Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/8516/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/680/24 Справа № 199/8516/22 Головуючий у першій інстанції: Руденко В.В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2024 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В., за участю секретаря Сахарова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівлі, скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2022 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року в цивільній справі №175/94977/16-ц за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Камелія" позов задоволено частково. Розірвано інвестиційний договір №1 від 01.09.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП «Камелія», визнано право власності за ОСОБА_3 , зокрема, щодо майнового комплексу загальною площею 1517,0 кв. м., розташованого за адресою по АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., без додаткового прийняття в експлуатацію. 17.02.2017 року державним реєстратором КП "Центр реєстрації" Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області Луб Д.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_3 на вказаний майновий комплекс, на підставі заочного рішення від 17.01.2017 року. У подальшому, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2017 року №175/4977/16-ц заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року скасовано, та ухвалою від 24 березня 2017 року позовну заяву, що розглядалась у цій судовій справі, - залишено без розгляду. Майновий комплекс, загальною площею 1517,0 кв.м., за адресою по АДРЕСА_1 , відчужувався за укладеними наступними договорами: від 18 лютого 2017 року №280 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, від 18 лютого 2017 року №281 між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, від 07 березня 2017 року №1916 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, від 07 березня 2017 року №1919 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, від 07 травня 2017 року №4368 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, від 07 травня 2017 року №4371 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу. 15 квітня 2021 приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Шрамовою В.М. було прийнято рішення про державну реєстрацію індексний номер 57709758 від 19.04.2021 права власності на об`єкт нерухомого майна (майновий комплекс) за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 41619815, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1175714212101, на підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу від 07 травня 2017 року №4371, №4368, які посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О. В. На теперішній час власником майнового комплексу за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Земельна ділянка, на якій розташовано вказане самочинно побудоване нерухоме майно належить територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради, та віднесена до земель комунальної власності. Зазначена земельна ділянка ОСОБА_3 не надавалась під будівництво, право власності чи користування на неї також не надавалось. Спірний об`єкт побудований на замовлення ОСОБА_3 та на даний час власником цього майнового комплексу є ОСОБА_1 , у зв`язку з чим спірний об`єкт підлягає знесенню за рахунок забудовника та останнього власника, а земельна ділянка приведенню у придатний для використання стан. Враховуючи, що спірний об`єкт нерухомого майна є об`єктом самочинного будівництва, ОСОБА_3 в силу закону не набув права власності на нього, та у останнього були відсутні правові підстави для розпорядження даним об`єктом, оскільки право розпоряджатись майном є складовою частиною права власності. Тому позивач просив усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 провести демонтаж самочинно побудованих будівель, а саме майнового комплексу, загальною площею 1517,0 кв.м., який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м.; скасувати державну реєстрацію права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 41619815, що внесений 15.04.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В. М., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1175714212101 із закриттям розділу, з припиненням прав на неї. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року позов задоволено частково. Вирішено усунути перешкоди Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж самочинно збудованих будівель, а саме майнового комплексу, що складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б- 1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа залізобетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., загальною площею 1517,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б- 1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа залізобетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., загальною площею 1517,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 41619815, що внесений 15.04.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В.М., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1175714212101 із закриттям розділу та припиненням прав на нього. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради судові витрати на сплату судового збору в розмірі 4962,00 грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення, з частковим закриттям провадження у справі, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що заочним рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року у цивільній справі №175/94977/16-ц задоволено частково позов ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Камелія", треті особи: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпровська міська рада, про розірвання договору. Розірвано інвестиційний договір №1 від 01.09.