Постанова 4873 № 910/2871/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" квітня 2024 р. Справа № 910/2871/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Андрієнка В.В. Буравльова С.І. секретар Місюк О.П. за участю представників: позивача - Роговий М.В.; відповідача - Стеченко Я.В., Кравченко О.О. розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 (повне рішення складене 22.12.2023) у справі №910/2871/23 (суддя - Гулевець О.В.) за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" про стягнення заборгованості. ВСТАНОВИВ: У лютому 2023 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1723502,06 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов типового договору розподілу природного газу №09420L3LO9DP016 від 01.01.2016 Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надано Приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" послуги з розподілу природного газу за період з листопада 2022 року по січень 2023 року включно відповідно до актів надання послуг з розподілу природного газу №ОГЯ82039484 від 30.11.2022, №ОГЯ82043252 від 31.12.2022 та №ОГЯ83000875 від 31.01.2023. Всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором відповідач оплату за надані послуги не здійснив у повному обсязі, у зв`язку з чим у Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" виникла заборгованість у розмірі 1589825,00 грн. Також, внаслідок прострочення Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" грошового зобов`язання позивачем нараховано до стягнення з відповідача 110375,97 грн пені, 6622,56 грн 3% річних та 16678,54 грн інфляційних втрат. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 відкрито провадження у справі №910/2871/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 (повне рішення складене 22.12.2023) у справі №910/2871/23 позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" на користь позивача заборгованість у розмірі 1446785,00 грн, 54502,17 грн пені, 3270,13 грн 3% річних та 16678,54 грн інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в зазначеній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права. Відповідач вказує на те, що суд першої інстанції повинен був з`ясувати в сукупності всі обставини справи та, виходячи з принципу справедливості, у відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України відмовити у задоволенні позову, адже відповідач не міг користуватися послугою розподілу газу не по власній ініціативі, а внаслідок війни, яка призвела до руйнувань виробництва. В той же час позивачем отримано роз`яснення від Національної комісії, що здійснює що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з приводу звільнення споживачів від плати за розподіл газу, які безпосередньо постраждали від бойових дій, зокрема, у даній конкретній ситуації регулятор вказав на неправомірність дій зі сторони Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" по відношенню до відповідача. В цьому полягає зловживання правом зі сторони позивача та дає всі правові підстави застосувати положення ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України та відмовити у задоволенні позову. Також скаржник вказує на те, що позивачем самостійно припинено надання відповідачу послуг розподілу газу, що підтверджується актом перевірки стану обліку природного газу у споживача від 17.06.2022. Окрім цього, на переконання відповідача, судом першої інстанції в обґрунтування рішення помилково та неправомірно застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.09.2022 у справі №914/3254/21, в контексті відсутності механічного від`єднання споживача від газорозподільної мережі. Скаржник вказує на те, що висновки Верховного Суду у справі №914/3254/21 не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, оскільки такі правовідносини не є подібними. По-перше, судом у справі №914/3254/21 розглянуто спірні обставини, які існували до початку повномасштабного вторгнення, тобто в мирний час, а відповідачем у справі №914/3254/21 з власної ініціативи зупинено свою господарську діяльність, а не внаслідок війни. По-друге, у справі №914/3254/21 припинення розподілу газу відбулося внаслідок самостійного подання споживачем заяви на зупинення постачання природного газу/розподілу газу. Також скаржник звертає увагу, що судом не надано належну оцінку тому факту, що позивачем у жовтні 2022 року розпломбовано та знято лічильник №3401697344 для проведення повірки, про що складено акт перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 28.10.2022, і в місці встановлення лічильника відсутнє з`єднання та не встановлено інший лічильник. Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи, в обґрунтування якого Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" посилається на те, що позивач не надавав, а відповідач не споживав послуги розподілу природного газу у спірний період та у вказаних об`ємах. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 апеляційну скаргу у справі №910/2871/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 апеляційну скаргу у справі №910/2871/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано відповідачу строк на усунення недоліків. До суду 25.01.2024 від Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2871/23, призначено її розгляду на 27.02.2024, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву та заперечень на клопотання про призначення судової експертизи. До суду 12.02.2024 Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення суду залишити без змін. Позивач разом з відзивом також подав заперечення проти клопотання відповідача про призначення судової експертизи. 