Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/6313/23
від 09.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДата документу 09.05.2024 Справа № 331/6313/23 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 22-ц/807/990/24 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.О. Є.У.№331/6313/23 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Кочеткової І.В., суддів: Гончар М.С., Подліянової Г.С., розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягненні заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року, В С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 07 червня 2012 року у розмірі 81384 грн. 16 коп. та відшкодування судових витрат. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачка з метою отримання банківських послуг звернулась до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», яке змінило своє найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк», Позивач або банк), у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 07 червня 2012 року, відповідно до якої їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який у подальшому було збільшено. Внаслідок підписання вказаної заяви між сторонами, у відповідності до статті 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг. Банк взяті на себе зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав позичальникові можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених кредитним договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте відповідач своїх зобов`язань за цим договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 23 серпня 2023 року має перед банком заборгованість на загальну суму 81384 грн. 16 коп., з яких: 73868 грн. 44 коп. заборгованість за кредитом; 7515 грн. 72 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 07 червня 2012 року станом на 23 серпня 2023 року у розмірі 73868,44 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 2436,14 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, АТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом неповно з`ясовані фактичні обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмовлення у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 7515,72 грн., і ухвалити по справі в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» судові витрати понесені по сплаті судового збору за позовну заяву та апеляційну скаргу. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні заборгованості по процентам за користування кредитом, не перевірив розрахунок заборгованості та не прийняв доводи банку про те, що відповідач користувався грошовими коштами, частково виконував умови кредитного договору, частково сплачувала заборгованість, у тому числі відсотки, пеню та комісію, а тому на думку позивача такими своїми діями відповідач визнав свої зобов`язання за угодою та розміри встановлених обов`язкових платежів. Окрім того в матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 погодився з умовами кредитування, про що свідчить її підпис у анкеті заяви та заві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Про розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , постійним зареєстрованим місцем проживання якої є м.Бердянськ, Запорізької області, яке тимчасово окуповане, була повідомлена шляхом розміщення оголошення на офіційний сайт «Судова Влада» 02 квітня 2024. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, проте це не заважає її розгляду за наявними матеріалами справи. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині не відповідає. Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк», а саме: в частині стягнення з відповідача 73868,44 грн. заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору Банк не дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України № 1023-XII «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Оскільки умовами договору не визначена відсоткова ставка за користування кредитом, вимоги банку про стягнення заборгованості за відсотками задоволенню не підлягають. Втім колегія суддів із вказаним висновком суду першої інстанції погодитись не може з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України). Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти до висновку про те, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений, при цьому умови договору повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Тобто, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Встановлено, що 07.06.2012 відповідач звернувся до Банку та підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.36). У заяві відмітка про те, що відповідач згодна з тим, що вказана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. (а.с.41) Згідно з наданим банком розрахунком, на 23.08.2023 заборгованість відповідача становить 73868,44грн., із яких: заборгованість за кредитом 73868,44 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом 7515,72 гривень; заборгованість за комісією 0,00 гривень; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 0,00 гривень. У заяві-анкеті від 07.06.2012 процентна ставка не зазначена (а.с. 36). Проте суд першої інстанції не звернув уваги на те, що 19.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» із заявою про приєднання умов та Правил надання послуг та перевипуску кредитної картки (а.с.24,26-35). АТ КБ «Приватбанк» ознайомив ОСОБА_1 з правилами та умовами кредитування, повідомив про розмірі процентної ставки, про що остання поставила свій підпис у Заяві (а.с.35 зворот) Також апеляційний суд зазначає, що 18.12.2020 року ОСОБА_1 корегувала свій кредитний ліміт, збільшивши його до 75 000,00 грн., 26.12.2022 зменшила його до нуля. (а.с.25). Отже, підписавши заяву особисто та надавши Банку свої документи, які посвідчують особу боржника, ОСОБА_1 погодилася зі всіма умовами кредитування, у тому числі і щодо розміру відсоткової ставки. Твердження суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять доказів погодження боржником умов кредитування є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків стосовно відмови у задоволені позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» в частині стягнення заборгованості по процентам за користування відсотків, розмір яких згідно наданих розрахунків становить 7515,72 грн. У відповідності до норм статті376 ЦПК України, судове рішення в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову АТ КБ Приватбанк» в повному обсязі. В іншій частині судове рішення не оскаржувалось,тому судом апеляційної інстанції не переглядалось Окрім того, згідно з пунктом 13 статті 141 ЦПК України у разі скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат. Оскільки позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню в повному обсязі, то і судові витрати, які були понесені Банком в суді першої та апеляційної інстанції в сумі 6710,00 грн. мають бути компенсовані за рахунок відповідача. Керуючись ст.ст. 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 лютого 2024 року у цій справі в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове. Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за відсотками за користування кредитом станом на 23 серпня 2023 року, в розмірі 7515,72 гривень (сім тисяч п`ятсот п`ятнадцять гривень 72 копійки). Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» судовий збір 6710,00 гривень (шість тисяч сімсот десять гривень 00 копійок). В іншій частині судове рішення не оскаржувалось,тому судом апеляційної інстанції не переглядалось Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Головуюча: І.В. Кочеткова Судді: М.С. Гончар Г.С. Подліянова