Ухвала КГС ВС № 917/1556/23

УХВАЛА 09 травня 2024 року м. Київ cправа № 917/1556/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О.А., Мамалуя О.О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Полтавської області у складі судді Мацко О.С., від 16.01.2024 та на постанову Східного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Тихий П.В., Плахов О.В., Терещенко О.І. від 18.04.2024 (повний текст складено 24.04.2024) у справі за позовом учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Офтальмологічний центр "Діоптрія" ОСОБА_2 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Офтальмологічний центр "Діоптрія", до ОСОБА_1 , Полтавська область, м. Миргород, про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою у сумі 716 106,35 грн., - ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 у справі №917/1556/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024: позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Офтальмологічний центр "Діоптрія" 675 922,75 грн. збитків; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 138,84 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено. 29.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №917/1556/23. Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання (дії) рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №917/1556/23. Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 (Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.). Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у справі №917/1556/23 є відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою у сумі 716 106,35 грн. Суд звертається до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Позовні вимоги у цій справі, мають вартісну оцінку та носять майновий характер. Позов у цій справі подано в 2023 році. За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 684 гривень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Як було зазначено вище предметом позову у справі №917/1556/23 є відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою у сумі 716 106,35 грн., що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (1 342 000 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. ОСОБА_1 у касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України. При цьому скаржник, не визначає підстави, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а посилання скаржника на пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію. За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами. На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом. З огляду на відсутність будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №917/1556/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №917/1556/23, клопотання скаржника про зупинення виконання (дії) рішення Господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №917/1556/23 не розглядається. За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Полтавської області від 16.01.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №917/1556/23.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий О. Баранець Судді О. Кролевець О. Мамалуй