Постанова Львівський апеляційний суд № 461/348/23

Справа № 461/348/23 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є. Провадження № 22-ц/811/2419/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді: Мікуш Ю.Р., суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №461/348/23 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Королюк Оксани Вікторівни на рішення Галицького районного суду м.Львова від 20 квітня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в с т а н о в и в : 16 січня 2022 року АТ "Ідея Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування позову покликається на те, що 26 липня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Угоду №С23.200.76343 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Згідно укладеного кредитного договору відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної Лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого Кредитним договором ліміту Кредитної лiнiї, доступного Відповідачу. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії становлять 24% річних. Максимальний лiмiт Кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 (двісті тисяч) грн. Лiмiт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення Угоди, становить 39900 грн. Позивач повністю виконав свої зобов`язання відповідно до Кредитного договору, що підтверджується випискою по Поточному рахунку. Проте, відповідач не повернула отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатила нараховані відсотки та комісію та інші платежі за Кредитним договором. Останній платіж відповідачем здійснено 31 травня 2022 року. Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 22 грудня 2022 року становить 166161,79 грн, що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідкою-розрахунком заборгованості станом на 22.12.2022 року. Відтак, у зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 03 листопада 2022 року на адресу відповідача банком направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги Банком будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора. Враховуючи наведене, АТ "Ідея Банк" просить позов задовольнити. Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 20 квітня 2023 року позовні вимоги АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 166161,79 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Ідея Банк" судовий збір у розмірі 2684 грн. Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Королюк О.В. Вважає рішення суду незаконним. Звертає увагу, що розгляд справи здійснено з порушенням правил підсудності, оскільки позов пред"явлено не за місцем проживання відповідача. Також вважає, що судом не було залучено усіх сторін кредитного договору, а саме страхову компанію "Уніка Життя" де відповідач застрахував свою відповідальність і яка зобов"язана була сплатити її борг перед позивачем. Окрім цього, звертає увагу, що розгляд справи було здійснено за відсутності відповідача та без належного повідомлення про розгляд справи. Просить скасувати рішення Галицького районного суду м.Львова від 20 квітня 2023 року та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції за встановленою підсудністю. 16 листопада 2023 року від АТ "Ідея Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому банк просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін у зв"язку з безпідставністю доводів апеляційної скарги. Звертає увагу, що позов пред"явлено за місцем виконання договору, тобто до Галицького районного суду міста Львова. Щодо незалучення страхової компанії в якості третьої особи зазначає, що банк звертався до страхової компанії, де банком було застраховано відповідача, однак йому було відмовлено у виплаті страхової суми покликаючись на це, що звільнення ОСОБА_1 з роботи 29 жовтня 2021 року не є страховим випадком за договором страхування життя. Окрім цього, звертає увагу, що ОСОБА_1 , не була позбавлена права звернутися з позовом до страхувальника, якщо на її думку останнім було порушено її права. Також звертає увагу, що судом вживалися заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про місце, час та дату розгляду справи. Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Судом та матеріалами справи встановлено, що 26 липня 2017 року між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено Угоду №С23.200.76343 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Згідно з цією угодою відповідач отримала кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної Лінії по відкритому поточному рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого Кредитним договором ліміту Кредитної лiнiї, доступного Відповідачу. Процентна ставка за користування коштами Кредитної лінії визначена в 24% річних. Максимальний лiмiт Кредитної лінії передбачено у розмірі 200000,00 (двісті тисяч) грн. Лiмiт Кредитної лінії, доступний Клієнту на момент укладення Угоди, встановлено 39900 грн. У п.5.2 Угоди сторони передбачили , що підписанням цієї Угоди Клієнт доручає банку , а Банк зобов`язується здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Клієнта на рахунок ПрАТ «Страхова компанія УНІКА Життя» в порядку та на умовах передбачених договором страхування № С23.200.76343 від 26.07.2017 року . Банк здійснює договірне списання грошових коштів згідно з цим пунктом Угоди, в тому числі , за рахунок наданого кредиту в рамках Кредитної лінії і для такого списання Банку не потрібне окреме розпорядження Клієнта. Пунктом 8 Угоди №С23.200.76343 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки передбачено , що всі зміни та доповнення до цієї Угоди оформляються додатковими угодами, що є невід`ємними частинами цієї Угоди, які набирають чинності з моменту їх підписання Сторонами/уповноваженими представниками Сторін та скріплення печаткою Банку. 26 липня 2017 року ОСОБА_1 підписала заяву № С23.200.76343 на приєднання до Договору добровільного страхування життя № ПБ КК 1 від 03.04.2017 року (а.