Об`єднаному Королівстві. Внаслідок бездіяльності відповідача позивачка переживає відчуття несправедливості, є постійно пригніченою, відчуває тривогу, у зв`язку з постійними дзвінками з банку та списанням щомісячних платежів, що призводить до збільшення боргу. Упереджене ставлення працівників банку викликає у неї невдоволення, невпевненість, недовіру до банківської системи, обурення. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв`язку із розглядом справи, а саме розмір судових витрат на правничу допомогу в зв`язку із звернення з позовом та розглядом справи у суді першої інстанції становить 50000 грн. У зв`язку з наведеним позивачка просила суд: - зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на її особистому рахунку НОМЕР_2 до стану 19968.55 грн (власних коштів), у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 13 січня 2023 року; - відновити залишок кредитних коштів на рахунку НОМЕР_4 , у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 13 січня 2023 року щодо зняття коштів у сумі 67525.84 грн, та списати нараховані у зв`язку з цим відсотки, пеню, штрафні санкції, суму будь-якої комісії за перерахунок чи за зняття грошових коштів; - стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки 5250 грн пені в розмірі 0.1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, за період з 13 січня 2023 року по 13 березня 2023 року, - стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки суму збитків від інфляції в розмірі 699.95 грн, суму нарахованих процентів в розмірі 431.48 грн - 3% річних від простроченої суми, та суму пені в розмірі 157489.20 грн; - стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки 100000 грн моральної шкоди; - судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.ст.137, 141 ЦПК України. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31 січня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Не погоджуючись із рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 року, представник ОСОБА_4 - адвокат Гриців О.Я. подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що 13 січня 2023 року відбулось незаконне списання коштів ОСОБА_4 з банківських карток АТ КБ «ПриватБанк» на загальну суму 87494.39 грн. Доступ до акаунту ОСОБА_4 у «Приват24» заблоковано невідомими особами, номер телефону, що прив`язаний до застосунку, змінено. Обліковий запис Google ОСОБА_4 зламаний. Доступ до нього відновлено ОСОБА_4 лише 15 січня 2023 року. ОСОБА_4 стверджує, що вона своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. В момент здійснення незаконних операцій ОСОБА_4 перебувала за межами України - у Великобританії. Нетиповий вхід у її електронну поштову скриньку відбувався в Україні, в місті Київ, за допомогою номера телефону оператора «Vodafone Ukraine». Зазначає, що фінансовий номер телефону користувача ОСОБА_4 було незаконно змінено сторонньою особою, яка в той час перебувала в Україні, попередній фінансовий номер позивачки - відв`язано та виконано незаконний вхід у особистий кабінет ОСОБА_4 в інтернет-банкінгу «Приват24», а тому помилковим є посилання суду першої інстанції, що саме позивачка здійснила вхід в свій аккаунт «Приват24». Також, відповідачем долучено докази, що обліковий запис «Google» зафіксував підозрілі дії саме 13 січня 2023 року. Крім того, 13 січня 2023 року відповідач також фіксує нетиповий вхід у акаунт позивачки «Приват24», а саме: - в 02:13 (ім`я провайдера Vodafone Ukraine, Ukraine); - в 03:00 (ім`я провайдера Vodafone Ukraine, Ukraine); - в 03:29 (ім`я провайдера Vodafone Ukraine, Ukraine, Kyiv), і ПриватБанк провів всі повторювані платежі на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які були здійсненні вночі 13 січня 2023 року. Також, АТ КБ «ПриватБанк» допускав неодноразову зміну фінансових номерів, які також відбувалися вночі 13 січня 2023 року, а саме: - 13 січня 2023 року в 02:18:50 год. змінено фінансовий номер позивачки НОМЕР_5 , який було зазначено в Анкеті-заяві від 06 лютого 2014 року, на новий номер НОМЕР_8 ; - 13 січня 2023 року в 02:50:02 год. змінено фінансовий номер НОМЕР_8 на новий номер НОМЕР_9 ; - 15 січня 2023 року в 19:52:39 год. позивачкою встановлено новий фінансовий номер британського оператора giffgaff + НОМЕР_20. Таким чином, ОСОБА_4 на підтвердження вжиття заходів щодо відвернення наслідків та своєчасного повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» про шахрайські дії надано докази, які свідчать про відсутність її вини, а тому в даному випадку списання грошових коштів відбулося не за розпорядженням ОСОБА_4 і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Крім того, зазначає, що розмір судових витрат, які ОСОБА_4 очікує понести у суді апеляційної інстанції, складає 40000 грн. У зв`язку з наведеним просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив. Разом з тим, від представника АТ КБ «ПриватБанк» - Гнатишака О.В. надійшло письмове спростування доводів апеляційної скарги, в якому зазначено, що стороною позивача не представлено в розпорядження суду доказів в підтвердження заявлених вимог, відтак, саме позивачка повинна нести відповідальність за здійснення платіжних операцій, що є предметом судового оспорення. Зазначає, що реалізуючи право на повернення коштів позивачці слід заявити цивільний позов в межах кримінальної справи до осіб-одержувачів коштів. Також, позивачка самостійно ініціювала та проводила видаткові операції із коштами за своїми рахунками у «Приват24», оскільки доказів зворотного матеріали справи не містять, відтак, в порядку, визначеному Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у випадку недосягнення згоди із одержувачами коштів їм слід ініціювати позов до суду про повернення безпідставно отриманих коштів, адже зі сторони Банку всі видаткові операції пройшли із використанням інформації, що належить до відання виключно клієнта, - коректно, що підтверджено наведеним вище, відтак, відповідальність за оспорювані позивачкою операції залишається за останньою. У зв`язку з наведеним просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_4 - адвокат Колодовський О.В. апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені у ній. Представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Гнатишак О.В. проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду залишити без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не повністю. Судом встановлено наступні обставини. Позивачка ОСОБА_4 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та на її ім`я оформлено картки НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_13. 13 січня 2023 року о 02:14 год, 03:00 год, 03:29 год від АТ КБ «ПриватБанк» на електронну адресу позивачки ІНФОРМАЦІЯ_1 надходили повідомлення про нетиповий вхід у її акаунт у «Приват24» (т.1 а.с.29-34). Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 13 лютого 2023 року № N3764BV7A02HTE3P (т.1 а.с.49) 13 січня 2023 року відбулося списання коштів ОСОБА_4 з картки для виплат № НОМЕР_10 двома транзакціями: - 390.00 грн на картку № НОМЕР_12 (TASCOMBANK); - 19968.55 грн - переказ коштів при розірванні договору на картку НОМЕР_11. Списання коштів ОСОБА_4 з картки № НОМЕР_11 відбулося 13 січня 2023 року 14-ма транзакціями на загальну суму 19339.00 грн. Одержувачем цих коштів зазначено ОСОБА_5 (для поповнення рахунку, оплата за товар, оплата послуг через «Приват 24») (т.1 а.с.40-42). Списання коштів ОСОБА_4 з картки № НОМЕР_13 відбувалося 13 січня 2023 року 26-ма транзакціями на загальну суму 64474.51 грн. Одержувачем цих коштів також зазначено ОСОБА_5 (для поповнення рахунку, оплата за товар, оплата послуг через «Приват 24»), а також на суму 2681.09 грн - одержувач ФОП ОСОБА_6 (оплата за товари) (т.1 а.с.35-37). Інформація про баланс картки у січні 2023 року на суму 67525.84 грн зазначена у довідці АТ КБ «ПриватБанк» № DDUITKC29UIDGRD8 від 07 березня 2023 року (т.1 а.с.39). Таким чином списання коштів з карток ОСОБА_4 НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та НОМЕР_13 відбулося через аккаунт клієнта в платіжній системі «Приват24» шляхом списання: - 390.00 грн на картку НОМЕР_12 клієнта «Таскомбанку» (власник не відомий); - 83813.51 грн на карту клієнта «ПриватБанку» № НОМЕР_14 (власник ОСОБА_5 ); - 2681.09 грн на рахунок НОМЕР_15 (власник ФОП ОСОБА_6 ) ОСОБА_4 зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» про повернення коштів, які були списані, та 18 січня 2023 року отримала відповідь № 0.1.0.0.0/7-230117/10880 про те, що банк не може повернути кошти, оскільки встановлено, що переказ з карток № НОМЕР_7 , № НОМЕР_16 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking «Приват24». Вхід у «Приват24» був здійснений з авторизацією ОСОБА_4 . При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у «Приват24», створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого банк здійснює переказ коштів. Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону ОСОБА_4 та іншої особистої інформації (т.1 а.