Постанова 4850 № 200/13678/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА 09 травня 2024 року справа №200/13678/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року (повне судове рішення складено 22 лютого 2024 року) у справі № 200/13678/21 (суддя в І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 05.02.2024 представник позивача звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі № 200/13678/21 та зобов`язання ГУ ПФУ у Харківській області у місячний строк подати звіт про виконання рішення суду до Донецького окружного адміністративного суду. Заява мотивована тим, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23.11.2021 по справі № 200/13678/21, яке набрало законної сили 24.12.2021, позивачу проведено відповідне нарахування пенсії. На запити адвоката до ГУ ПФУ у Харківській області щодо подальшого виконання судового рішення було отримано відповідь, що виплату нарахованої за період з 01.03.2016 по 31.08.2022 пенсії буде проведено згідно з Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, за наявності відповідного фінансування. Отже, рішення суду залишилось невиконаним. Звертає увагу, що позивачем через електронний кабінет пенсіонера були надані актуальні банківські реквізити у Харківській філії АТ «Ощадбанк». Проте, станом на 05.02.2024, нарахування та виплата щомісячної пенсії не здійснюється. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у задоволенні такої заяви відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нове рішення, яким застосувати судовий контроль. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано рішення суду, навіть не нараховується позивачу щомісячна пенсія. При постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не проаналізував наведені у заяві норми права щодо можливості встановлення судового контролю, зокрема на правові висновки Верховного Суду, які гарантують позивачу право звернутися до суду після ухвалення рішення суду з заявою про встановлення судового контролю, якщо воно фактично не виконується. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2019 року та від 29 травня 2019 року по справі №826/9960/15. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а. Відмовляючи у задоволенні заяви в цій частині, місцевий суд висновував, що позивачу нарахована пенсія за період з 01.03.2016 по 31.08.2022, тобто рішення частково відповідачем виконано. Сума боргу не виплачена через відсутність у відповідача відповідного фінансування, а також те, що позивач після закриття рахунку у АТ Ощадбанк вчасно не повідомив орган ПФУ про відкриття нового рахунку, на який можливо було б зараховувати поточні виплати. Таке повідомлення було надано позивачем лише 17.01.2024. З цього слідує, що відповідач повністю не ухиляється від виконання рішення суду у цій справі, в межах своєї компетенції добровільно вчиняє залежні від нього дії, спрямовані на виконання рішення суду. Крім того, суд враховує накладення на відповідача державним виконавцем штрафів в порядку Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про вчинення передбачених законом заходів із спонукання відповідача до виконання судового рішення. Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає виключних обставин, які б зумовили необхідність застосування судом додатково заходу судового контролю, передбаченого ст.382 КАС України. З такими висновками не погоджується колегія суддів, виходячи з такого. За приписами частин 1 та 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Слід зазначити, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача. З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Норма статті 382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього. У випадку ухилення боржника суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи. Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Колегія суддів зауважує, що звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем в повному обсязі рішення суду, яке набрало законної сили. Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказані норми кореспондують положенням пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України та підпункту «ґ» пункту 4 частини 1 статті 322 цього Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанції може бути встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Відповідно до пункту ґ) статті 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з встановленого судом строку для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Як вбачається зі змісту заяви про встановлення судового контролю, позивач зазначає, що відповідач не виконує рішення суду. Таким чином, оскільки відсутні відомості щодо виконання рішення суду у цій справі в повному обсязі, колегія суддів вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення. З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням рішення суду першої інстанції - шляхом зобов`язання подати до суду першої інстанції звіт про його повне виконання у місячний строк з дня отримання копії цієї ухвали, що обумовлює задоволення заяви позивача. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 200/13678/21 скасувати. Прийняти нову постанову. Заяву представника позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 200/13678/21 за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/13678/21 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати в місячний строк з дня отримання копії постанови до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 23 листопада 2021 року. Повне судове рішення 09 травня 2024 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін І. Д. Компанієць