LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/14090/23

від 01.05.2024 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2024 р. Справа № 440/14090/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/14090/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо врахування при здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітної плати за період з 01.03.1995 по 30.09.1995, з 01.12.1995 по 31.06.1996, з 01.03.1996 по 31.12.1999; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітної плати за період з 01.11.1984 по 31.10.1989 відповідно до довідки Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 20.12.2012 №5317-Б-01-19, починаючи з 09.03.2023. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо врахування при здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітної плати за період з 01.03.1995 по 30.09.1995, з 01.12.1995 по 31.06.1996, з 01.03.1996 по 31.12.1999. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітної плати за період з 01.11.1984 по 31.10.1989 відповідно до довідки Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 20.12.2010 №5317-Б-01-19, починаючи з 09.03.2023. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що 09 березня 2023р. гр. ОСОБА_1 звернувся до управління із заявою та пакетом документів про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що розглядав вказану заяву - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. За наданими позивачем до заяви документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу (довідка ОК-5), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення від 17.03.2023р. № 163850003719 про призначення Позивачу пенсії за віком. Пенсію було розраховано зі стажу для права 29р. 5 міс. 15 дн. та страхового стажу - 25р. 3 міс. 12 дн.(коефіцієнту стажу 0.25250), коефіцієнту заробітку 0.05033. Розмір пенсії з 09.03.2023 - 2520 грн., де: розмір пенсії за віком: 155. 51грн. = (12236.71*0.05033*0.25250 ), доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093) - 1937.49 грн., доплата особі, якій не виповнилось 70р. - 427 грн. загальний розмір пенсії - 2520.00грн. Згідно ст. 40 Закону №1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Серед інших документів, доданих позивачем до заяви про призначення пенсії, була зокрема архівна довідка про заробітну плату від 20.12.2010 року № 5317-Б-01-19, видана Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради за період з 01.01.1984 по 31.12.1992, яка не підтверджена первинними документами, а тому не була врахована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області під час проведення розрахунку пенсії Позивача. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що що 09.03.2023р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058. За наданими позивачем до заяви документами та індивідуальними відомостями про застраховану особу (довідка ОК-5), Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було прийнято рішення від 17.03.2023р. № 163850003719 про призначення позивачу пенсії за віком. Позивачем до заяви про призначення пенсії, була зокрема архівна довідка про заробітну плату від 20.12.2010 року № 5317-Б-01-19, видана Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради. Відповідно до листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 31.07.2023 №15958-15517/Б-02/8-1600/23 звернення позивача на веб-портал Пенсійного фонду від 17.07.2023, від 19.07.2023, які зареєстровані у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області 17.07.2023 за №15517/Б-1600-23 та 20.07.2023 № 15912/Б-1600-23 з приводу перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати до 01.07.2000, згідно довідки про заробітну плату від 20.12.2010 №5317-Б-01-19, розглянуто. Зазначено, що на даний час пенсійне забезпечення громадян реалізується за Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон). Діючий на сьогодні механізм нарахування пенсій за вищевказаним Законом передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально в залежності від набутого ним страхового стажу та отримуваного заробітку, з якого сплачувалися страхові внески. Відповідно до статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року. Згідно зі статтею 41 Закону до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Статтею 44 Закону передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому у державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Повідомлено, що акт перевірки правильності видачі архівної довідки про заробітну плату від 20.12.2010 №5317-Б-01-19, виданої Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради, за період роботи позивача з 1984р. по 1992р., надійшов до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області без зауважень. В ході розгляду звернення встановлено, що згідно наданої архівної довідки здійснено перерахунок Вашої пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди з 01.03.1995 по 30.09.1995, з 01.12.1995 по 31.01.1996, з 01.03.1996 по 31.12.1999 та за даними персоніфікованого обліку з 01.01.2001 по 31.05.2017 починаючи з 09.03.2023. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 0,81228. Для обчислення розміру пенсії враховано страховий стаж тривалістю 25 років 3 місяці 12 днів, коефіцієнт страхового стажу 0,25250. Внаслідок проведеного перерахунку з 09.03.2023 розмір пенсії позивача не змінився, оскільки відбувся перерозподіл складових пенсійної виплати, а саме, на суму збільшення зменшилася доплата до мінімального розміру пенсії (до 2093грн.) та доплата до 2520грн., згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році. Водночас позивач не погоджуючись із діями відповідача щодо врахування при здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком позивачу відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітної плати за період з 01.03.1995 по 30.09.1995, з 01.12.1995 по 31.06.1996, з 01.03.1996 по 31.12.1999, звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо врахування при здійсненні перерахунку та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітної плати за період з 01.03.1995 по 30.09.1995, з 01.12.1995 по 31.06.1996, з 01.03.1996 по 31.12.1999 та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-VI "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням заробітної плати за період з 01.11.1984 по 31.10.1989 відповідно до довідки Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 20.12.2010 №5317-Б-01-19, починаючи з 09.03.2023. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом. Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону №1058-IV). Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії. У відповідності до підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок від 25.11.2005 №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5). Відповідно до пункту 2.10 Порядку від 25.11.2005 №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено. При цьому, визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №709/1448/16-а, який в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Згідно з пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. З аналізу наведених положень законодавства слідує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20 березня 2018 року по справі №527/1655/17. Як слідує з матеріалів справи, позивачем було подано до пенсійних органів довідку про заробітну плату №5317-Б-01-19, видану 20.12.2010, департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради за період з січня 1984 по грудень 1992 року. Відповідно до листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 31.07.2023 №15958-15517/Б-02/8-1600/23 акт перевірки правильності видачі архівної довідки про заробітну плату від 20.12.2010 №5317-Б-01-19, виданої Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради, за період роботи позивача з 1984р. по 1992р., надійшов до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області без зауважень. Таким чином, відповідачем не було встановлено недоліків щодо оформлення довідки чи недостовірності даних, які включено у довідку. Як зазначено вірно судом першої інстанції, згідно з абз. 1 та 2 ч.3 п. 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Відповідно до пункту 2.10 цього ж Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права врахування при розрахунку пенсії довідки про заробітну плату довідки про заробітну плату від 20.12.2010 №5317-Б-01-19, виданої Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради, за період роботи позивача з 1984р. по 1992р. Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують. За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 по справі №440/14090/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»