Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/247/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/247/24 пров. № А/857/6552/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року, головуючий суддя Плеханова З.Б., ухвалене у м. Ужгород, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : В січні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ в Київській області, ГУПФУ в Закарпатській області, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійснені перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 26.12.2023 року згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 з урахуванням довідки №11-19/184-2023 від 25.12.2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідки №11-19/183-2023 від 25.12.2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Західний офіс Держаудитслужби; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 26.12.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, з урахуванням довідки №11-19/184-2023 від 25.12.2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідки №11-19/183-2023 від 25.12.2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Західний офіс Держаудитслужби, з урахуванням проведених виплат. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку із звільненням з роботи, 26.12.2023 року позивачем через веб-портал подано до органу Пенсійного фонду України заяву про призначення/перерахунок пенсії. До заяви позивач долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби виданих Західний офіс Держаудитслужби №11-19/184-2023 від 25.12.2023 року, №11-19/183-2023 від 25.12.2023 року та трудову книжку серії НОМЕР_1 . Однак, 02.01.2024 року за №380/03-16 відповідач прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №469 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" та Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу". Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень та вважаючи протиправними дії відповідача позивач звернулася з цим позовом до суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились нею у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного фонду в Закарпатській області із заявою "Про призначення пенсії за віком", вік 58 р. 7 міс. 5 дн.; працює. 08 жовтня 2018 року ГУ ПФУ в Закарпатській області прийнято рішення №071750000425 «Про призначення пенсії за віком «на підставі ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - страховий стаж 40 років. 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області із Заявою про перехід на інший вид пенсії, додавши Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед звернення за пенсією) . 11 березня 2019 року правлінням ПФУ в Закарпатській області прийнято Рішення №071750000425 про перерахунок пенсії згідно із ЗУ "Про державну службу"( перехід із законом на закон) ( тривалість стажу 41 рік 4 місяці 20 днів) У подальшому, після звільнення (22.12.2023 року) з посади завідувача сектору роботи з персоналом у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до п. 7 ст. 83 Закону України «Про державну службу». Позивач 26.12.2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви позивач долучила довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби виданих Західний офіс Держаудитслужби №11-19/184-2023 від 25.12.2023 року, №11-19/183-2023 від 25.12.2023 року та трудову книжку серії НОМЕР_1 . Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Київській області (структурний підрозділ, що розглядав вказану заяву за принципом екстериторіальності) від 02 січня 2024 року за №380/03-16 відмовлено в перерахунку пенсії згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №469 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб" та Закон України від 10 грудня 2015 року №889-VIII "Про державну службу". Відмова вмотивована тим, що за матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 з 26.02.2019 року по заяві №1074 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу". Враховуючи те, що Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року за № 889-УІІІ не передбачає проведення перерахунку пенсій, в тому числі призначених згідно із Законом №3723, та скасовано постанову КМУ від 31.05.2000 року № 865, підстави для перерахунку пенсій, який був передбачений ст. 37 Закону № 3723, відсутні. Перерахунок проведено в частині звільнення з роботи з 23.12.2023 року та відмовлено в частині збільшення зарплати (пенсії за спецзаконом). Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для перерахунку пенсії позивачки за віком, відповідно Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ, відсутні, оскільки законодавство не регламентує ані права особи на такий перерахунок, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку пенсії. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, передбачено Законом України «Про державну службу» № 889-VIII (Закон № 889-VIII) , який набув чинності з 01.05.2016 року. Даним законом, крім іншого, визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ (Закон № 3723-ХІІ). Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Пенсія за віком у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців Після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, та мають передбачені ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ вік і страховий стаж. Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців,- визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Таким чином, Прикінцевими та перехідними положення Закону №889-VIII чітко визначено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Отже, право на пенсію виникає у осіб, зазначених в п. 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII, які мають необхідний стаж державної служби, страховий стаж та відповідний вік і в жодному із зазначених вище Законів не зазначається, що таке право особа одержує при умові, що їм раніше пенсія за Законом України «Про державну службу» не призначалась. Колегія суддів зазначає, що після переведення позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач до 22.02.2021 року продовжувала працювати на посаді державної служби, що підтверджується записами у трудовій книжці та не заперечується відповідачем. Правовідносини обчислення пенсії після звільнення з посади державної служби регулюються Порядком №622. Згідно з п. 3-1 Порядку № 622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби. Позивачу була призначена пенсія державного службовця у 2017 році, коли вже діяв Закон № 889-VIII, однак норми цього Закону (п.10 Прикінцевих та перехідних положень) надають також право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. Така пенсія державного службовця була призначена позивачу у 2017 році, однак не виплачувалась. При цьому, після призначення у 2017 році пенсії державного службовця, позивач продовжувала працювати на посаді державної служби. Відповідно до п. 4 Порядку № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Частиною 1 статті 1 Закону України від 24.03.1993 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (Закон № 108/95-ВР) визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України від 05.11.1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу). Відповідно до ст. 41 Закону №1058-IV до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, на які нараховувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, має враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки як перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, а саме, за наведених обставин - стаття 41 Закону №1058-IV. Отже, позивач має право на обчислення пенсії державного службовця із врахуванням заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, дії відповідача щодо неврахування довідок про складові заробітної плати для обчислення і виплати ОСОБА_1 пенсії державного службовця після її звільнення з посади державної служби є неправомірними. Аналізуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити. Також, відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З матеріалів справи видно, що при поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. та за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачено судовий збір в розмірі 1816,80 грн. Оскільки, Восьмий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові дійшов висновку, що апеляційна скарга та адміністративний позов підлягають задоволенню, то таким чином на користь позивача слід стягнути 3028 грн. сплаченого судового збору. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі №260/247/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійснені перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 26.12.2023 року згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 з урахуванням довідки №11-19/184-2023 від 25.12.2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідки №11-19/183-2023 від 25.12.2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Західним офісом Держаудитслужби. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 26.12.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, з урахуванням довідки №11-19/184-2023 від 25.12.2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця та довідки №11-19/183-2023 від 25.12.2023 року про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Західниим офісом Держаудитслужби, з урахуванням проведених виплат. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич