Постанова 4857 № 159/5989/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 159/5989/23 пров. № А/857/4162/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів- Гінди О. М., Курильця А. Р., з участю секретаря судового засідання - Єршової Ю. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2024 року у справі №159/5989/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,- суддя в 1-й інстанції Бойчук П. Ю., дата ухвалення рішення 05 лютого 2024 року, місце ухвалення рішення м. Ковель, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив визнати протиправними та скасувати постанови у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі серії АА №00013705 від 18 вересня 2023 року, серії АА №00013706 від 18 вересня 2023 року, якими його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та закрити справи про адміністративні правопорушення. Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову серії АА № 00013706 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 вересня 2023 року, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 51000,00 грн. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП по факту, який мав місце 08 вересня 2023 року о 10 год. 26 хв., за адресою Н-07, км 291+793, Сумська область, - закрито. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення в цій частині прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що відповідно до оскаржуваної постанови АА №00013706 від 18 вересня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі встановлено, що 08 вересня 2023 року о 10 год 26 хв., за адресою Н-07, км 291+793, Сумська обл., зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 42% (7.56 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 25.27% (2.906 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За вказане правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 51000,00 грн. Зазначає, що порушення порядку у сфері безпеки на автомобільному транспорті, на підстави яких винесено постанови АА №00013705 та №00013706 від 18 вересня 2023 року передбачені частиною другою статті 132-1 КУпАП відбулися у різних проміжках часу, на різних технічних засобах фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та не є триваючим правопорушенням, оскільки вважаються вчиненим у момент фіксації адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП. Звертає увагу, що адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 132-1 КУпАП (за порушення п. 22.5 ПДР) не мають ознак триваючого правопорушення. Таким чином, вважає, що оскаржувані постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/ перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України є правомірною та підстави для її скасування відсутні. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає про те, що ним подано видрук з цифрового тахографа, яким встановлено, що між пунктами зважування зупинок не було, а тому вага транспортного засобу не могла змінитися. Вказує, що зважування здійснено одним і тим органом в один день. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому колегія суддів вважає можливим проведення розгляду справи в їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 18 вересня 2023 року заступником директора департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Сидоренко А.В. відносно позивача було винесено постанову серії АА №00013705 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, у якій вказано, що відповідальна особа 08 вересня 2023 року о 08 год. 53 хв., за адресою Н-07, км 191+578, Сумська область, керуючи транспортним засобом "MAN TGX 18.440", державний номерний знак НОМЕР_2 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 28,5% (5,13 тони), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 19,791% (2,276 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 34000,00 грн. Крім того, 18 вересня 2023 року відносно позивача старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. було винесено постанову серії АА №00013706 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, у якій вказано, що відповідальна особа 08 вересня 2023 року о 10 год. 26 хв., за адресою Н-07, км 291+793, Сумська область, керуючи транспортним засобом "MAN TGX 18.440", державний номерний знак НОМЕР_2 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 42% (7,56 тони), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 25,27% (2,906 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000,00 грн. Транспортний засіб марки "MAN TGX 18.440", державний номерний знак НОМЕР_2 , належить позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивача двічі притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вагових параметрів під час перевезення вантажу одним і тим же транспортним засобом за одним і тим же маршрутом 08 вересня 2023 року в часовому проміжку через 01 годину 33 хвилин, вказане правопорушення має ознаки триваючого правопорушенням, а відтак накладення повторного стягнення за одне й теж порушення є неправомірним, тому постанова серії АА № 00013706 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 вересня 2023 року підлягає скасуванню та провадження закриттю. Натомість, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови серії АА № 00013705 від 18 вересня 2023 року необхідно відмовити, оскільки згідно з долученим до матеріалів справи платіжним документом № 0.3226125270.1 ОСОБА_1 оплатив суму штрафу, тим самим визнав факт вчинення правопорушення, що мало місце 08 вересня 2023 року о 08 год. 53 хв., за адресою Н-07, км 191+578, Сумська область, крім того, позивач у пред`явленому позові не навів належних та допустимих доказів того, що постанова серії АА №00013705 від 18 вересня 2023 року є незаконною та підлягає скасуванню. Колегія суддів зазначає, що відповідач оскаржує рішення в частині задоволених позовних вимог, тому з врахуванням ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Даючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. За змістом ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачає, що відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Відповідно до ч.1 ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Згідно зі ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу. За змістом ст.279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Як вбачається з матеріалів справи, постановою серія АА №00013705 від 18 вересня 2023 року, винесеної заступником директора департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень ОСОБА_2 , зафіксовано, що 08 вересня 2023 року о 08 год. 53 хв., за адресою Н-07, км 191+578, Сумська область, відповідальна особа керуючи транспортним засобом "MAN TGX 18.440", державний номерний знак НОМЕР_2 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 28,5% (5,13 тони), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 19,791% (2,276 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП України. Зі змісту постанови серії АА№00013706 від 18 вересня 2023 року, винесеної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко В.О. вбачається, що 08 вересня 2023 року о 10 год. 26 хв., за адресою Н-07, км 291+793, Сумська область, відповідальна особа керуючи транспортним засобом "MAN TGX 18.440", державний номерний знак НОМЕР_2 , допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 42% (7,56 тони), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 25,27% (2,906 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП України. За вказані правопорушення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Відповідно до пп.«в» п.22.5 ПДР України рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли хоча б один з їх параметрів не перевищує гранично допустимі максимальні значення, зокрема, максимальні значення навантаження на вісь (в залежності від їх кількості та відстані одна від одної), в тому числі, встановлено максимальне значення навантаження на здвоєні осі, якщо відстань між осями від 1 до 1,3 метра, для доріг державного значення 16 т, та для доріг місцевого значення 10 т; від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаженняна кожну вісь не перевищує 9,5 тонни, для доріг державного значення - 19 т, та для доріг місцевого значення - 11,5 т. Крім того, п.22.5 ПДР України передбачає, що рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ №30 від 18 січня 2001 року «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами». Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 623). Згідно з п.7 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. За змістом п.11-16 цього Порядку автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. Матеріалами справи підтверджується, що фіксація адміністративних правопорушень була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту ваго-габаритного контролю у русі типу WIM 74, WAGA-WIM40, CRUA-05-VVE, які відповідають вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підтверджується копіями сертифікатів типу та сертифікатів відповідності, які містяться у матеріалах справи (а.с.83-85). Як вбачається зі змісту оскаржуваних постанов, розрахунок % перевищення позивачем встановлених вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами виконано наступною формулою: % перевищення = (( Х факт.Х норм.похибка пристрою) / Х норм. ) х 100 %, та з урахуванням похибки вимірювального пристрою, передбаченої ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь». Так, похибка пристрою регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134- 1:2010, помножена на X факт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр). Колегією суддів встановлено, що згідно з формулою зроблено розрахунки та встановлено перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України перевищення: - перевищення загальної маси транспортного засобу "MAN TGX 18.440", державний номерний знак НОМЕР_2 на: 1)28,5% (5.13 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 19,791% (2,276 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11.5 тон; 2) на 42% (7,56 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 25,27% (2,906 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010. Таким чином, наведеними вище обставинами підтверджується перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу "MAN TGX 18.440", державний номерний знак НОМЕР_2 , крім того таке зафіксовано на фотокартках із зображенням транспортного засобу та його номерного знаку, які отримані за результатами автоматичної фіксації правопорушення та містяться у матеріалах справи (а.с.74-82). Колегія суддів зазначає, що факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу. Крім того, матеріалами справи стверджується, що перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. Колегія суддів звертає увагу, що показники правопорушення зафіксовані в автоматичному режимі, при цьому, втручання сторонніх осіб в таке є неможливим, такі є доведеними та беззаперечно визначені сертифікованим та введеним в експлуатацію пристроєм. Крім того, відповідно до п.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Разом з тим, позивач не надав доказів на підтвердження перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а тому долучений до матеріалів справи видрук з тахографа не може свідчити про його справність чи правильну експлуатацію. З врахуванням наведеного вище колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача в цій частині з врахуванням наведених вище мотивів. Щодо доводів позивача про те, що у товарно-транспортних накладних зазначена відповідна вага товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення , то колегія судді не приймає такі до уваги, оскільки сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних у цих документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу, та не спростовує факту перевищення вагових параметрів, зафіксованого в автоматичному режимі у встановленому чинним законодавством порядку. Колегія суддів звертає увагу, що з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається. Щодо висновків суду першої інстанції про триваюче правопорушення, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Зі змісту оскаржуваних постанов вбачається, що порушення порядку у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч.2 ст.132-1 КУпАП, відбулися у різних проміжках часу, на різних технічних засобах фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, з різною вагою та у різних місцях, а тому не є триваючим правопорушенням, оскільки вважається вчиненим у момент фіксації адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП. Колегія суддів зазначає, що триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний проміжок часу і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Разом з тим, адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.132-1 КУпАП (за порушення п.22.5 ПДР України) не мають ознак триваючого правопорушення; штрафи за адміністративні правопорушення, передбачені цією частиною є компенсаційними - тобто порушником нанесено шкоду державним автошляхам, яка має бути компенсована до територіальних громад, де було зафіксоване адміністративне правопорушення. При цьому, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства, що унеможливлює втручання уповноважених посадових особі Державної служби України з безпеки на транспорті. Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що положення ч.2 ст.36 КУпАП до вказаних правовідносин не застосовуються, оскільки КУпАП урегульовано накладення стягнень при вчиненні кількох (двох або більше) проступків однією й тією ж особою; при цьому за змістом ч.1 цієї статті, у разі, коли справи розглядаються різними суб`єктами юрисдикції або одним й тим же суб`єктом юрисдикції, але не одночасно стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Матеріалами справи стверджується, що оскаржувані постанови винесені у різний час та місця, у постановах зафіксовані у автоматичному режимі різні правопорушення, на яких зафіксовано перевищення загальної маси транспортного засобу "MAN TGX 18.440", державний номерний знак НОМЕР_2 з різною вагою, тому такі не мають ознак триваючого правопорушення. Разом з тим, суд першої інстанції не звернув на вказані обставини належної уваги, не дослідив їх належним чином та не надав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо підставності для часткового задоволення позову. Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, тому винесена Державною службою України з безпеки на транспорті постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксована в автоматичному режимі серії АА №00013706 від 18 вересня 2023 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП відображає усі істотні ознаки складу адміністративних правопорушення, є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги є підставними та підтверджуються наведеними вище мотивами, виходячи з аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що, оскільки рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2024 року у справі №159/5989/23 в частині відмовлених позовних вимог не оскаржується в апеляційному порядку, та в процесі апеляційного провадження не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині, тому колегія суддів вважає недоцільним виходити за межі апеляційної скарги та переглядати оскаржуване рішення в цій частині. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Керуючись ст.229, 242, 243, 250, 268, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити. Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 лютого 2024 року у справі №159/5989/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. І. Мікула судді О. М. Гінда А. Р. Курилець Повне судове рішення складено 01 травня 2024 року.