LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС755/15005/23

від 30.04.2024 · Цивільна
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року.

УХВАЛА 30 квітня 2024року м. Київ справа № 755/15005/23 провадження № 61-5716ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Українська студія телевізійних фільмів «Укртелефільм» про стягнення заборгованості по заробітній платі, ВСТАНОВИВ: 19 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гончарук М. С. в системі «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року. Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови представник заявника отримав 21 березня 2024 року він через засоби електронного зв`язку. На підтвердження надано скріншот картки руху документу. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Встановлено, що текст постанови Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року не містить інформації про дату складання повного тексту. Повний текст оскаржуваної постанови надіслано судом для оприлюднення до Єдиного державного реєстру судових рішень - не визначено та забезпечено надання загального доступу - 22 березня 2024 року. Представник заявника отримав повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду 21 березня 2024 року, після чого протягом тридцяти днів звернувся з касаційною скаргою на вказане судове рішення. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У касаційній скарзі представник заявника, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», зазначає, що ОСОБА_1 звільнений відсплати судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Заявником оскаржується судове рішення, в частині стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та витрат на правничу допомогу. Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21). Отже, позивач за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен сплатити судовий збір. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був установлений у розмірі 2 684,00 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні), яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420,00 грн). Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні представник заявника у касаційній скарзі визначає у сумі 388 252,40 грн. Отже розмір судового збору за подання даної касаційної скарги становить 6 212,04 грн (388 252,40 грн х 1% х 200% х 0,8). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року залишити без руху. Надати строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»