с.46). 23 січня 2023 року за заявою ОСОБА_4 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості № 12023211040000241 про те, що 13 січня 2023 року невідома особа шляхом проведення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки заволоділа її грошовими коштами із карткового рахунку в «ПриватБанку» на суму 87443.84 грн, чим спричинила їй матеріальну шкоду на вказану суму. Органом досудового розслідування визначено Тернопільське РУП ГУНП у Тернопільській області (т.1 а.с.38). На адвокатський запит адвоката О.Я.Гриців б/н від 24 лютого 2023 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано інформацію про те, що 01 січня 2023 року ОСОБА_4 виїхала з України через пункт пропуску Шегині, а 26 січня 2023 року в`їхала на територію України через пункт пропуску Краківець (т.1 а.с.47). 07 березня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» сформовано довідку №C0NJ8S6FSJMVI1TD про те, що ОСОБА_4 має заборгованість на загальну суму 71622.26 грн (картка Універсальна Голд, угода №SAMDN52000137643401 від 06 лютого 2014 року) (т.1 а.с.50). 08 березня 2023 року начальником центру ПЛ та ППВ ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» надано довідку б/н про те, що ОСОБА_4 займає посаду старшого інспектора з кадрів ДУ «ТМО МВС України по Тернопільській області» та 31 січня 2023 року звернулась до фахівців центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору з приводу скарг на порушення невротичного характеру, спровокованих перенесеною психотравмуючою ситуацією, щодо заподіяних відносно неї шахрайських дій. Отримала профільну медичну та продовжує отримувати психокорекційну психологічну допомогу (т.1 а.с.51). На звернення ОСОБА_4 до АТ КБ «ПриватБанк» від 08 березня 2023 року, 09 березня 2023 року позивачка отримала відповідь № 20.1.0.0.0/7-230308/21708, в якій банк повідомив, що: - мобільний телефон НОМЕР_8 2023-01-13 02:18:50. Р24 ознака фінансового номеру; - мобільний телефон НОМЕР_17 2023-01-13 02:18:50 - перестав бути фінансовим через зміну на новий; - мобільний телефон НОМЕР_9 2023-01-13 02:50:02 встановлення нового фінансового номеру при цьому НОМЕР_8 перестав бути фінансовим; - мобільний телефон НОМЕР_18 2023-01-15 19:52:39 - встановлено новий фінансовий номер через фотоідентифікацію (т.1 а.с.93-94). 18 квітня 2023 року на звернення ОСОБА_4 АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідь №20.1.0.0.0/7-230322/40457, з якої вбачається, що банком було проведено перевірку та встановлено, що 13 січня 2023 року позивачці на її фінансовий номер від банку поступив телефонний дзвінок (IVR), відповідно до якого було повідомлено щодо створення заявки на заміну паролю для входу у «Приват24» та запропоновано здійснити наступні дії: - натиснути «1» - щоб підтвердити заміну паролю; - натиснути «0» - щоб скасувати зміну паролю. У відповідь було натиснуто «1» та як наслідок банк отримав підтвердження на зміну паролю у «Приват 24» (т.1 а.с.127). 07 липня 2023 року ПрАТ «Київстар» на виконання ухвали суду від 13 серпня 2023 року повідомило суд про те, що телекомунікаційні послуги по телефонному номеру НОМЕР_5 в період часу з 00:00 год. 12 січня 2023 року по 24:00 год. 13 січня 2023 року надавались на умовах передплаченої форми обслуговування ПрАТ «Київстар» знеособлено (анонімно) без укладання письмового договору або реєстрації відповідно до «Порядку реєстрації абонентів, які отримують телекомунікаційні послуги без укладення договору в письмовій формі», затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації від 28 листопада 2017 року №607. Відповідно немає достатніх законних підстав стверджувати, що саме ОСОБА_4 була користувачем телефонного номеру НОМЕР_5 в період часу з 00:00 год. 12 січня 2023 року по 24:00 год. 13 січня 2023 року. На обґрунтування цієї відповіді ПрАТ «Київстар» також надано інформацію щодо вхідних та вихідних дзвінків, їх тривалість, за телефонним номером НОМЕР_5 в період часу з 00:00 год. 12 січня 2023 року по 24:00 год. 13 січня 2023 року (т.1 а.с.197-200). 29 вересня 2023 року за № 50-86-10115ВИХ-23 Тернопільською обласною прокуратурою розглянуто адвокатський запит Гриців О.Я. та повідомлено про те, що за заявою ОСОБА_4 23 січня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за № 12023211040000241за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_4 визнана потерпілою. В подальшому кримінальне провадження № 12023211040000241 об`єднано з кримінальним провадженням № 1202311040000174 від 17 січня 2023 року та в ЄРДР присвоєно номер №1202311040000174. Постановою процесуального прокурора Тернопільської окружної прокуратури від 31 травня 2023 року визначено підслідність у кримінальному провадженні №1202311040000174 від 17 січня 2023 року за слідчим відділенням поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області (т.2 а.с.7-8). 13 жовтня 2023 року за № 7145/54/02-2023 слідчий СВ відділення поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області І.Зубрицький на запит адвокат О.Гриців повідомив, що кримінальне провадження № 1202311040000174 згідно постанови прокурора Тернопільської окружної прокуратури об`єднано до кримінального провадження № 12023211040000241, за яким в подальшому визначено територіальну підсудність за відділенням поліції № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, про підозру нікому не повідомлено, кримінальне провадження не закрито (т.2 а.с.59). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. За правилами статті 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами. Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до пункту 56 частини першої статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №164, користувач зобов`язаний зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень. Відповідно до пункту 140 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року №164 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено обов`язок користувача не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. Згідно із пунктом 146 розділу VII вказаного Положення власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно до пункту 147 розділу VII вказаного Положення власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків. Отже, лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15 та підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14, від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14, від 20 листопада 2019 року у справі №577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі №759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі №176/1445/22, від 06 вересня 2023 року у справі №686/30030/21. У постанові Верховного Суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц вказано, що «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, Верховний Суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними». У постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 691/699/16 ц вказано, що «встановивши, що позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк». У постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16 (провадження № 61-17629св18) зазначено, що «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції». У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 зазначено, що «саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними». У справі, що переглядається апеляційним судом, позивачка ОСОБА_4 стверджувала про те, що вона 13 січня 2023 року не входила в систему «Приват24», не змінювала пароль, не підтверджувала платежі, банківські картки не втрачала та нікому не передавала, не вчиняла будь-яких інших дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків. Більше того, в момент здійснення 13 січня 2023 року незаконних операцій, позивачка перебувала за межами України - у Сполученому Королівстві Великобританія. Нетиповий вхід у її електронну поштову скриньку відбувався в Україні, в місті Київ, за допомогою номера телефону оператора «Vodafone Ukraine». Судом встановлено, що 13 січня 2023 року мало місце несанкціоноване списання коштів з рахунків ОСОБА_4 , за даним фактом триває досудове розслідування. Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що відповідач не надав суду належних і допустимих доказів на спростування доводів позивача, не довів, що позивачка, як клієнт, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткових рахунків чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції від її імені. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_4 не відреагувала на повідомлення банку, оскільки вказані повідомлення від банку надходили позивачці на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 в нічний час доби, а саме: 02:14 год, 03:00 год, 03:29 год., що в свою чергу не вказує на власну необачну бездіяльність користувача. Отже, ОСОБА_4 , як користувач карток, своїми діями чи бездіяльністю не сприяла втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, а тому списання 13 січня 2023 року грошових коштів з карткових рахунків відбулося не за її розпорядженням і вона не повинна нести відповідальності за такі операції. Виявивши безпідставне списання (перекази, зняття) коштів, позивачка повідомила про цей факт банк та звернулася до правоохоронних органів. Доводи представника відповідача про те, що платежі були створені в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking «Приват24», вхід у який було здійснено з авторизацією клієнта, а вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону та іншої особистої інформації, колегія суддів відхиляє, оскільки сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» в користь ОСОБА_4 її власних грошових коштів в розмірі 19968.55 грн, які були списані з картки НОМЕР_10 (рахунок НОМЕР_2 ) не за її розпорядженням. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про повернення на карткові рахунки, які відкриті на її ім`я списаних без її відома кредитних грошових коштів, слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю, так як позивачка не є власником цих коштів. Також не підлягає до задоволення і позовна вимога про скасування нарахованих відсотків та штрафних санкцій, оскільки в матеріалах справи відсутні докази (розрахунок заборгованості) на підтвердження таких проведених банком нарахувань. Крім того, у випадку звернення банку з позовом до суду про стягнення таких грошових коштів, позивач вправі буде обрати такий спосіб захисту своїх прав та інтересів, як подання заперечень із посиланням на відповідні докази та норми права стосовно неправомірності таких нарахувань. Щодо позовної вимоги ОСОБА_4 про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки збитків від інфляції, 3% річних та пені, колегія суддів вважає, що у задоволенні таких вимог слід відмовити, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти. За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також з угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України), а тому її приписи поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц. Судом встановлено, що 13 січня 2023 року відбулось несанкціоноване списання коштів ОСОБА_4 з банківських карток, з приводу чого остання звернулася до правоохоронних органів та триває досудове розслідування, однак станом на теперішній час відсутній обвинувальний вирок суду про притягнення винних осіб до відповідальності, а тому у позивачки не виникло право на застосування наслідків порушення грошового зобов`язання відповідачем АТ КБ «Приват Банк» відповідно до статті 625 ЦК України. Також не підлягає до задоволення позовна вимога ОСОБА_4 про стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували протиправність дій АТ КБ «ПриватБанк» під час несанкціонованого списання коштів 13 січня 2023 року. У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду і ухвалення нового, яким позовну заяву слід задоволити частково. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Судом встановлено, що ціна позову у даній справі становила 351365.02 грн. Судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 на суму 19968.55 грн, що становить 5.68% ціни позову. Ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 3513.65 грн. Зважаючи на те, що позов задоволено частково, в силу статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам (5.68% від 3513.65 грн), що становить 199.57 грн. За подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, що в даному випадку становить 5270.47 грн. Зважаючи на те, що позов задоволено частково, в силу статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 299.36 грн (5.68% від 5270.47 грн). За таких обставин, з відповідача слід стягнути на користь держави 498.93 грн судового збору за розгляд даної справи. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2023 року - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів - задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 19968 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 55 копійок. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь Держави Україна судовий збір за розгляд даної справи у розмірі 498 (чотириста дев`яносто вісім) гривень 93 копійки. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складення повного тексту постанови - 13 травня 2024 року. Реквізити учасників: Позивач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_19 . Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ЄДРПОУ: 14360570 Головуючий О.З. Костів Судді: М.В. Хома Н.М. Храпак