Постанова 4814 № 532/2200/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/2200/23 Номер провадження 22-ц/814/1949/24Головуючий у 1-й інстанції Тесленко Т. В. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Одринської Т.В., суддів Абрамова П.С., Панченка О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 січня 2024 року, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2023 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області звернувся представник Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» - адвокат Мужик Назар Тарасович, у якому прохав стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 62 820,11 грн. В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 15.11.2021 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №6110937376. Вказував, що в зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов укладеного між ними кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 6110937376 від 15.11.2021, у неї утворилася заборгованість на суму 62 820,11 грн. Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 січня 2024 рокупозов Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», представник позивача - адвокат Мужик Назар Тарасович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 6110937376 від 15.11.2021 у розмірі 62 820,11 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, прохала скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що порушення виконання зобов`язання відбулося у зв`язку з настанням обставин непереборної сили, а саме введення на території України воєнного стану. До введення воєнного стану вона сумлінно виконувала умови зобов`язання. Вказувала, що позивач не довів суму заборгованості належними та допустимими доказами. Також зазначала, що матеріали справи не містять відомостей про направлення позивачем відповідачу вимоги досудового погашення заборгованості. Відзив на апеляційну скаргу у встановлені строки не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи категорію справи, ціну позову розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що 15.11.2021 відповідач уклав з АТ «АЛЬФА БАНК» угоду про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 6110937376. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. Так судом встановлено, що 15.11.2021 ОСОБА_1 звернулася з офертою на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії з пропозицією до АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі Угода), яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», укладеного між нею та банком. Відповідно п.1 даної оферти, тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії (далі Кредит або кредитна лінія). Згідно з п. 2 оферти, ОСОБА_1 запропонувала банку відкрити їй поточний рахунок з електронним платіжним засобом у гривні, з проханням повідомити реквізити рахунку. П. 3 оферти передбачено умови надання кредитної лінії. Так, максимальна сума кредиту складає 200 000,00 грн. Процентна ставка за користування Кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою запропонована у розмірі 39,99% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Відповідно до п. 4 Оферти обов`язковий мінімальний платіж складає 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.. Дата сплати ОМП визначається відповідно до умов Додатку № 4 до Договору. Платежі з повернення кредиту відповідач пропонує здійснювати відповідно до договору. Примірний графік та розрахунок сукупної вартості пропонує навести в тарифах, які є невід`ємною частиною договору. Пропонує банку щомісячно в останній день розрахункового періоду здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , в розмірах, що необхідні для щомісячної оплати страхового платежу згідно з умовами договору. Розділом VI оферти передбачено гарантії клієнта. Так, підписанням оферти клієнт надав згоду банку на передачу до кредитного реєстру Національного банку України інформації у випадках, обсязі, строки та у порядку, передбачених чинним законодавством України, а також беззаперечно підтвердив, що попередньо ознайомлений, у тому числі, у письмовій формі: - зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодоотримання кредиту; - з інформацією, надання якої передбачене нормами Закону України «про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; - з інформацією, зазначеною в ч. 2 ст. 12 Закону України «про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яка розміщена на офіційній сторінці банку у мережі інтернет за посиланням www.alfabank.ua. Крім того, між відповідачем та ПрАТ «СК «Альфа Страхування» 15.11.2021 року укладено договір страхування, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованих осіб (а.с. 7-8). Як вбачається із копії виписки по рахунку ліміт кредиту відповідачу було збільшено. Новий кредитний ліміт 40 000,00 грн. (а.с. 11-12). Відповідач зобов`язання за договором № 6110937376 від 15.11.2021 не виконує, у зв`язку з чим відповідно до копій розрахунку заборгованості за кредитом станом на 22.01.2023 (а.с.10) та виписки по рахунку (а.с. 11-12) має заборгованість 62 820,11 грн. Також судом встановлено, що відповідач користувалася кредитними коштами. 03.07 2023 АТ «Сенс Банк» звернувся з досудовою вимогою до ОСОБА_1 щодо виконання договірних зобов`язань (а.с. 13). 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 в порушення умов укладеного кредитного договору, своєчасно не повернула кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором . Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення. Щодо доводів апеляційної скарги, що позивач не довів суму заборгованості належними та допустимими доказами, колегія суддів зазначає наступне. На підтвердження наявності заборгованості, позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом, який не спростований відповідачем, також надано виписку по рахунку за кредитною карткою НОМЕР_1 . Враховуючи положення п.п. 3,6 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 41 Закону України «Про Національний банк Україні», ч.ч. 1, 2 статті 68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.п. 2.1.1, п.5.1., п.5.4., п.5.6., Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566 (зі змінами та доповненнями), виписка з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійсненні протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Отже, банківські виписки є належним доказом підтвердження операцій за кредитом (правова позиція викладена в Постанові ВГСУ від 06 квітня 2017 року у справі №905/2009/15). Таким чином, колегія апеляційного суду встановила, що у порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором становить 62820,11 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по особовому рахунку. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що матеріали справи не містять відомостей про направлення позивачем відповідачу вимоги досудового погашення заборгованості. Матеріалами справи встановлено, що позивач,перед зверненням до суду із позовною заявою, звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань, яка у свою чергу, дану досудову вимогу банку не виконала, у зв`язку з чим у АТ «Сенс Банк» виникло право на дострокове повернення кредиту у повній сумі та сплати всіх передбачених процентів. Ураховуючи наведене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості у вказаному розмірі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи немає. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 383, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 22 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 07 травня 2024 року. Головуючий Т.В. Одринська Судді П.С. Абрамов О.О. Панченко