Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/11976/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1116/24 Справа № 205/11976/23 Суддя у 1-й інстанції - Скрипник К. О. Суддя у 2-й інстанції - Рябчун О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2024 року м. Дніпро Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Рябчун О.В., розглянувши у присутності захисника Сидоренка Олега Андрійовича, який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , апеляційну скаргу захисника Сидоренка О.А., подану на постанову Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає у АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, встановила: Постановою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 06.08.2023 року о 23.30 год., в м. Дніпро на вул. Карла Роде, 24, керував транспортним засобом автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, що було встановлено висновком № 4096 КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР від 12.10.2023 року, чим порушено п.2.9 «а» ПДР України», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник Сидоренко О.А. подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить про скасування постанови судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2023 року та закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Крім того, захисником подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2023 року, як пропущеного з поважних підстав. В обґрунтування поданого клопотання зазначає про те, що копія оскаржуваного рішення ОСОБА_1 не отримувалась та матеріали справи не містять доказів направлення даного судового рішення на адресу ОСОБА_1 .. Про наявність постанови апелянту стало відомо після того, як захисник ознайомився з матеріалами справи та отримав копію оскаржуваної постанови 01 квітня 2024 року. Обгрунтовуючи вимоги поданої апеляційної скарги захисник зазначає про незгоду апелянта з оскаржуваною постановою у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Захисник вказує на недоречність посилання суду першої інстанції, як на доказ винуватості ОСОБА_1 , на рапорт працівника поліції, оскільки відповідно до практики Верховного суду, а саме Постанови Верховного суду від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а, зазначено, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Натомість, в межах даної справи працівниками поліції, крім рапорту, не було долучено жодного іншого доказу того, що ОСОБА_1 виконував функції водія та керував транспортним засобом. За такого, оскільки ОСОБА_1 , хоча і перебував у стані наркотичного сп`яніння, проте транспортним засобом не керував, він не може бути суб`єктом вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, всупереч вимогам ст.254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 353714 був складений лише 21 жовтня 2023 року, в той час як правопорушення було виявлене 06 серпня 2023 року, тобто через сімдесят шість днів. Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про направлення ОСОБА_1 повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції та про ухилення останнього від його отримання, що свідчить про неналежність повідомлення ОСОБА_1 про необхідність явки до УПП в Дніпропетровській області на 09 годину 00 хвилин 21 жовтня 2023 року для складання щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Також, в порушення вимог ст.266 КУпАП, до матеріалів справи не було долучено відеозаписи з боді-камер чи відеореєстратора службового автомобіля патрульних поліцейських для підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем в стані наркотичного сп`яніння. Перевіривши витребувані із Ленінського районного суду міста Дніпропетровська матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, вислухавши захисника ОСОБА_2 , який підтримав доводи поданої апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, повторно дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази, проаналізувавши зміст судової постанови та співставивши викладені у ній обставини із наявними у матеріалах доказами, вважаю, що доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 задоволенню не підлягають за такими підставами. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ст. 294 КУпАП). Право апеляційного оскарження можливе абсолютно по кожному адміністративному правопорушенню (ст.ст. 130, 124, 172-11, 184 КУпАП та інші правопорушення). Розглядаючи клопотання про поновлення апелянту строків апеляційного оскарження зазначеної судової постанови, апеляційний суд вважає доводи захисника ОСОБА_2 слушними, оскільки апелянтом пропущено строк апеляційного оскарження з підстав, які не залежали від нього. Так, матеріалами справи встановлено, що судова повістка про виклик до суду ОСОБА_1 судом першої інстанції взагалі не надсилалася, а наявні в матеріалах справи розписки (а.с.11-12) не можуть свідчити про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце слухання справи. Отже місцевий суд без наявності для того законних підстав розглянув справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , що свідчить про грубе порушення його права на захист, передбаченого ст.268 КУпАП. В подальшому, судом першої інстанції не були виконані вимоги КУпАП по належному повідомленню особи про результати розгляду справи, оскільки копію оскаржуваного рішення судом не було направлено за місцем проживання ОСОБА_1 .. Доводи захисника в частині того, що із рішенням суду першої інстанції він, як представник ОСОБА_1 , ознайомився лише 01.04.2024 року підтверджуються матеріалами справи, а саме наявній в ній розписці, із датою ознайомлення 01.04.2024 року та підписом захисника ОСОБА_2 .. В цей же день ним отримана копія судового рішення. З огляду на викладене в даному випадку наявні підстави для поновлення строків апеляційного оскарження постанови як пропущені із поважних підстав. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано у повному обсязі з огляду на наступне. Як слідує зі змісту постанови суду першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя місцевого суду послався, як на докази, на матеріали справи, а саме на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 353714 від 21.10.2023 року, рапорт інспектора УПП в Дніпропетровській області, висновок медичного огляду від 12.10.2023 року № 4096 КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР. Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного розгляду. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 353714 від 21.10.2023 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 06.08.2023 року о 23.30 год., в м. Дніпро на вул. Карла Роде, 24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, що було встановлено висновком № 4096 КП «Обласний медичний психіатричний центр з лікування залежностей зі стаціонаром» ДОР від 12.10.2023 року, чим порушено п.2.9 «а» ПДР України», за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.124 КУпАП.. У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не міститься жодних відомостей. Крім того, зафіксовано, що документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, протокол не підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його копія ним не отримана, оскільки він за викликом не з`явився. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.10.2023 року (а.с.3) було встановлено, що ОСОБА_1 06.08.2023 року о 23 годині 30 хвилин перебував у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду. Доводи захисника щодо істотних порушень норм процесуального права, через те, що співробітниками поліції протокол складено не 06.08.2023 року в день події та огляду ОСОБА_1 , а 21.10.2023 року, є необґрунтованими, з огляду на наступне. Як вбачається з наданих матеріалів ОСОБА_1 06.08.2023 року о 23 годині 30 хвилин пройшов огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, крім того останній під час апеляційного розгляду не заперечував, що пройшов огляд в медичному закладі. Так, висновок щодо результатів огляду було складено та заповнено 12.10.2023 року (а.с.3) та направлено відповідно до Департаменту патрульної поліції УПП в Дніпропетровській області. 17 жовтня 2023 року після отримання висновку щодо результатів медичного огляду, начальником Департаменту УПП в Дніпропетровській області за місце проживання ОСОБА_1 , повідомленого ним працівникам поліції у день зупинки транспортного засобу та проходження ним огляду, було направлено виклик-повідомлення для складання протоколу про адміністративне правопорушення №12762/41/19/01-2023 на 21 жовтня 2023 року (а.с.4). З огляду на те, що висновок, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, був виготовлений лише 12.10.2023 року, та з урахуванням часу, необхідного для направлення висновку до Департаменту патрульної поліції, та повідомлення ОСОБА_1 , складання протоколу про адміністративне правопорушення через певний проміжок часу, в даному випадку, є цілком виправданим та відповідає положенням ч. 2 ст. 254 КУпАП та саме по собі не спростовує факту перебування особи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Посилання захисника на відсутність в матеріалах справи відеозапису з нагрудних камер працівників поліції пояснюється положеннями відомчої інструкції працівників поліції, зокрема Інструкції з застосування органами та підрозділами поліції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2016 №1026, відповідно до якої строк зберігання відеозаписів становить 30 діб. Відтак, оскільки події, які ставляться ОСОБА_1 в провину мали місце 06.08.2023 року, а протокол про адміністративне правопорушення було складено 21.10.2023 року, матеріали зазначеного відеозапису вже не збереглись. В той же час, у даному випадку, наявність відеозапису з нагрудних камер працівників поліції в матеріалах справи не є обов`язковим, оскільки огляд на стан сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я. Відтак, будь-яких порушень вимог ст. 266 КУпАП апеляційним судом, як і судом першої інстанції, які були б підставою для визнання результатів огляду недійсними, не встановлено. Відповідно до п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За порушення цього обов`язку для водія настає адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння. Диспозиція вказаної статті окреслює обставини, які підлягають доведенню в межах справи про адміністративне правопорушення і в даній справі такі обставини доведені матеріалами справи, тому будь-яких сумнівів у правильності та обґрунтованості висновку суду першої інстанції немає. Аналізуючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає їх непереконливими з огляду на те, що вони головною мірою мають формальний характер, а в решті полягають у переоцінці окремих доказів на користь сторони захисту, з наданням їм оцінки, яка не відповідає їх дійсному змісту та не узгоджується з іншими доказами, а також в акцентуванні уваги на другорядних обставинах, що не мають істотного значення і не спростовують винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні. Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. З огляду на викладене вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: Клопотання захисника Сидоренка Олега Андрійовича задовольнити. Поновити захиснику Сидоренку Олегу Андрійовичу строк апеляційного оскарження постанови Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, як пропущеного із поважних підстав. Постанову судді Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 20 грудня 2023 року про визнання винним і притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.В. Рябчун