Постанова Полтавський апеляційний суд № 646/6187/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 646/6187/21 Номер провадження 33/814/53/24Головуючий у 1-й інстанції Білінська О.В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 122-4 КУпАП та у відповідності до ст. 36 КУпАП, призначено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 гривень на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454 гривень. За постановою судді, ОСОБА_1 12.08.2021 о 18-20 год., керуючи транспортним засобом Peugeot, д.н.з. НОМЕР_1 , по проспекту Гагаріна, 150А у м. Харкові, в порушення вимог пункту 10.1, 2.10А Правил дорожнього руху(затверджені постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 року № 1306), при зміні напрямку руху не впевнився, що це буде безпечним здійснив зіткнення з автомобілем марки Skoda д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріалами збитками. Після чого, будучи учасником ДТП, з невідомих причин залишив місце події. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді, та закрити провадження. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , при наявності клопотання про відкладення розгляду справи через захворювання ОСОБА_1 на коронавірус, є порушенням ст. 268 КУпАП та ч. 2 ст. 19 і ст. 63 Конституції України. Вказує, що суд першої інстанції проігнорував клопотання ОСОБА_1 про допит інспектора поліції та про повернення протоколу про адміністративне правопорушення, чим допустив грубе порушення п. 5 ч. 1 ст. 278 КУпАП. Вказує, що матеріали справи не мають жодного доказу на підтвердження факту зіткнення автомобілів, тобто події передбаченої статтею 124 КУпАП. Із відеозапису не вбачається, що відбулось зіткнення автомобілів. Суд не надав жодної оцінки вказаним поясненням ОСОБА_1 та без жодного обґрунтування визнав його винуватим за ст. 122-4 КУпАП. До початку апеляційного розгляду ОСОБА_1 подав клопотання про скасування постанови судді, та закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, просив скасувати постанову судді у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративних правопорушень, потерпілу ОСОБА_2 , яка заперечувала щодо поданої апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані. Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 10.1 ПДР України визначено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам справи. За порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху передбачена адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП. Крім того, статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Згідно п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності. Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом першої інстанції була надана належна оцінка. Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Так, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень зафіксовані у протоколах про адміністративне правопорушення серії ААБ №293167 від 07.09.2021 та серії ААБ №293168 від 07.09.2021, підтверджуються схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 12.08.2021, на якій зафіксовано дорожня обстановка, місце дорожньо-транспортної пригоди та положення транспортного засобу на місці пригоди та пошкодження автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_2 , а саме пошкодження лако-фарбового покриття бамперу правого боку, рапортом працівника поліції про обставини події, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , надані на місці події, яка вказала, що 12.08.2021 знаходячись у лівій смузі руху відчула поштовх свого автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_2 , у дзеркало побачила, як автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , який знаходився позаду, виїжджаючи на іншу смугу руху, зачепив її автомобіль, після чого вона відразу вийшла зі свого автомобіля та побачила пошкодження бамперу. Водій транспортного засобу не зупинився та поїхав у невідомому напрямку. Інший водій на ім`я ОСОБА_3 , який стояв позаду, погодився працівникам поліції надати інформацію з власного відеореєстратора, на який зафіксовано обставини ДТП. Як убачається із відеозапису наявного у матеріалах справи, в ході зміни руху автомобіль Peugeot, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив наїзд на транспортний засіб Skoda д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, водій автомобіля Skoda д.н.з. НОМЕР_2 після поштовху відразу вийшла зі свого автомобіля та побачила сліди пошкодження на нижній правій частині бамперу, що на переконання суду, повністю спростовує твердження ОСОБА_1 про відсутність відчутного контакту між автомобілями, який давав підстави усвідомлювати допущення факту причетності дорожньо-транспортної пригоди. Доводи апелянта з приводу того, що відеозапис не містить факту зіткнення автомобілів спростовуються тим, що ОСОБА_1 мав виконувати вимоги п. 10.1 ПДР України, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Отже, ОСОБА_1 виконуючи перестроювання з однієї смуги руху на іншу, мав переконатися, що це буде безпечно. Щодо відсутності в матеріалах справи доказів про пошкодження майна, що нібито підтверджується наданими фотознімками, то такі посилання в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження іншого майна. Окрім того, ОСОБА_1 до суду надано фотознімки належного йому транспортного засобу, які за часом виконані значно пізніше, аніж відбувся сам факт дорожньо-транспортної пригоди. Також суд звертає увагу й на те, що наданими фотознімками деталізовано стан лакофарбового покриття виключно передньої лівої частини транспортного засобу, в той час як, з урахуванням обставин ДТП згідно наявного в матеріалах відеозапису, наїзд було вчинено боковою частиною транспортного засобу. Крім того, транспортний засіб Peugeot, д.н.з. НОМЕР_1 не надавався працівникам поліції для огляду на підтвердження відсутності ознак ДТП після дати події. Зазначені ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджуються схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зазначене пошкодження, а тому доводи апелянта про відсутність факту заподіяння матеріальної шкоди не заслуговує на увагу. Суд апеляційної інстанції враховує письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , оскільки вони в цілому узгоджуються з протоколами про адміністративні правопорушення, схемою ДТП та наявним відеозаписом події. Доводи апеляційної скарги про те, що судом не здійснено допит працівників поліції є безпідставними, оскільки жодних обов`язкових вимог про виклик та допит свідків чи інших осіб по справі у суді положення КУпАП не передбачають. Виклик свідків є правом, а не обов`язком суду, та здійснюється лише на розсуд суду при необхідності встановлення додаткових обставин справи. Між тим, у матеріалах справи зібрано достатньо доказів для встановлення обставин події. Суд апеляційної інстанції зауважує, що розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_1 , не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. При цьому, враховується те, що апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного розгляду було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, надавати пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи. Наявні докази у справі, на переконання апеляційного суду, беззаперечно спростовують позицію ОСОБА_1 щодо його непричетності до вказаної дорожньо-транспортної пригоди та доводять порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР, які знаходилися в прямому причинному зв`язку з наслідками ДТП. Так, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 містять всі фактичні дані, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихст.ст.122-4,124 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині до уваги не приймаються. Не ґрунтуються на законі також і доводи апелянта щодо закриття провадження за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності на момент апеляційного розгляду. Так, ст.38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Суддею місцевого суду було дотримано вказаного строку і постанову було прийнято до закінчення вказаного строку. Апеляційне оскарження судового рішення та не набрання ним законної сили, не слугує підставою для закриття провадження на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення а постанову судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко