LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд539/16/24

від 09.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 539/16/24 Номер провадження 33/814/652/24Головуючий у 1-й інстанції Бєссонова Т. Д. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Дороженко Р.Г., за участі адвоката Подорожняка В.В., - розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Подорожняка Віталія Вікторовича на постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 березня 2024 року- В С Т А Н О В И В : Постановою судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 березня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. 00 коп. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави. Цією постановою військовослужбовець ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що Згідно протоколу про військове адміністративне правопорушення серії КИП №4, складеного 01.01.2024 тимчасово виконуючим обов`язки начальника групи запобігання і профілактики кримінальних та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 військовослужбовець ОСОБА_1 в умовах військового стану знаходився на території військової частини (номер та адреса знаходиться в матеріалах справи) у стані наркотичного сп`яніння. 29.12.2023 о 10-00 год під час проведення профілактичної роботи серед військовослужбовців військової частини щодо запобігання правопорушенням, пов`язаним із незаконним обігом наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів військовослужбовцями вказаної військової частини та ІНФОРМАЦІЯ_1 на території військової частини було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість, сповільненість ходи, мови та почервоніння очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці). Після цього ОСОБА_1 було направлено до ВСП № 6 (у м. Лубни) КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» де 29.12.2023 о 13-40 проведено медичний огляд з метою виявлення чи спростування клінічних ознак наркотичного сп`яніння. Згідно висновку від 29.12.2023 №84 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів ОСОБА_1 перебуває у стані канабіноїдного сп`яніння, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржив захисника ОСОБА_1 адвоката Подорожняка В.В., подавши апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.03.2024 року, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушення норми процесуального права. На підтвердження своєї позиції посилається на те, що матеріалах справи відсутні відомості про присутність посадової особи Військової служби правопорядку під час проведення огляду військовослужбовця ОСОБА_1 на огляд щодо виявлення стану наркотичного сп`яніння, що додатково вказує на порушення вимог ст.266-1 КУпАП. Акцентує увагу, що огляд ОСОБА_1 29.12.2023 року було проведено з порушенням вимог ст.266-1 КУпАП, а тому останній відповідно до ч.9 ст. 266-1 КУпАП є недійсним, що має своїм наслідком порушенням процедури доведення перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння під час виконання службових обов`язків. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 29.12.2023 о 10-00 год під час проведення профілактичної роботи серед військовослужбовців військової частини щодо запобігання правопорушенням, пов`язаним із незаконним обігом наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів військовослужбовцями вказаної військової частини та ІНФОРМАЦІЯ_1 на території військової частини було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість, сповільненість ходи, мови та почервоніння очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці). Після цього ОСОБА_1 було направлено до ВСП № 6 (у м. Лубни) КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» де 29.12.2023 о 13-40 проведено медичний огляд з метою виявлення чи спростування клінічних ознак наркотичного сп`яніння. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення серія КИП №4 від 01.01.2024, висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів №84 від 29.12.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 .. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне. Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, в умовах особливого періоду, тягне за собою відповідальність, передбачену частиною 3 статті 172-20 КУпАП. Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що існує три основні диспозиції: 1) вживання алкогольних напоїв і т.д.; 2) поява військовослужбовців і т.д. у стані сп`яніння або виконання ними обов`язків військової служби у такому стані; 3) відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Із матеріалів справи в сукупності вбачається, що 29.12.2023 о 10-00 год під час проведення профілактичної роботи серед військовослужбовців військової частини щодо запобігання правопорушенням, пов`язаним із незаконним обігом наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів військовослужбовцями вказаної військової частини та ІНФОРМАЦІЯ_1 на території військової частини було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість, сповільненість ходи, мови та почервоніння очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці). В поясненнях свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з яких вбачається, що 29.12.2023 о 10-00 год під час проведення профілактичної роботи серед військовослужбовців військової частини щодо запобігання правопорушенням, пов`язаним із незаконним обігом наркотичних речовин, їх аналогів та прекурсорів військовослужбовцями вказаної військової частини та ІНФОРМАЦІЯ_1 на території військової частини було виявлено військовослужбовця ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (неприродна блідість, сповільненість ходи, мови та почервоніння очей, які не реагують на світло, поведінка, яка не відповідає обстановці). Після цього ОСОБА_1 було направлено до ВСП № 6 (у м. Лубни) КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» де 29.12.2023 о 13-40 проведено медичний огляд з метою виявлення чи спростування клінічних ознак наркотичного сп`яніння. В поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що дійсно вживав наркотичні речовини на передодні 29.12.2023 року, свою провину визнає. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 29.12.2023 №84 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у стані канабіноїдного сп`яніння, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Доводів на спростування вказаних обставин та підтвердження доводів зазначених в апеляційній скарзі не було надано, відтак, суд відхиляє аргумент апелянта, в зв`язку з тим, що матеріали справи місять докази винуватості, а саме факту вчинення адміністративного правопорушень, передбаченого за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Згідно п.3. Постановою КМУ від 12 січня 2024 р. № 32 «Про затвердження Порядку направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду» - Огляду підлягають військовослужбовці/військовозобов`язані, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння). Огляд військовослужбовців/військовозобов`язаних проводиться посадовою особою, уповноваженою на його проведення начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) Збройних Сил, іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення (далі - уповноважена посадова особа), з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Відповідно до п.11 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Законом від 24.03.1999 року №548-XIV, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців зокрема обов`язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим. Згідно із п.13 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок. Відповідно до п.16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Згідно із п.241 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю). Положеннями п.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, затвердженого Законом від 24.03.1999 року №551-XIV, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Отже, суд першої інстанції, при аналізі матеріалів справи у сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 порушив зазначені вище норми, а тому законно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зазначив наступне: «Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення». До того ж, ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У рішенні від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Тому, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 адвоката Подорожняка В.В. задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Подорожняка Віталія Вікторовича - залишити без задоволення. Постанову судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21 березня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду Г.Л. Карпушин

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»