27.02.2024 розгляд справи №910/2871/23 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Шапрана В.В. на лікарняному з 26.02.2024 по 28.02.2024. Після усунення вказаної обставини ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 справу №910/2871/23 призначено до розгляду на 19.03.2024. 18.03.2024 від відповідача та позивача надійшли додаткові пояснення у справі. У своїх поясненнях відповідач також заявив клопотання про долучення до матеріалів справи нового доказу, а саме заяви від 02.02.2024, адресованої Кабінету Міністрів України, щодо дискримінаційних положень Кодексу газорозподільних систем. У призначене судове засідання 19.03.2024 з`явилися представники сторін. Судом поставлено на обговорення клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи та долучення до матеріалів справи доказу. Присутній представник відповідача підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити, а представник позивача, у свою чергу, заперечив стосовно клопотань та просив відмовити у їх задоволенні. Судом ухвалено відмовити у задоволенні вищевказаних клопотань з підстав недотримання відповідачем положень ст. ст. 81, 99 та 269 ГПК України, про що зазначено у протоколі судового засідання від 19.03.2024. Після розгляду клопотань відповідача судом розпочато розгляд апеляційної скарги по суті та заслухано пояснення представників сторін. З метою додаткового з`ясування обставин справи в засіданні суду оголошено перерву до 16.04.2024. До суду 15.04.2024 відповідачем подано заяву про долучення до матеріалів справи листа з пропозицією до позивача щодо мирного врегулювання спору. Цього ж дня відповідачем подано додаткові пояснення у справі. 16.04.2024 позивачем подано додаткові пояснення, у яких останнім заперечується можливість мирного врегулювання спору. У призначене судове засідання 16.04.2024 з`явилися представники сторін та надали додаткові пояснення по суті апеляційної скарги. Надалі судом досліджено наявні в матеріалах справи докази та заслухано виступи представників сторін у судових дебатах. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2016 згідно заяви-приєднання №09420L3LO9DP016 Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (споживач) приєдналося до умов Типового договору розподілу природного газу, що не є побутовим споживачем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015. Пунктом 1.1 договору передбачено, що він є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 (п. 1.2 договору). Відповідно до п. 1.3 договору цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Пунктом 2.1 договору передбачено, що оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Обов`язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об`єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п. 2.2 договору). У відповідності до п. 2.3 договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем. Відповідно до п. 5.4 договору порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 договору). Згідно з п. 6.3 договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4 договору). Відповідно до п. 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. У відповідності до п. 6.8 договору надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. У пункті 8.2 договору сторонами погоджено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення споживачем, що є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені на заборгованість споживачів, що є побутовими, здійснюється з 01.05.2019. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором. Договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 договору). Відповідач направив позивачу заяву від 12.10.2022 щодо уточнення величини річної замовленої потужності, у якій відкоригував річну замовлену потужність на 2023 рік в об`ємі 960000,00 куб. м. Позивач вказує на те, що на виконання умов договору у період з листопада 2022 року по січень 2023 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надало відповідачу послуги з розподілу природного газу вартістю 1589825,00 грн, що підтверджується актами надання послуг з розподілу природного газу №ОГЯ82039484 від 30.11.2022, №ОГЯ82043252 від 31.12.2022 та №ОГЯ83000875 від 31.01.2023. Позивач направив на адресу відповідача для підпису вказані акти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення в цінні листи від 02.12.2022, 27.12.2022 та 26.01.2023, а також поштових накладних №0780100115110 від 02.12.2022, №0780100127844 від 27.12.2022 та №0780100150498 від 26.01.2023. Відповідач оплату послуг не здійснив, підписані акти надання послуг не повернув. В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на те, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором у відповідача виникла заборгованість у сумі 1589825,00 грн, на яку нараховані пеня в сумі 110375,97 грн, 3% річних в сумі 6622,56 грн та інфляційні втрати в сумі 16678,54 грн. За доводами позивача розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу здійснюються не на підставі визначених обсягів розподіленого (спожитого) природного газу за відповідний розрахунковий місяць, а виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача, яка визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Оскільки відповідач має діючий договір на розподіл природного газу, об`єкт споживача підключений до газорозподільної мережі, а припинення газопостачання не здійснювалося шляхом механічного від`єднання від газорозподільної мережі, в силу вимог абзацу 1 пункту 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем відповідач зобов`язаний здійснювати оплату вартості послуг розподілу природного газу. Також позивач звернув увагу на акт перевірки стану обліку природного газу у споживача від 17.06.2022 щодо усунення пошкоджень газорозподільної мережі, що свідчить про відсутність пошкоджень газорозподільної мережі до об`єкту відповідача. Заперечуючи проти позову, відповідач вказував на те, що його основні виробничі потужності знаходяться на території Гостомельської селищної ради/військової адміністрації Бучанського району Київської області. З початку широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України в період активних бойових дій завод відповідача зазнав пошкоджень, зокрема і технологічного обладнання, у цей період у працівників заводу був відсутній доступ до заводу та у подальшому, як наслідок перебування військ агресора на території Гостомельської селищної ради/військової адміністрації, значна частина територій була замінована, що унеможливлювало потрапляння на територію заводу. В силу пошкоджень, завданих виробничим потужностям заводу, відповідач не зміг запустити його в роботу та починаючи з 24.02.2022 завод не працював та не споживав природний газ, за послуги з розподілу якого позивач просить стягнути грошові кошти. Отже, відповідач вважає, що починаючи з 24.02.2022 істотно змінилися обставини, якими сторони керувалися у жовтні 2021 року при процедурі узгодження замовленої річної величини потужності розподілу природнього газу на 2022 рік. Враховуючи зазначені обставини, відповідач звернувся до позивача з заявою про уточнення величини річної замовленої потужності на 2022 рік в бік її зменшення з підстав істотної зміни обставин. Однак, позивач відмовив у зміні річної замовленої потужності на 2022 рік в бік її зменшення. Також відповідач посилається на те, що позивачем не надано до суду доказів, що він надав послугу з переміщення природнього газу від постачальника газу споживачу в спірний період, оскільки завод відповідача, який споживає природній газ, не працював в цей період та не споживав природній газ. Крім того, відповідач вважає, що за наявності постійних відключень електричної енергії у період з листопада по грудень 2022 року та січень 2023 року підтримання необхідного тиску в системі розподілу газу є неможливим, що виключає можливість надання послуги з розподілу природнього газу. Відповідач також вказав про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у зв`язку з чим у нього не настав обов`язок з оплати вартості послуг розподілу природнього газу за період з листопада по грудень 2022 року, січень 2023 року за типовим договором до закінчення дії форс-мажорних обставин. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов, зокрема, наступних висновків: - типовий договір розподілу природного газу між сторонами не розірваний, а отже відповідачем не доведено відсутності факту надання йому спірної послуги; - відсутні докази на підтвердження механічного від`єднання споживача від газорозподільчої мережі; - позивачем відновлено газорозподільчу мережу, а тому послуга з розподілу природного газу надана; - річна замовлена потужність на 2022 рік у спірних правовідносинах не підлягає коригуванню; - відсутні докази пошкодження газорозподільчих мереж у спірний період; - пошкодження технологічного (газоспоживаючого) обладнання внаслідок війни та повна відсутність споживання природного газу і послуги з розподілу газу з цих підстав не звільняє споживача від обов`язку оплати замоленої річної потужності розподілу природного газу; - відповідачем не дотримано порядку засвідчення форс-мажорних обставин. Проте, колегія суддів не погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду з приводу наявності підстав для задоволення заявленого позову та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією, врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, а також постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу". Пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). Згідно з п. 35 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу. За приписами ч. 1 ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015 відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем. Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу. Пунктом 2.1 договору передбачено, що оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем (п. 6.1 договору). Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п. 6.2 договору). Згідно з п. 6.3. договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 6.4. договору). Відповідно до пунктів 1 та 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою. Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів). Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими). Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VІ цього кодексу. Отже, з моменту укладення між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, оператором ГРМ здійснюється надання споживачу послуг з розподілу природного газу. Пунктом 5 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього кодексу. Згідно з пунктом 6 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем на підставі укладеного договору розподілу природного газу оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу. Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу у порядку, визначеному цим розділом. За змістом пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Абзацом 10 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що споживач, що не є побутовим, має право не пізніше ніж до 20 жовтня календарного року, що передує розрахунковому (крім замовлення потужності на 2020 рік, яке здійснюється до 01 листопада), подати оператору ГРМ уточнену заявку на величину річної замовленої потужності сумарно по всіх його об`єктах з розбивкою по кожному об`єкту в газорозподільній зоні відповідного оператора ГРМ на розрахунковий календарний рік. Пунктом 10 глави 3 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі звільнення займаного об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний повідомити про це оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. Оператор ГРМ зобов`язаний припинити розподіл (газопостачання) природного газу споживачу із заявленого ним дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом). У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем оператора ГРМ про звільнення об`єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору. Договір розподілу природного газу з новим споживачем укладається після припинення договору розподілу природного газу із споживачем, який звільняє об`єкт або приміщення. Згідно з пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об`єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об`єкт із заяви-приєднання. У цих випадках оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього кодексу. Якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок оператора ГРМ. Відповідно до пунку 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки систем газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; 2) отримання від оператора ГТС повідомлення про припинення розподілу природного газу споживачу у випадках: відсутності споживача в реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутності підтвердженої номінації у діючого постачальника на обсяги транспортування природного газу для потреб споживача; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; 10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) відмова представникам оператора ГРМ в доступі на об`єкти або земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; 12) в інших випадках, передбачених законодавством. Апеляційний суд зауважує на тому, що спірний період у цій справі припав на період після повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України та, зокрема, Київської області, з 24.02.2022. При цьому, виробничі потужності відповідача, що складаються у тому числі з газоспоживаючого обладнання, знаходяться на території Гостомельської селищної ради/військової адміністрації Бучанського району Київської області по вул. Партизанській 71 у селі Озера, де розміщений завод Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" з виготовлення цегли і керамічних блоків. Основним видом діяльності відповідача є виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини (КВЕД 23.32). Село Озера перебувало в окупації російської федерації з 26.02.2022 по 01.04.2022, про що вказано у розділі ІІ Переліку тимчасово окупованих територій російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022. Як у суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги відповідач стверджує, що він не міг користуватися послугою розподілу газу внаслідок ведення бойових дій, які призвели до руйнувань виробництва. При цьому, позивачем самостійно припинено надання відповідачу послуг розподілу газу, що підтверджується актом перевірки стану обліку природного газу у споживача від 17.06.2022. На підтвердження факту пошкодження виробничих потужностей, у тому числі і газоспоживаючого обладнання, відповідачем надано до суду витяг з висновку експертів №07-06/23 від 07.06.2023 комплексної судової економічної, будівельно-технічної та товарознавчої експертизи з залученням фахівця в галузі оцінки, проведений судовими експертами Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна експертно-правова група». На аркушах 2, 12-13 висновку експертів зазначено, що його виготовлено для подання до суду, даний висновок містить повідомлення про те, що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від виконання покладених на експертів обов`язків, що відповідає ст. ст. 98 та 101 ГПК України. Даним висновком експертів підтверджено пошкодження нерухомого майна, виробничого обладнання відповідача (у тому числі газоспоживаючого обладнання), характер пошкоджень, а також розмір реальних збитків, понесених відповідачем. Зокрема, згідно висновку експерта за питанням №2 підтверджено пошкодження технологічного обладнання відповідача, а саме заводу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Озера, вул. Партизанська, 71, внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації, розпочатої 24.02.2022, що призвело до неможливості здійснення на зазначених виробничих потужностях повного циклу виробництва цегли, черепиці та інших будівельних виробів. Експертом також зазначено, що до відновлення