Постанова 4818 № 643/1012/23
від 02.05.2024 ·ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 643/1012/23 Номер провадження 22-з/818/87/24 Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 травня 2024 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю секретаря судового засідання Березюк А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Біленького Дениса Владиславовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 643/1012/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПОЗИКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування з чужого незаконного володіння, В С Т А Н О В И В : Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПОЗИКА», Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 ФІНАНС», третя особа - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування з чужого незаконного володіння залишено без задоволення. Постановою Харківського апеляційного суду від 21 березня 2024 року вказане рішення суду скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування з чужого незаконного володіння задоволено. 25 березня 2024 року засобами поштового зв`язку представником ОСОБА_1 - адвокатом Біленьким Денисом Владиславовичем подано заяву про ухвалення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що у зв`язку з необхідністю захисту своїх прав та зверненням до суду нею понесено витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 70 000 грн під час розгляду справи № 643/1012/23 у суді першої та апеляційної інстанцій, які мають бути відшкодовані відповідачем. В заяві про ухвалення додаткового рішення від 25 березня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Біленький Д.В. просив розглядати справу без участі заявника та її представника (том 3, а. с. 28). Також, аналогічна заява була подана 10 квітня 2024 року. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 02 травня 2024 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: ТОВ «Фінансова Компанія «ПОЗИКА» отримано у електронному кабінеті (т. 3, а.с. 108); ТОВ «2Х2 ФІНАНС» отримано в електронному кабінеті (т. 3, а.с. 109); приватному нотаріусу ХМНО Пономарьову Д.В. повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (т. 3, а.с. 113), що у відповідності до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки. 10 квітня 2024 року на адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Біленького Д.В. про розгляд справи за відсутністю позивача та її представника (т. 3, а.с. 110-112). Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що заява про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого. Частиною 1 статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до частин 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Матеріали справи свідчать, що 14 квітня 2023 року між Адвокатським об`єднанням «Авангард» (далі - АО «Авангард») та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати юридичні послуги та правову допомогу Клієнту в обсязі та умовах, передбачених договором, а клієнт зобов`язаний оплатити замовлення (послуги) у порядку та строки обумовлені сторонами у даному договорі та Додаткових угодах до нього (том 3, а.с. 89-90). В цей же день між сторонами було укладено додаткову угоду до вказаного Договору, предметом, якої є забезпечення представництва інтересів Клієнта (написання заяв, процесуальних документів, скарг, клопотань, тощо та участь в судових засіданнях адвоката Адвокатського об`єднання) у провадженні в Московському районному суді м. Харкова у межах справи № 643/1012/23. Вартість зазначених послуг визначено у розмірі 30000 грн. За п. 1.3. Клієнт зобов`язався здійснити остаточний розрахунок з Адвокатським об`єднанням за надану правову допомогу не пізніше ніж через 20 календарних днів після набрання рішення суду першої інстанції законної сили (том 3, а.с. 91 -92 ). 30 серпня 2023 року між АО «Авангард» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 2, відповідно до якої сторони обумовили надання послуг з Оскарження заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2023 року у справі № 643/1012/23 та забезпечення представництва інтересів Клієнта (написання апеляційної скарги, процесуальних документів, скарг, заяв та участь в судових засіданнях адвоката Адвокатського об`єднання) у провадженні в Харківському апеляційному суді у межах справи № 643/1012/23. Вартість зазначених послуг становить 40000 грн, які підлягають сплаті не пізніше ніж через 30 календарних днів після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили (том 3, а.с. 93-94). Відповідно до акту здачі-приймання виконаних послуг за Договором про надання юридичних послуг та правової допомоги від 14 квітня 2023 року, складеному 25 березня 2024 року, Адвокатським об`єднанням надано такі послуги: Забезпечення представництва інтересів Клієнта у провадженні в Московському районному суді м. Харкова у справі № 643/1012/23 (ознайомлення з матеріалами справи, формування (корегування) правової позиції, забезпечення участі Адвоката у чотирьох судових засіданнях (чотири судових дня) - 30000 грн (фіксована вартість)); Оскарження заочного рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2023 року у справі № 643/1012/23 та забезпечення представництва інтересів Клієнта у провадженні в Харківському апеляційному суді у межах справи № 643/1012/23 (написання апеляційної скарги, написання додаткових пояснень разом із додатками від 14 лютого 2024 року, написання додаткових пояснень разом із додатками від 20 березня 2023 року), участь Адвоката у трьох судових засіданнях (три судових дні) -40000 грн (фіксована вартість). Загальна вартість наданих послуг сторонами визначена у сумі 70000 грн (том 3, а.с.95-96). Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Як установлено в частині 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18 (провадження № 14-26цс21) та постанові від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22). Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Частинами 1, 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)). У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22). У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату. Відповідні висновки щодо того, що фактичними витратами на правову допомогу є, в тому числі, витрати, оплата яких буде здійснена в майбутньому ЄСПЛ виклав, зокрема, у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява № 37083/03, пункт 106). Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвокатів зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги рівень складності, юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, виходячи із засад розумності та справедливості, судова колегія вважає, що позивачці мають бути компенсовані витрати, понесених на оплату професійної правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанції, проте їх розмір підлягає зменшенню до 20000 грн. При визначенні розміру судових витрат, що заявлений до стягненню, судова колегія враховує тотожність обґрунтувань поданого позову та доводів апеляційної скарги, що є тотожними. На час звернення з апеляційною скаргою правова позиція позивача здебільшого вже була сформована, а доказів додаткового комплексного та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин, що потребує такого значного проміжку часу та зусиль адвоката, суду не надано. Надання письмових пояснень та додаткових доказів не є безумовною підставою для стягнення витрат з правничої допомоги у зазначеному позивачем розмірі, оскільки вказані дії мають оцінюватися на предмет їх необхідності під час розгляду справи, наявності безпосереднього зв`язку з предметом та підставами позову. Також, судова колегія враховує усталеність судової практики щодо застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» За таких обставин, враховуючи складність справи, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, з відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню 20000 грн витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу, а саме по 10000 грн з кожного. Керуючись ст. 270 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Біленького Дениса Владиславовича задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (м. Київ, вул. Польова, буд. 24д, код ЄДРПОУ: 39493634) та Товариства з обмеженою відповідальністю «2X2 ФІНАНС» (м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 38618785) на користь ОСОБА_1 ( паспорт НОМЕР_1 , виданий Старобільським РВ УМВС в Луганській області 12 грудня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в загальному розмірі 20000 грн, а саме по 10000 (десять тисяч) грн. з кожного відповідача. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 09 травня 2024 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина