Ухвала ККС ВС № 607/11413/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 7 травня 2024 року м. Київ справа № 607/11413/23 провадження № 51-2374 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі: головуючогоОСОБА_1 , суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 27 березня 2024 року щодо ОСОБА_4 . Обставини справи

1. Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 грудня 2023 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м. Тернополя, засуджено за ч. 4 ст. 185 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

2. Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду в частині призначеного покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України та визначив покарання із застосуванням ст.69 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

3. Як установив суд, 2 квітня 2023 року в обідню пору доби ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні КНП «Тернопільської обласної клінічної лікарні» ТОР по вул. Клінічна, 1 м. Тернополя, через незачинені на ключ двері проник до «Ординаторської», звідки таємно викрав ноутбук марки «DELL» Latitude 3420, вартістю 20423,13 грн. Також, 13 квітня 2023 року близько 20 год ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні Тернопільського Національного медичного університету по АДРЕСА_1 , шляхом відкриття дверей ключем які знаходились в замку, проник до кабінету №6 навчального корпусу №7, звідки таємно викрав ноутбук марки «HP» 250G6 моделі «3168 NGW», вартістю 5750 грн. Доводи поданої касаційної скарги

4. У касаційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_4 та правильності кваліфікації його дій, вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. Оцінка суду

5. Перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши додані до неї копію судового рішення, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

6. На обґрунтування своєї позиції щодо м`якості призначеного покарання засудженому, прокурор зазначає, що апеляційний суд, обираючи покарання засудженому із застосуванням вимог ст. 69 КК, не повною мірою врахував особу винного, обставини вчинення кримінального правопорушення та тяжкість вчиненого злочину, які мають значення для призначення більш суворого покарання.

7. Фактично, доводи прокурора зводяться до того, що суд апеляційної інстанції надав таку оцінку обставинам вчинення злочину, індивідуальним рисам особи засудженого та іншим обставинам справи, з якою не згоден прокурор.

8. Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

9. Зі змісту оскарженої ухвали випливає, що при перевірці вироку апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції встановивши обставини, що пом`якшують покарання, до яких відніс визнання обвинуваченим вини, щире каяття, тяжкі захворювання, якими хворіє обвинувачений, а саме, як стверджує дублікат виписки із медичної карти стаціонарного хворого №10469 від 13.07.2023 року, ОСОБА_4 22.12.2018 року було встановлено діагноз залізодефіцитна анемія важкого ступеня, хронічний гастродуоденіт, фаза нестійкої ремісії, ГЕРХ, ерезотивний езофагіт, вірусний гепатит "С", метаболічна кардіоміопатія. СН-0 ст., на даний час хворіє на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів (синдром залежності), врахувавши тяжкість вчиненого злочину та багаторазову судимість, призначив йому покарання у виді п`яти років шести місяців позбавлення волі, що є надто суворим.

10. Суд апеляційної інстанції під час апеляційного розгялду додаткового врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу винного, наявність пом`якшуючих покарання обставин, зокрема, визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, часткове відшкодування шкоди потерпілому наявність на утриманні матері пенсіонерки, наявність в обвинуваченого тяжких захворювань, враховуючи думку потерпілого, який не наполягає на суворому покаранні, за відсутності обтяжуючих обставин, приходить до переконання, що наявні обставини, які пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину. Зваживши всі наведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку що вирок суду першої інстанції слід змінити в частині призначеного ОСОБА_4 покарання, застосувавши положення ч.1 ст.69 КК та призначити покарання у виді позбавлення волі, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.185 КК, навівши відповідні мотиви чому він вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

11. Фактично, доводи прокурора у касаційній скарзі зводяться до того, що суд апеляційної інстанції надав таку оцінку обставинам вчинення злочину, індивідуальним рисам особи засудженого та іншим обставинам справи, з якою не згоден прокурор. Тобто, посилаючись формально на неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, прокурор ставить питання щодо явної несправедливості покарання через м`якість. Доводи прокурора щодо неправильного застосування статті 69 КК відносно засудженого не заслуговують на увагу, оскільки таке рішення приймається не тільки за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, а й з урахуванням особи винного, що було враховано судом при прийнятті рішення.

12. Рішення апеляційного суду належним чином мотивоване з посиланням на обставини справи і відповідає вимогам статті 419 КПК

13. У касаційний скарзі прокурор не навів підстав вважати обране покарання явно несправедливим через м`якість і переконливих доводів, які б спростовували висновки апеляційного суду в частині призначення покарання ОСОБА_4 із застосуванням вимог ст. 69 КК. Із такими висновками суду погоджується і колегія суддів.

14. З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які свідчать про необхідність відкриття провадження і перевірки його матеріалів, а з касаційної скарги та долучених до неї копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає. Керуючись пунктом 2 частини 2 статті 428 КПК, Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 27 березня 2024 року щодо ОСОБА_4 . Ухвала оскарженню не підлягає. Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3