Постанова 4851 № 440/18370/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2024 р. Справа № 440/18370/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Удовіченко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 17.01.24 по справі № 440/18370/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 ЗУ №1058 « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1976 по 15.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки по Списку №1 та здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії починаючи з 30.11.2023. В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправну бездіяльність відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 ЗУ №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Крім того, зазначив, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1976 по 15.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки по Списку №1. Рішенням Полтавського окружного адіністративного суду від 17.01.2024 рокуи позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періодів його навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки, та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки, та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки і здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 30.11.2023 за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 858,88 грн. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Проте, якщо трудова книжка відсутня або у ній не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Також скаржник зазначає, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці після 21 серпня 1992 року. Крім того, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача. Але, в контексті спірних правовідносин Головним управлінням не розглядалися подані Позивачем документи, а відтак не приймалося рішень та не вчинялося дій відносно Позивача, в розумінні припису ст. 19 Конституції України, які можуть бути оскаржені до суду. На переконання скаржника, враховуючи вшцевикладене, позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки, та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки і здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 30.11.2023 за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії, з огляду на втручання в дискреційні повноваження Управління, підлягають скасуванню. Позивач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Таким чином, строкова служба також повинна бути зарахована за Списком

1. Позивач наголошує, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Отже, на переконання позивача, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що періоди навчання з 01.09.1976 по 15.06.1980, з 29.10.1981 по 28.02.1982 та періоду проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 повинні бути зараховані по Списку №1. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ще 09.08.2021 звернувся через Глобинське ОУПФ із заявою про призначення пенсії за віком. Згідно з наявними у справі документами, рішенням ГУПФ в Дніпропетровській області від 17.08.2021 №164750003815 ОСОБА_1 з 20.08.2021 призначено пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно пояснень ГУПФ в Дніпропетровській області при призначенні пенсії страховий стаж ОСОБА_1 розраховано згідно з долученими до заяви документами, а саме: диплому від 14.06.1980 серії НОМЕР_1 про період навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 у ПТУ № 2 м. Макіївки Донецької області, трудової книжки від 24.06.1980 НОМЕР_2 , військового квитка від 07.05.1982 НОМЕР_3 . Період навчання з 01.09.1976 по 15.06.1980, період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985, періоди роботи з 29.10.1981 по 28.02.1982, з 23.06.1980 по 29.10.1981, 02.03.1982 по 29.04.1982, з 19.08.1985 по 27.02.1987 зараховано до страхового стажу заявника на загальних умовах, оскільки відповідно до частини 2, пункту 1.8, підпункту 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 за №22-1, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, заявником не долучено жодного документа. 30.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ із заявою довільної форми, в якій просив зарахувати за Списком 1 періоди роботи з 01.09.1976 по 15.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки та здійснити відповідний перерахунок пенсії. Листом від 06.12.2023 ГУПФ повідомило, що порушене питання вже розглядалось управлінням, вичерпна відповідь з цього приводу надана листом від 10.08.2023 № 17285-16738/Ш-02/8-1600/23. Так, згідно листа від 10.08.2023 № 17285-16738/Ш-02/8-1600/23 повідомлено позивача про те, що оскільки довідки про пільговий характер роботи до органів Пенсійного фонду заявник не надавав, страховий стаж обчислений в одинарному розмірі. Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1976 по 15.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки по Списку №1. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з метою зобов`язання ГУПФ зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.09.1976 по 15.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки по Списку №1, а також здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії починаючи з 30.11.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив у зарахуванні до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періодів: період навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки, а також зобов`язав відповідача зарахувати такі періоди і здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 30.11.2023 за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову з наступних підстав. Згідно з положеннями статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 46 Конституцій України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом. За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Приписами статті 24 Закону №1058-IV, крім іншого, визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Згідно з розділом 1 підрозділу 1 Списку № 1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, яка була чинною у спірний період, правом на пільгову пенсію користуються всі працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугля, руди, сланцю, нафти, озокериту, газу, графіту, азбесту, солі, слюди та інших рудних і нерудних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище робітників і службовців (медперсонал підземних (здоровпунктів, робітники підземного телефонного зв`язку и т. д.). Відповідно до статті 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За приписами пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 №383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Згідно із пунктом 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №

637. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, є необхідним лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. Уточнююча довідка з підприємства надається лише у випадку відсутності записів у трудовій книжці. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням пенсійного віку 60 років з 20.08.2021 призначено пенсію за віком на підставі Закону №1058-IV, з урахуванням страхового стажу 43 роки 4 місяці 21 день. До страхового стажу позивача, згідно з поясненнями ГУПФ в Дніпропетровській області, враховано в одинарному розмірі: - період його навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 у ПТУ № 2 м. Макіївки Донецької області відповідно до диплому від 14.06.1980 серії НОМЕР_1 ; - період проходження строкової військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 07.05.1982 по 06.06.1985 згідно з військовим квитком від 07.05.1982 НОМЕР_3 ; - періоди роботи з 29.10.1981 по 28.02.1982, з 23.06.1980 по 29.10.1981, 02.03.1982 по 29.04.1982, з 19.08.1985 по 27.02.1987 згідно з відомостями трудової книжки від 24.06.1980 НОМЕР_4 . Не погодившись з підставами незарахування до страхового стажу період навчання з 01.09.1976 по 15.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки по Списку №1, позивач 30.11.2023 звернувся до ГУПФ із заявою відповідного змісту довільної форми, у відповідь на яку отримав відмову у формі листа відповідача. Так, колегія суддів дослідивши копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 , оформлену 24.06.1980, із записів якої встановила: №1 з 01.09.1976 по 15.06.1980 навчався в ПТУ № 2 м.Макіївка за професією електрослюсарем підземним 4 розряду; №2-3 з 23.06.1980 прийнятий в Шахтоуправління ім. В.І. Леніна Макіївське виробниче об`єднання по видобуванню вугілля "Макіїввугілля" електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, а 29.10.1981 відряджений в ГМШ строком на 5 місяців; №6-7 з 02.03.1982 прийнятий на Шахту ім. В.І. Леніна виробничого об`єднання "Радянськвугілля" електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, а 29.04.1982 звільнений за статті 36 КЗпП УРСР у зв`язку із вступом до лав Радянської Армії; №9-10 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, а 27.02.1987 звільнений за статтею 38 КЗпП УРСР за власним бажанням. Отже, трудова книжка позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, містить всі необхідні відомості, необхідні для зарахування вищезазначених періодів до пільгового стажу за Списком № 1, у тому числі щодо повного робочого дня під землею, а тому підстави для додаткового підтвердження стажу позивача відповідно до Порядку №637 відсутні. Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом "в" статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об`єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №513/1195/16-а та постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №127/1762/17. Відповідно до пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 та чинного на момент проходження позивачем строкової військової служби, крім роботи як робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР та перебування у партизанських загонах; служба у військах та органах ВЧК, ОГПУ, НКВС, НКДБ, МДБ, Комітету державної безпеки при Раді Міністрів СРСР, Міністерства охорони громадського порядку СРСР, міністерств охорони громадського порядку союзних республік, Міністерства внутрішніх справ СРСР, міністерств внутрішніх справ союзних республік; служба у органах міліції. Так, позивач до проходження строкової військової служби та після працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, що підтверджується записами трудової книжки. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період проходження позивачем строкової військової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Крім того, відповідно до статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.1998 №103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців. Згідно з пунктом 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, чинного на момент проходження позивачем навчання, крім роботи як робітника або службовця до загального стажу роботи зараховується також навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів та системи професійно-технічної освіти (у ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищ) та в інших училищах, школах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, а також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних навчальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах тощо), партійних школах, совпартшколах, школах профруху, на робітфаках; перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. Так, матеріалами справи встановлено, що 14.06.1980 ОСОБА_1 видано диплом серії НОМЕР_1 про період навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 у ПТУ № 2 м. Макіївки Донецької області. Крім того, згідно записів трудової книжки під час роботи в Шахтоуправління ім. В.І. Леніна Макеївське виробниче об`єднання по видобуванню вугілля "Макеїввугілля" електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті позивач з 29.10.1981 був відряджений в ГМШ строком на 5 місяців та 28.02.1982 відрахований у зв`язку із закінченням навчання і приступив до роботи з 02.03.1982. Відтак, оскільки перерва між днем закінчення позивачем навчання і днем зарахування на роботу за професією тракториста не перевищує 3 місяців, то період навчання позивача в училищі має бути зарахований до пільгового трудового стажу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №683/1774/16-а та постанові Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №127/1762/17. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно відмовив у зарахуванні до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах періодів: період навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки. Крім того, оскільки відповідачем рішення про відмову у зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів його період навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки, яке б відповідало вимогам індивідуального акта, не приймалося, тоді як листи відповідача від 10.08.2023 №17285-16738/Ш-02/8-1600/23 та від 06.12.2023 № 27822-28053/Ш-02/8-1600/23 не є такими рішеннями, то необхідно задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо незарахування позивачу до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періодів його навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки та зобов`язання відповідача зарахувати такі періоди і здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 30.11.2023 за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. Щодо доводів відповідача про те, що позивач не подав заяву про перерахунок пенсії встановленої форми, у зв`язку з чим його заяву довільної форми було розглянуто в порядку Закону України "Про звернення громадян", то колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки зміст заяви очевидно дає можливість зрозуміти намір заявника щодо перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що необхідно визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 періодів його навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки, та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати періоди навчання з 01.09.1976 по 12.06.1980 та з 29.10.1981 по 28.02.1982 роки, та період проходження військової служби 07.05.1982 по 06.06.1985 роки і здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 30.11.2023 за вирахуванням фактично виплачених сум пенсії. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року по справі № 440/18370/23 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 по справі № 440/18370/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський