Ухвала КАС ВС № 380/8338/23

УХВАЛА 09 травня 2024 року м. Київ справа №380/8338/23 адміністративне провадження № К/990/11390/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Загороднюка А.Г., суддів: Білак М.В., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної казначейської служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної казначейської служби України (далі - третя особа), у якому просив: стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 10 червня 2022 року по 30 березень 2023 року в сумі 357445,20 грн. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виконання рішення суду у справі №1.380.2019.007038 за період з 11 червня 2022 року до 29 березня 2023 року в сумі 354040 грн 96 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Ухвалами Верховного Суду від 19 грудня 2023 року, від 24 січня 2024 року та від 04 березня 2024 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень. 25 березня 2024 року Офісом Генерального прокурора вчетверте подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року визнано неповажними вказані Офісом Генерального прокурора підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі №380/8338/23 залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження; документу про сплату судового збору; уточненої касаційної скарги відповідно до вимог статті 349 КАС України та пункту 2 частини 2 статті 353 КАС України. Роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута, а у разі неподання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження відмовлено у відкритті касаційного провадження. 22 квітня 2024 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали від 09 квітня 2024 року від Офісу Генерального прокурора надійшла уточнена касаційна скарга, документ про сплату судового збору та заява про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання про поновлення строку обґрунтоване тим, що ухвалами Верховного Суду від 19 грудня 2023 року, від 24 січня 2024 року та від 04 березня 2024 року касаційні скарги було повернуто, однак повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника повторного звернення до суду. Разом з тим повторно подані касаційні скарги не просто подавались, а не зволікаючи вживались заходи щодо усунення недоліків касаційних скарг, що слугували підставою для їх повернення. Також скаржник у клопотанні фактично описує обставини справи та наводить свої доводи щодо незгоди з оскаржуваними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Cуд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Разом з тим ухвалою Верховного Суду від 09 квітня 2024 року надавалась оцінка щодо поважності причин пропуску строку після повернення касаційних скарг. Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. У контексті наведеного, зважаючи на приписи вказаних правових норм законодавства, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло понад три місяці, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної казначейської служби України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк М.В. Білак В.М. Соколов