LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд367/9347/23

від 14.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 367/9347/23 № апеляційного провадження: 33/824/1206/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 березня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Ганчука Григорія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2023 року під головуванням судді Шестопалової Я.В., якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,- У С Т А Н О В И Л А : Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. Судом встановлено, 21 жовтня 2023 року о 00 год. 20 хв. в Київській обл. м. Буча по вул. Пушкінська 2Л, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Skoda Octavia A5 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився в встановленому законом порядку, із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, прилад ARLH-0168, тест № 116, результат огляду 1,08 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з указаною постановою, 27 грудня 2023 року адвокат Ганчук Г.В. в інтересах ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив постанову Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2023 рокускасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі в цій частині у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог зазначав, що судом першої інстанції не було всебічно, повно і об`єктивно з`ясовано обставини даної справи. Зазначає, що у разі незгоди водія транспортного засобу з результатом огляду на стан сп`яніння, здійсненого поліцейським на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, встановлений законодавством порядок огляду на стан сп`яніння передбачає обов`язкове направлення такого водія для проведення огляду до закладу охорони здоров'я, якому надано право на його проведення. Вказує, що ОСОБА_1 , дізнавшись результат свого огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським, достеменно знаючи, що він не може бути позитивним, оскільки не вживав алкогольних напоїв, заявив поліцейському про свою незгоду з результатом огляду, наслідком стало виникнення у поліцейського безумовного обов`язку скласти направлення та доставити ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я. Крім того, посилається на те, що додатковою причиною незгоди з результатом проведеного огляду та бажання пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я була підозра несправності приладу вимірювання, функціонал якого не дозволяв зафіксувати результат огляду, що чітко вбачається із наявної в матеріалах справи роздруківки, яка містить інформацію, що не піддається зчитуванню, а отже вважає що в матеріалах справи відсутні докази дотримання вимог статті 266 КУпАП при проведенні огляду особи на стан алкогольного сп`яніння. Зазначено, що поліцейські відмовилися доставляти його до закладу охорони здоров'я, оскільки найближчий заклад у м. Вишгород, тому вони не будуть доставляти його так далеко, оскільки в них багато роботи. При цьому один з поліцейських зазначив, що ОСОБА_1 може самостійно звернутися до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на підставі уже складеного направлення. Однак, в порушення встановленого порядку, оформивши відповідне направлення, поліцейські не доставили ОСОБА_1 до належного закладу охорони здоров'я та проходження огляду останнім не забезпечили. Вказує, що незгода ОСОБА_1 з результатом огляду на встановлення стану сп`яніння, проведеного поліцейським на місці з використанням спеціального технічного засобу, свідчить відсутність ОСОБА_1 у відповідній графі Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Крім того, звертає увагу на те, що у направленні від 21 жовтня 2023 року, яке знаходиться в матеріалах справи, зазначено, що ОСОБА_1 нібито було доставлено до закладу охорони здоров`я інспектором СРПП ВП №3 Бучанського РУП лейтенантом поліції Стужуком Д.О., однак вказані обставини не відповідають дійсності. Посилається на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано жодного з підпункту пункту 2.9. Правил дорожнього руху, порушення якого ставиться в провину ОСОБА_1 . Зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис не є повним, фіксує лише хронологію подій протягом менше двох хвилин часу та є лише фрагментом оформлення адміністративного правопорушення, окрім того з наведеного відеозапису не можливо встановити ні часу та дати його здійснення, ні місця, де відбувалися зафіксовані події. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції посилався на те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують наявність в діях останнього складу вказаного адміністративного правопорушення, так як він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння. Вислухавши адвоката Поліщука П.П. в інтересах ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зваживши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав. З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції. З відеозапису доданого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 здійснив продув алкотестеру «Драгер», який показав результат 1,08 проміле. У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №485060 від 21 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 , 21 жовтня 2023 року о 00 год. 20 хв. в Київській обл. м. Буча по вул. Пушкінська 2Л, керував автомобілем Skoda Octavia A5 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , підтверджується проведеним у встановленому законом порядку оглядом на місці за допомогою приладу Драгер Alkotest 6820, результат якого 1,08 проміле алкоголю (а.с. 1). Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортним засобом в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння так і за відмову від проходження огляду на стан алкогольного (наркотичного) сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 розділу II "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; 2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; 3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення. Згідно ч. 2 та 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Необхідною умовою для застосування до порушників відповідальності, передбаченої вищевказаними статтями зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу рішення протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №485060 від 21 жовтня 2023 року, роздруківку результату тесту на стан сп`яніння, який становить - 1,08 проміле, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та відеозаписом на якому, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу, підтвердив факт керування ним автомобілем, та після демонстрації і повідомлення йому результату тесту, ОСОБА_1 пояснив поліцейським, що такий результат може бути через прийом ним медичних препаратів. Протокол складено уповноваженою службовою особою, він містить відомості щодо особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, дату, місце вчинення і суть адміністративного правопорушення, а також інформацію про свідків, їх підписи, підпис поліцейського, що його склав, що відповідає положенням ст. 255, 256 КУпАП. Згідно із п. п. 1, 6, 7, 9, 10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності вини ОСОБА_1 , в інкриміновано йому адміністративному правопорушенні, що було досліджено в суді першої інстанції та перевірено під час апеляційного розгляду. Посилання апелянта на те, що протокол не містить жодного підпункту пункту 2.9. ПДР України, на думку апеляційного суду, є безпідставним, виходячи з такого. Дійсно, протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в графі «порушив вимоги ПДР України» не містить підпункту пункту 2.9 ПДР України, тобто відсутнє посилання на літеру «а». Разом з тим неодноразово суд апеляційної інстанції в справах про адміністративне правопорушення наголошував, що скасування судового рішення виключно на підставі формальної констатації, зокрема за наявності технічних помилок, неправильного зазначення часу або місця та за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо). Апеляційний суд вважає, що таке порушення за своїм характером не вливає на процес розгляду справи та не порушує істотно права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки фабулою вказаного протоколу зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Таким чином, фабулу протоколу, тобто обвинувачення в справі сформульовано чітко та її зміст дає підстави для єдиного висновку, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто своїми діями порушив п.2.9а ПДР України. Отже в даному конкретному випадку відсутність послання на підпункт «а» п. 2.9 ПДР України є неістотним недоліком протоколу і не може бути підставою для скасування судового рішення. Доводи апеляційної скарги щодо незгоди з результатами тесту проведеного приладом Драгер, колегія суддів відхиляє, оскільки після оголошення результатів газоаналізатора, щодо не згоди з результатом газоаналізатору або порушень з боку поліцейських не зазначає. Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 не висловила працівникам поліції прямої незгоди із результатами огляду, тому підстав для роз`яснення йому права на проходження огляду у медичному закладі не було. При цьому на спростування доводів апеляційної скарги не надав доказів протилежного, а саме заперечуючи, що вживав алкоголь та знаходиться під дією ліків, самостійно не пройшов огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки результати проходження огляду на приладі «Драгер», а також у лікаря нарколога, результатом яких є вживання алкоголю ОСОБА_1 є порушенням вимог п. 2.9.а ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо особи, фактичних обставин справи, нормативного акту, що передбачає відповідальність, та інших даних. Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, та свідчать про намір уникнути ОСОБА_1 відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та введення суду в оману стосовного обставин події, що мала місце, проте висновків судді не спростовують. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою. Підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, про що заявляються вимоги в апеляційній скарзі, відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу адвоката Ганчука Григорія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 18 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т.А. Слюсар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»