с.17). У заяві визначено, що сторони досягнули усіх істотних умов Договору, є доказом його укладення та того факту, що з дати прийняття цієї Заяви Заявник та Страховик набувають взаємних прав та обов`язків , визначених Договором. Вигодонабувачем за договором страхування є АТ «Ідея Банк», страховиком ПрАТ «Страхова компанія УНІКА Життя», застрахованою особою- ОСОБА_1 . Об`єктом страхування є майнові інтереси , що не суперечать чинному законодавству України , пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи . Страховим випадком за Договором серед іншого є : дожиття Застрахованої особи до віку , визначеного на дату настання подій, пов`язаних з безробіттям Застрахованої особи. Згідно з п.3.3.4 Договору добровільного страхування життя клієнтів № ПБ КК 1 від 03.04.2017 року страховим ризиком є дожиття Застрахованої особи до віку , визначеного на дату настання подій, пов`язаних з безробіттям Застрахованої особи. У п.3.7.2 Договору добровільного страхування за страховим ризиком визначеним п.3.3.4 Договору, Страховик здійснює страхові виплати у розмірі мінімального щомісячного платежу за Кредитним договором, за кожен місяць безперервного перебування Застрахованої особи на обліку в Службі зайнятості але в будь-якому випадку не більш ніж за п`ять місяців протягом строку дії цього Договору. У п.4.3 Договору зазначено, що для цілей цього Договору страхування, страховим випадком за ризиком передбаченим п.3.3.4 визнається дожиття Застрахованої особи до віку , визначеного на дату настання безробіття Застрахованої особи внаслідок звільнення з роботи згідно п.6 ст.36 КЗпП України або п.1 ст.40 КЗпП України. Не вважається страховим випадком (і відповідно не здійснюється страхова виплата за ризиком визначеним у п.3.3.4 цього договору ) в разі: якщо трудовий стаж застрахованої особи у поточного роботодавця менше 12 місяців; якщо станом на дату настання страхового випадку, застрахована особа досягла 65 років. Пунктом 7.1. Договору страхування визначено, що всі зміни та доповнення до індивідуального договору страхування оформлюються додатковими угодами до нього (за умови обов`язкового отримання згоди Вигодонабувача). У разі настання страхового випадку Страховик здійснює страхову виплату Вигодонабувачеві у розмірі визначеному відповідним підпунктом п.3.7 цього Договору (п.8.1). Ухвалюючи рішення у цій справі, суд не повністю з`ясував усі обставини справи, зокрема не врахував, що укладеного страхового договору. Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується позивачем у відзиві на апеляційну скаргу Банк самостійно змінив Страховика з ПрАТ «Страхова компанія УНІКА Життя» на ПрАТ «СК «Форте Лайф», однак у порушення Угоди про відкриття Кредитної лінії не оформив додаткової угоди з Клієнтом, тобто з ОСОБА_1 , а відтак порушив умови угоди, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач належним чином виконав умови Угоди про відкриття кредитної лінії. Як вбачається з матеріалів справи у відповідачки стався страховий випадок, зокрема її було звільнено з роботи за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, про що вона повідомила банк, який є вигодонабувачем за страховим договором, а тому з врахуванням умов Договору страхування саме банк мав звертатися з позовом до страховика про стягнення заборгованості, а не як вважає позивач страхувальник до страховика. Згідно із Законом України «Про стахування», страхування - правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов`язаних з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством; страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Верховний Суд у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/16 сформував правові висновки щодо застосування частини другої статті 651 ЦК України. Так, Верховний Суд у згаданій постанові зазначив таке: -«Згідно з положеннями частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. За змістом зазначеної норми права законодавець розуміє як істотне таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, встановлених зазначеною нормою права. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного правила закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-75цс13». Зазначене свідчить про те, що за правилами частини другої статті 651 ЦК України суди мають встановлювати істотність порушення умов договору стороною, зокрема, чи призвело це до завдання шкоди; розмір шкоди, завданої порушенням, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; чи позбавлена значною мірою сторона того, на що вона розраховувала під час укладення договору; чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. Звертаючись до суду з позовом, представник позивача обґрунтовував позовні вимоги лише порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами кредитного договору в частині несплати заборгованості , однак не врахував, що саме позивач порушив умови угоди щодо внесення змін до договору з приводу заміни страховика не узгодивши таку заміну із позичальником, яка сплачувала страхові платежі з надією, що у разі настання страхового випадку вона зможе розрахувати на страхові виплати. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції сконцентрувався лише на наявності заборгованості, однак не врахував, що позивач порушив істотні умови договору, зокрема щодо оформлення змін до договору у письмовому вигляді, а також, що позивач односторньо змінив страховика не повідомивши про це позичальника , яка у свою чергу була позбавлена значною мірою того, на що вона розраховувала під час укладення договору. Посилання у відзиві на апеляційну скаргу про те, що про зміну страховика була публікація на сайті банку є безпідставними, оскільки угодою укладеною між сторонами чітко встановлено, що всі зміни у договір повинні офоромлятися додатковими письмовими угодами. ОСОБА_1 у якої був діючий договір страхування була впевнена, що у випадку настання страхового випадку заборгованість буде погашена страховою компанією, а тому на думку суду, позивач мав пред`явити позов і до страхової компанії з вимогою здійснення страхового відшкодування у розмірі передбаченому умовами договору з врахуванням того, що страхова компанія відмовила у виплаті АТ «Ідея Банк» , вважаючи що страховий випадок відсутній. Відтак позивач звертаючись з цим позовом мав залучити до участі у цій справі і страхову компанію та пред`явити позовні вимоги в частині стягнення страхових виплат чого зроблено не було, що є підставою для відмови у задоволенні позову. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19) виловлено правовий висновок про те, що якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Підстав для направлення справи за встановленою підсудністю немає, оскільки з врахуванням умов угоди про відкриття кредитної лінії, територіальна підсудність у цій справі не порушена, а тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 376; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції ,- п о с т а н о в и в: Апеляційну представника ОСОБА_1 адвоката Королюк Оксани Вікторівнизадовольнити частково. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 20 квітня 2023 рокускасувати. Ухвалити нове судове рішення. Відмовити Акціонерному товариству "Ідея Банк" у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 25 квітня 2024 року. Головуючий Ю.Р. Мікуш Судді: Т.І. Приколота Р.В. Савуляк