Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/21574/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/21574/23 пров. № А/857/23075/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Гінди О.М., Матковської З.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року (суддя Ковальчук В.Д., м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 у серпні 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії шляхом збільшення її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, з 01.07.2023 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, чинній до 01,10.2017. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не здійснив обчислення пенсії позивача зі збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років відповідно до положень ч. 2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що умовою застосування до спірних правовідносин частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що позивачем не дотримано цієї умови, а відтак не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначеної із зниженням пенсійного віку за нормами Законів України «Про пенсійне забезпечення» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , в трудових відносинах не перебуває з 23.04.2019. 29.06.2023 ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перерахунок та виплату їй доплати за понаднормовий стаж згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 52 роки. Листом № 23361-23053/Б-02/8-0300/23 від 12.07.2023 ГУ ПФУ у Волинській області відмовило ОСОБА_1 у запитуваному перерахунку посилаючись на те, що дана стаття визначає розмір пенсії громадянам залежно від наявного в них стажу, але не розмір доплати до пенсії за понаднормовий стаж. Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з доплатою за понаднормовий стаж протиправною і такою, що порушує її конституційне право на отримання пенсії за віком в належному розмірі, звернулася до суду з відповідним позовом. Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що порядок обчислення стажу та розміру пенсії позивачу мав пільговий характер і визначався виключно пунктом 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, внесені до цього Закону зміни не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв`язку з наявністю у позивача понаднормового стажу. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV). Частиною першою статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV). Разом з тим, особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-XII). Так, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-XII (в редакції, чинній до 11.10.2017), право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії", згідно з пунктом 3 частини другої розділу І якого частину другу статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до ч. 2 статті 27 Закону №1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Таким чином, вищенаведеною нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або спеціальним Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Абзацом 2 частини першої статті 28 Закону №1058-IV передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Для громадян же, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Отже, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 процент заробітку за рік. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що особам, яким призначена пенсія на умовах, визначених положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік. Вказані висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 20.09.2016 у справі №21-1255а16 та Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа №560/675/17), від 05.09.2018 (справа № 708/818/17) від 14.03.2018 (у справі №316/1863/16-а), від 27.06.2018 (справа №565/1326/17), від 24.07.2018 (справа № 565/1060/17), від 23.10.2018 (справа №234/17576/16-а). Як було встановлено судом, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Як свідчать матеріали справи, 29.06.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Таким чином, позивач обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені вказаним Законом. Слід звернути увагу, що пенсія позивачу була призначена до 09.10.2002 і до цієї дати право на отримання надбавки за кожний повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний стаж не пов`язувалося з обов`язковим призначенням пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У такій ситуації слід прийти до висновку про те, що порядок обчислення стажу та розміру пенсії позивачу мав пільговий характер і визначався виключно пунктом 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відтак, внесені до цього Закону зміни не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв`язку з наявністю у позивача понаднормового стажу. Тож доводи апелянта щодо відсутності підстав для застосування до спірних відносин ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є безпідставними, у зв`язку з чим слід визнати дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними. Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову. В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове. Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв`язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню. Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі №140/21574/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда З. М. Матковська