обладнання та проведення пусконалагоджувальних робіт подання напруги та природнього газу до технологічного обладнання неможливе (том 2, а. с. 208-209). Також, експертом у відповіді на питання №5 у таблиці «Перелік та опис пошкодженого обладнання, що належить ПРАТ «СБК», отриманих внаслідок широкомасштабного військового вторгнення збройних сил та інших військових формувань рф на територію України, шляхом ведення агресивної війни» згідно п. п. 1, 3, 4, 5, 6 вказаної таблиці встановлено пошкодження КТП-1 (пошкоджено шафи керування, автоматичні вимикачі, викрадено шини та шинні мости 1 та 2), КТП-1, КТП-2 - 2 шт. (КТП-2-2 один вимикач пошкоджено осколками, відновленню не підлягає), КТП-2 (пошкоджено шафи керування, автоматичні вимикачі, пошкоджено трансформатор №3 (відновленню не підлягає), викрадено шини та шинні мости 1 та 2), тунельної сушилки (пошкоджено кабелі живлення вентиляторів), піч (пошкоджено кабелі живлення вентиляторів та лінії подрібнення пілет) (том 2 а. с. 155-157, 210-211). За поясненнями відповідача, вказане технологічне обладнання, що є єдиним механізмом газоспоживаючого обладнання, безпосередньо здійснює керування та забезпечує роботу тунельної печі Cenc 12960 та тунельної печі Cenc 4500. Без відновлення вказаного технологічного обладнання, його повної діагностики та проведення пусконалагоджувальних робіт подача природного газу неможлива та небезпечна, що власне і підтверджено висновком експертів. Окрім цього, матеріали справи містять інші докази, що підтверджують зупинку заводу внаслідок війни та пошкодження технологічного обладнання, що включають акти інвентаризації, у яких зафіксовано пошкоджене обладнання, службові записки на виконання наказів генерального директора підприємства, спрямованих на організацію процесу обстеження виробничих потужностей та проведення ремонтних та пусконалагоджувальних робіт, у яких зафіксовано пошкодження виробничого обладнання та неможливість відновити його безпечну роботу, протоколи огляду місця події, складені правоохоронними органами, акти обстеження на наявність вибухонебезпечних матеріалів. До того ж, починаючи з березня 2022 року, включно зі спірним періодом, фактичне споживання природного газу відповідачем становить 0 куб. м, що підтверджується, зокрема, наданою позивачем нотаріально посвідченою заявою у порядку ст. 90 ГПК України за підписом комерційного директора Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (том 1, а. с. 205-206). Таким чином, з підстав пошкодження виробничих потужностей відповідач фізично не міг споживати послугу розподілу газу від позивача, починаючи з 24.02.2022, в тому числі у спірний період. Поряд з цим, судом першої інстанції наведені обставини та докази безпідставно відхилено та зазначено, що висновок експертів №07-06/23 від 07.06.2023 не містить висновків щодо пошкодження газорозподільних мереж об`єкта відповідача та відсутності доступу відповідача до газорозподільної системи. До того ж, місцевим господарським судом не надано належну оцінку тому факту, що позивачем у жовтні 2022 розпломбовано та знято лічильник №3401697344 для проведення повірки, про що складено акт перевірки технічного стану комерційного ВОГ від 28.10.2022, в місці встановлення лічильника відсутнє з`єднання та не встановлено інший лічильник. Акт та фото видимого розриву також наявні у матеріалах справи. Даний факт не заперечено та не спростовано позивачем, в той же час суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув. Колегія суддів зауважує на тому, що як забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, так і фактичний розподіл належного споживачу природного газу здійснюється з однією метою - фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача. Водночас, позивач, з яким погодився суд першої інстанції, наголошує на тому, що незалежно від припинення газопостачання послуга розподілу підлягає оплаті з огляду на забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, посилаючись на п. 9 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, за змістом яких припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків припинення або обмеження розподілу природного газу за ініціативи оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, розірвання договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача. Однак, колегія суддів вказує на те, що забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи здійснюється саме з метою фізичної доставки газу, постачання якого припинено, що свідчить про відсутність необхідності в отриманні зазначеної частини послуги в умовах відсутності переміщення та доставки природного газу. При цьому, за змістом ст. 901 ЦК України суть послуги, яка підлягає оплаті за договором, полягає в отриманні замовником корисного ефекту від процесу певної діяльності, а не сам процес, і цей ефект є невіддільним від виконавця. Оплата здійснюється саме за отриману послугу, а не за сам факт укладення договору та саму лише діяльність виконавця, як на це помилково послався позивач. З огляду на це, вартість послуги розподілу нараховується виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та, відповідно, включає в себе як вартість забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності його об`єкта, так і розподіл належного споживачу природного газу. При цьому, нарахування вартості за надання послуги розподілу природного газу, включаючи забезпечення цілодобового доступу, за відсутності самого розподілу за однією ціною не можна вважатися співрозмірною справедливою ціною, особливо в умовах воєнного стану. Оскільки основна мета послуги розподілу є саме фізична доставка природного газу до межі балансової належності об`єкта споживача, розрахунок вказаної послуги без урахування обставин припинення газопостачання, наслідком якого є його розподіл та доставка до об`єкта споживача, зупинення господарської діяльності відповідача, викликане такими об`єктивними обставинами як війна, не відповідає засадам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності, на яких відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України має ґрунтуватися зобов`язання. Разом з цим, колегія суддів наголошує, що наявною у матеріалах справи сукупністю належних та допустимих доказів підтверджено, що у спірних правовідносинах у спірний період мала місце відсутність розподілу природного газу до межі балансової належності відповідача, оскільки у зв`язку з агресією російської федерації проти України відповідачем була зупинена господарська діяльність. Як вже було зазначено, відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства зокрема є справедливість, добросовісність та розумність. Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом цих категорій як суті права загалом. Через призму природних принципів справедливості, добросовісності і розумності має оцінюватися і тлумачитися все позитивне і природне право і наслідки його застосування. Закріплений законодавцем принцип справедливості, добросовісності і розумності має визнаватися не сукупністю трьох принципів, а єдиним принципом, який проявляється в єдності взаємопов`язаних трьох складових, що є традиційним для європейського приватного права. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту. Під добросовісністю слід розуміти суб`єктивні уявлення конкретної особи про добросовісність її дій та об`єктивну відповідність цих дій стандартам поведінки у відповідній сфері діяльності. Отже за своїм змістом добросовісність має одну з функцій, за якою правило, обов`язкове для сторін, не застосовується настільки, наскільки за даних обставин це буде неприйнятним відповідно до критерію розумності та справедливості. Добросовісність може за даних обставин анулювати чи виключити застосування правил, встановлених сторонами. У цьому зв`язку всі правила, які створюються сторонами чи законом підпадають під контроль судів для того, щоб вирішити чи не призведе їх застосування в конкретній справі до несправедливих результатів. Суди приймають рішення "contra legem" (тобто, всупереч формальному, державному закону), якщо дотримання норм правового акту призведе до явно несправедливого щодо сторін договору результату. Таким чином, концепція добросовісності може використовуватися в будь-якій ситуації, щоб виправити несправедливість, яка б мала місце, якщо б застосовувалися традиційні правила. Верховний Суд неодноразово при розгляді спорів, які виникли з різного характеру та виду правовідносин, наголошував на тому, що принципи цивільного права мають фундаментальний характер і інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії (постанови Верховного Суду від 07.03.2023 у справі №913/864/21, 28.09.2022 у справі №904/3614/20 та 19.07.2018 у справі №916/752/1. У даній справі безумовно слід враховувати, що 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні". Виробничі потужності відповідача, що складаються у тому числі з газоспоживаючого обладнання, знаходяться на території Гостомельської селищної ради/військової адміністрації Бучанського району Київської області по вул. Партизанській 71 у селі Озера, де розміщений завод Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" з виготовлення цегли і керамічних блоків. Село Озера перебувало в окупації російської федерації з 26.02.2022 по 01.04.2022, про що вказано у розділі ІІ Переліку тимчасово окупованих територій російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022. До того ж, враховуючи стан суспільства в перші місяці збройної агресії, коли виконання трудових, договірних обов`язків відійшло на інший план, головним стало збереження життя, евакуація та допомога в здійсненні відсічі агресора і відповідач в таких умовах зробив все залежне від нього для забезпечення безпеки, зокрема, своїх працівників. Надані докази та пояснення відповідача підтверджують відсутність газопостачання, що у свою чергу виключає можливість надання послуги розподілу в частині безпосередньо переміщення належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача. При цьому, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, споживач зобов`язаний здійснити повну оплату послуг розподілу, отримуючи тільки послугу з забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, необхідність у якій відпала за відсутності переміщення природного газу завдяки такому доступу, що у свою чергу в умовах воєнного стану, який призвів до зупинення виробничої діяльності підприємством, не відповідає критеріям розумності, справедливості та добросовісності. Приймаючи до уваги особливий статус позивача як суб`єкта ринку природного газу, наділеного повноваженнями, які дають йому можливість бути обізнаним про фактичне споживання своїх послуг, про факти та обсяги санкціонованого або несанкціонованого споживання природного газу, слід враховувати, що в умовах активної фази війни та, по суті, пасивної поведінки позивача за договором розподілу природного газу, прийняте на користь позивача рішення не буде відповідати принципам справедливості, добросовісності та розумності. У зв`язку з цим, у відповідності до ст. 