Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/3445/24

Справа № 991/3445/24 Провадження № 1-кс/991/3481/24 У Х В А Л А 29 квітня 2024 року місто Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - детектив, НАБУ), що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), у с т а н о в и в: Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається 1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР. 2.Скарга обґрунтована тим, що 29.03.2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до НАБУ засобами поштового зв`язку надіслана заява № 29-03 про вчинення кримінальних правопорушень, яка була отримана уповноваженою особою НАБУ 08.04.2024. 3.Заява мотивована тим, що суддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 та судді Київського апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 382 Кримінального кодексу України (далі - КК). 4.Заявники зазначали, що наразі відомості, викладені ними у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою НАБУ до ЄРДР не внесені. З огляду на це, просили зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за їх заявою від 29.03.2024 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявників. Позиція учасників у судовому засіданні 5.У судове засідання заявники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явились, подали до суду заяви, в яких просили скаргу задовольнити та розглядати за їх відсутності. 6.Представник НАБУ у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи. 7.Відповідно до ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відсутність детектива не є перешкодою для розгляду скарги. 8.Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК у зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось. Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали та положення закону, якими керувався слідчий суддя 9.Вирішуючи скаргу, слідчий суддя встановив такі обставини. 10.29.03.2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до НАБУ із заявою № 29-03, в якій зазначили обставини про ймовірне вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 та суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 4 ст. 382 КК. 11.Як стверджують заявники, станом на день звернення до суду зі скаргою, викладені відомості у їх заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою НАБУ до ЄРДР не внесені. 12.Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. 13.Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні, серед іншого може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. 14.Слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (частини 1, 2 ст. 214 КПК). 15.Згідно з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. 16.Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. 17.У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно з якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...». 18.Отже, на підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку про те, що внесенню відомостей до ЄРДР має передувати перевірка, здійснювана, зокрема, слідчим на підставі поданої заяви наявності обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у заяві, а також підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Адже реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування. 19.Слідчий суддя вважає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). 20.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 21.Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 та від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. 22.Відповідно до частин 4, 5 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор. 23.Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР. До того ж, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК. 24.Зіставлення наведених вище законодавчих вимог, зокрема до заяви про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень та судової практики з відомостями, зазначеними у заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, повідомлені заявниками не підтверджуються жодним доказом, натомість, їх можна розцінити як суб?єктивне враження чи домисли заявників, щодо здійснення професійної діяльності судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 , суддів Київського апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та такі дії заявників зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями. До того ж, ст. 126 Конституції України гарантується незалежність і недоторканність суддів, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. 25.Водночас, слідчий суддя наголошує на тому, що ймовірне порушення суддями норм матеріального або процесуального права не може бути підставою для початку кримінального переслідування. Для встановлення таких порушень національним законодавством передбачено процедуру апеляційного оскарження судових рішень, незгода з якими може бути висловлена після їх ухвалення та заявники таким правом скористалися. 26.Окрім того, у заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не наведено об`єктивних даних та конкретних фактів, які б свідчили про вчинення суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_5 та суддями Київського апеляційного суду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування яких віднесено до підслідності НАБУ. 27.Тобто, слідчий суддя переконаний, що для внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення суддею, заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування буде механізмом тиску на суддю, що порушуватиме принцип його незалежності. 28.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 29.03.2024 підстави відсутні, тому у задоволенні скарги слід відмовити. Ураховуючи вищевикладене, керуючись статями 304-307, 369-372, 379 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: У задоволенні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність детектива НАБУ, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1