Ухвала КЦС ВС № 544/1583/22

У Х В А Л А 12 квітня 2024 року м. Київ справа № 544/1583/22 провадження № 61-2103ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Якимова Ольга Володимирівна, на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя. Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно: шафа у вітальні вартістю 1 500,00 грн, сервант - 1 500,00 грн; шафа у гостьовій кімнаті - 1 200,00 грн, меблі для кухні (кухонна меблева стінка) - 4 000,00 грн; холодильник - 2 500,00 грн; ванна - 3 000,00 грн, унітаз - 2 000,00 грн; пральна машина - 5 000,00 грн; килим - 1 000,00 грн; диван - 1 000,00 грн; стіл кухонний - 1 000,00 грн, мийка -1 000,00 грн; умивальник у ванній кімнаті - 500,00 грн, телевізор - 1 500,00 грн, бойлер - 2 500,00 грн, меблі в дитячій кімнаті - 10 000,00 грн, диван - 3 600,00 грн; шафа книжна - 2 000,00 грн, килим у гостьовій кімнаті - 2 500,00 грн; ліжко - 4 300,00 грн, котел - 2 370,00 грн, килим у спальній кімнаті - 1 500,00 грн; карнизи - 400,00 грн, загальна вартість майна - 55 870,00 грн. Виділено із спільної сумісної власності подружжя у власність ОСОБА_1 : бойлер вартістю 2 500,00 грн; меблі в дитячій кімнаті - 10 000,00 грн, диван - 3 600,00 грн, шафу книжну - 2 000,00 грн; килим у гостьовій кімнаті - 2 500,00 грн; ліжко - 4 300,00 грн; котел - 2 370,00 грн; карнизи - 400,00 грн, загальна вартість майна - 27 670,00 грн. Виділено із спільної сумісної власності подружжя у власність ОСОБА_2 : шафу у вітальні вартістю 1 500,00 грн; сервант - 1 500,00 грн; шафу в гостьовій кімнаті - 1 200,00 грн; меблі для кухні (кухонна меблева стінка) - 4 000,00 грн, холодильник - 2 500,00 грн, ванна - 3 000,00 грн; унітаз - 2 000,00 грн, пральна машина - 5 000,00 грн, килим у вітальні - 1 000,00 грн, диван - 1 000,00 грн, стіл кухонний - 1 000,00 грн; мийку -1 000,00 грн, умивальник у ванній кімнаті - 500,00 грн, телевізор - 1 500,00 грн, килим у спальній кімнаті - 1 500,00 грн; загальна вартість майна - 28 200,00 грн. Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю вартості спільного майна подружжя у розмірі 265,00 грн. У іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнено із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 414,82 грн. 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Якимова О. В., через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2024 року. У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме, запропоновано: усунути недоліки касаційної скарги, надавши до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги, в якій вказати ціну позову, та надати докази надсилання нової редакції касаційної скарги позивачу; сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в загальному розмірі - за вимогу майнового характеру з урахуванням дійсної ціни позову, визначеної на підставі належних доказів щодо вартості спірного майна (позовна заява із визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, інші дані щодо вартості майна тощо), за вимогу немайнового характеру - у розмірі 1 984,80 грн (2 481,00 грн х 0,4) х 200 %). На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 04 березня 2024 року заявник подала копію платіжного документу про сплату судового збору та нову редакцію касаційної скарги, у якій усунула неточності щодо ціни позову. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: - справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); - справи про розірвання шлюбу. Предметом позову в цій справі є вимога немайнового характеру - про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, та вимога майнового характеру - про поділ спільного майна подружжя загальною вартістю 134 192,00 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3 028, 00 грн. Ціна позову в справі в частині вимоги майнового характеру становить 134 192,00 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн). Щодо справи в частині вимоги немайнового характеру - про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, то вона не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України. Справа № 544/1583/22 є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Малозначна справа є такою з урахуванням її властивостей, тому незалежно від того визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частині третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до статей 389, 394 ЦПК України. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках- на касаційне оскарження судового рішення. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Якимова Ольга Володимирівна, на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 17 квітня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко А. С. Олійник І. М. Фаловська