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень ч. ч. 2-5 ст. 13 цього кодексу. Згідно зі ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, не допускати зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У відповідності до рішення Конституційного Суду України №2-р(II)/2021 від 28.04.2021, оцінюючи ч. 3 ст. 13 та ч. 3 ст. 16 ЦК України на відповідність приписам ч. 2 ст. 58 Основного Закону України, суд констатував, що ці приписи не визначають дій особи як правопорушення за цивільним правом або як іншу умову для притягнення особи до цивільно-правової відповідальності. Оспорювані приписи кодексу встановлюють для учасників цивільних відносин заборону порушувати межі здійснення цивільних прав, а також дають суду можливість відмовити в захисті цивільного права в разі порушення особою вимог ч. ч. 2-5 ст. 13 ЦК України. Тобто ці приписи кодексу містять вказівку на юридичні наслідки дій особи, що їх не може бути кваліфіковано як умови, підстави або міри цивільно-правової відповідальності. У свою чергу, моральні засади суспільства у цивільному праві віддзеркалюють ту систему усталених поглядів, яка склалася у свідомості людей на основі їхніх уявлень про добро, людяність, гідність, совість, справедливість. Керуючись цими фундаментальними нормами-принципами, суд зауважує на тому, що в умовах воєнних дій в зоні знаходження виробничих потужностей відповідача, обізнаності позивача з фактом невикористання відповідачем природного газу та, як наслідок, не споживання послуг позивача, не є справедливим задоволення вимог останнього лише на підставі підзаконних норм, які фактично заформалізовані та мають сенс для договірної дисципліни сторін у мирний час. Отже, доводи апеляційної скарги відповідача в наведеній частині колегія суддів вважає обґрунтованими. Також слід звернути увагу на те, що судом першої інстанції в обґрунтування оскаржуваного рішення в аспекті відсутності механічного від`єднання споживача від газорозподільчої мережі покладено висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.09.2022 у справі №914/3254/21, відповідно до яких припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу за наявності фізичного підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі, тобто в період, коли не відбувалося механічного від`єднання об`єкта споживача від цієї мережі та вилучення такого об`єкта, а заява про остаточне припинення користування природним газом і розірвання договору споживачем не подавалася, не звільняє споживача від договірного зобов`язання оплати вартості послуг з розподілу природного газу за вказаний період, оскільки саме механічне від`єднання газових мереж споживача від газорозподільної системи виключає можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподілу (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача. Однак, вказані висновки Верховного Суду не можуть бути застосовані до правовідносин у цій справі, адже правовідносини у справах №№914/3254/21 та 910/2871/23 не є подібними. По-перше, судом у справі №914/3254/21 розглянуто спірні обставини, які існували до початку повномасштабного вторгнення, тобто в мирний час, а відповідачем з власної ініціативі зупинено свою господарську діяльність, а не в наслідок війни. По-друге, у справі №914/3254/21 припинення розподілу газу відбулося внаслідок самостійного подання споживачем заяви на зупинення постачання природнього газу/розподілу газу. Враховуючи викладене, суд першої інстанції помилково застосував висновки Верховного Суду, здійснені у справі №914/3254/21, оскільки такі висновки не є релевантними до обставин цієї справи. Як наслідок, аргументи відповідача з цього приводу є також обґрунтованими. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними висновки місцевого господарського суду з приводу існування обов`язку Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" з оплати послуг. Отже, за наведених обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за типовим договором розподілу природного газу №09420L3LO9DP016 від 01.01.2016 за період з листопада 2022 року по січень 2023 року, а також похідні від них вимоги про стягнення сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, не підлягають задоволенню. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/2871/23 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. За вказаних обставин апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2023 у справі №910/2871/23 скасувати та ухвалити нове рішення.

3. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" відмовити повністю.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" (08150, Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вулиця Т. Шевченка, будинок 178, ідентифікаційний код 20578072) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (02002, місто Київ, вул. Микільсько-Слобідська, будинок 2/Б, ідентифікаційний код 21129873) 27382 (двадцять сім тисяч триста вісімдесят дві),25 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складений 01.05.2024. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді В.В. Андрієнко С.І. Буравльов