Ухвала КАС ВС № 560/17202/23

УХВАЛА 08 травня 2024 року м. Київ справа №560/17202/23 адміністративне провадження № К/990/17400/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бучик А.Ю., суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №560/17202/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в: Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 231650001236 від 17.05.2023 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як особі, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії з 09.05.2023. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023. Скаржнику запропоновано в строк протягом десяти днів з дня отримання вказаної ухвали звернутись до суду з заявою про поновлення строку і вказати інші поважні причини для поновлення строку. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №560/17202/23. 03.05.2024 до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №560/17202/23. Верховний Суд, під час розгляду матеріалів касаційної скарги, поданої на процесуальну ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024, констатує таке. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України, оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції вказав, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, враховуючи таке. Як встановлено судом апеляційної інстанції апелянт вже вдруге звертається до суду зі скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2023. Вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції 23.11.2023. Однак ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 апеляційну скаргу залишено без руху, у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Скаржнику надавався час для усунення виявлених недоліків. В подальшому, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику. Вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції 24.01.2024, тобто поза межами строку, встановленого приписами статті 295 КАС України. Верховний Суд наголошує, що який відповідач, діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. Законодавче обмеження строку на апеляційне оскарження судових рішень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Причини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк, та які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення в межах розумного строку, скаржником не зазначені. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку. Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Згідно з частиною другою статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі №560/17202/23. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач А. Ю. Бучик С.Г. Стеценко Судді: А. І. Рибачук