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та Приватним підприємством «Камелія». Визнано право власності за ОСОБА_3 , зокрема, на майновий комплекс загальною площею 1517,0 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., без додаткового прийняття в експлуатацію (а.с. 17-22 т.1). На підставі вказаного вище заочного рішення, 17.02.2017 року державним реєстратором Комунального підприємства "Центр реєстрації" Шестірнянської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області Луб Д.М. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_3 на майновий комплекс загальною площею 1517,0 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., номер запису про право власності 19069309; реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 1175714212101. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2017 року у справі №175/4977/16-ц заочне рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року скасовано, та ухвалою від 24 березня 2017 року позовну заяву ОСОБА_3 до Приватного підприємства "Камелія", треті особи: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Дніпровська міська рада, про розірвання договору- залишено без розгляду (а.с. 23, 24 т.1). Разом з тим, 18 лютого 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. за №280, за умовами якого ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_3 1/2 частку майнового комплексу, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., загальною площею 1517,0 кв. м. 18 лютого 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М. за №281, за умовами якого ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_3 1/2 частку майнового комплексу, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А- 1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., загальною площею 1517,0 кв. м. 07 березня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О. В. за №1916, за умовами якого ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 1/2 частку майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2.60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., загальною площею 1517,0 кв. м. 07 березня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О. В., та зареєстрований в реєстрі за № 1919, за умовами якого ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 1/2 частку майнового комплексу, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., загальною площею 1517,0 кв. м. 07 травня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О. В. за №4368, за умовами якого ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 1/2 частку майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А- 1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., загальною площею 1517,0 кв. м. На підставі цього договору приватним нотаріусом Щетіловою О. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку вказаного майна, номер запису про право власності - 26034317 (а.с. 176 т.1). 07 травня 2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу 1/2 частку майнового комплексу, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О. В. за №4371, за умовами якого ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_4 1/2 частку майнового комплексу, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , який складається з: Літера А- 1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., загальною площею 1517,0 кв. м. На підставі цього договору приватним нотаріусом Щетіловою О. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку вказаного майна, номер запису про право власності - 26034503 (а.с. 177 т.1). 19 квітня 2021 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В. М. було прийнято рішення індексний номер 57709758 від 19.04.2021 про державну реєстрацію права власності на вказаний вище об`єкт нерухомого майна (майновий комплекс) за ОСОБА_1 , номер запису про право власності власності - 41619815 від 15.04.2021, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1175714212101, на підставі двох договорів купівлі-продажу по 1/2 частці майнового комплексу від 07 травня 2017 року №4371, №4368, які посвідчені приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В. (а.с. 29, 247-248 т.1). Згідно листа Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради №3/15-21 від 11.01.2019 року, відповідно до даних містобудівного кадастру та Адресного плану міста відсутня інформація стосовно відповідних розпорядчих документів, на підставі яких була присвоєна або змінена адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 26 т.1). Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради своїм листом від 16.01.2019 №4/1-20 повідомило, зокрема, що станом на час надання відповіді, відсутня інформація щодо реєстрації дозволу на будівництво та введення в експлуатацію об`єкта за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 27 т.1). Відповідно до листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 02.01.2019 №4/11-1, зокрема, за наявною станом на 28.12.2018 інформацією за результатами пошуку за адресою земельної ділянки ( АДРЕСА_1 ) не виявлено реєстраційних записів щодо цивільно-правових угод, укладених між міською радою та фізичними або юридичними особами (а.с. 28 т.1). Також установлено, що в провадженні Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська перебувала цивільна справа №199/1888/19 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк Маргарита Миколаївна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Щетілова Ольга Валеріївна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності. Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 29 жовтня 2019 року №199/1888/19 визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу, що укладений 18 лютого 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М., та зареєстрований в реєстрі за №280; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу, що укладений 18 лютого 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ярмолюк М.М., та зареєстрований в реєстрі за №281; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу, що укладений 07 березня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., та зареєстрований в реєстрі за №1916; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу, що укладений 07 березня 2017 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпроського міського нотаріального округу Щетіловою О. В., та зареєстрований в реєстрі за № 1919; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу, що укладений 07 травня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпроського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., та зареєстрований в реєстрі за №4368; визнано недійсним договір купівлі-продажу 1/2 частки майнового комплексу, що укладений 07 травня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою О.В., та зареєстрований в реєстрі за №4371. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна розташований за адресою: АДРЕСА_1 : за ОСОБА_3 №19069309 від 17.02.2017 року, за ОСОБА_5 №19117014 від 18.02.2017 року, за ОСОБА_5 №19117889 від 18.02.2017 року; за ОСОБА_4 №19354987 від 07.03.2017 року; за ОСОБА_4 №19355011 від 07.03.2017 року; за ОСОБА_1 №26034317 від 07.05.2018 року; за ОСОБА_1 №26034503 від 07.05.2018 року. Зобов`язано ОСОБА_3 повернути земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого майнового комплексу загальною площею 1517,0 кв.м, який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв.м, об`єм 325 куб.м, висота 2,60 м: Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв.м, об`єм 130 куб.м, висота 2,60 м; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв.м, об`єм 390 куб.м, висота 2,60 м; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п.м; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п.м; І - замощення площею 1242,0 кв.м. (а.с. 36-41 т.1). Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.03.2021 року скасовано заочне рішення від 29.10.2019 року у справі №199/1888/19 (а.с. 30-31 т.1). 16 серпня 2022 року ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська прийнято відмову Дніпровської міської ради від позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення будівлі, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та скасування записів про державну реєстрацію права власності та закрито провадження у справі (а.с. 35 т.1). Судом апеляційної інстанції оглянута в судовому засіданні вказана вище цивільна справа №199/1888/19, ухвала суду від 16.08.2022 про закриття провадження у справі не оскаржувалась та набрала законної сили. За змістом п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Апеляційним судом встановлено, що у справі №199/1888/19 Дніпровською міською радою заявлялись позовні вимоги, зокрема, про зобов`язання ОСОБА_3 повернути земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого майнового комплексу загальною площею 1517,0 кв.м, який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв.м, об`єм 325 куб.м, висота 2,60 м: Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв.м, об`єм 130 куб.м, висота 2,60 м; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв.м, об`єм 390 куб.м, висота 2,60 м; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п.м; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п.м; І - замощення площею 1242,0 кв.м. Дніпровська міська рада відмовилась від вказаних позовних вимог у справі №199/1888/19 і така відмова була прийнята судом (а.с. 35 т.1). У справі, яка розглядається (№199/8516/22), також заявлена позовна вимога про усунення перешкод Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання, зокрема, ОСОБА_3 провести демонтаж самочинно побудованих будівель, а саме майнового комплексу, загальною площею 1517,0 кв.м., який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м. Предмет позову, підстави позову, правове обґрунтування (зокрема, стаття 391 ЦК України), обставини та факти, що обґрунтовують звернення до суду з вказаними позовними вимогами у цивільних справах №199/1888/19 та №199/8516/22 є тотожними. В обох справах позовні вимоги заявлені, зокрема, з приводу зобов`язання ОСОБА_3 знести (провести демонтаж) самочинно побудованого майнового комплексу, загальною площею 1517,0 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 . Заявлення у справі №199/1888/19 вимог з формулюванням знесення самочинно побудованого майнового комплексу (а в даній справі зобов`язання провести демонтаж майнового комплексу) - не спростовує наведеного вище висновку апеляційного суду щодо тотожності позовних вимог про усунення перешкод (стаття 391 ЦК України) шляхом знесення, адже демонтаж і є знесенням (ліквідацією) будівлі (споруди) шляхом розбирання збірних та обвалення монолітних конструкцій. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково (пункт 4 частини 1 статті 374 ЦПК України). Виходячи з викладеного, детально дослідивши матеріали даної цивільної справи та наведеної вище оглянутої у судовому засіданні цивільної справи №199/1888/19; встановивши, що на час звернення до суду з позовом у даній справі Дніпровська міська рада відмовилась від позову (у справі №199/1888/19) з приводу спору до того ж відповідача ( ОСОБА_3 ), про той самий предмет і з тих самих підстав в частині вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно побудованого майнового комплексу, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі №199/8516/22 в частині позовних вимог Дніпровської міської ради про зобов`язання ОСОБА_3 провести демонтаж самочинно побудованих будівель, а саме майнового комплексу, загальною площею 1517,0 кв.м., який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п.м.; №2 - Огорожа залізобетоні плити площею 230,2 п.м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., за адресою АДРЕСА_1 . Колегія також звертає увагу, що у справі №199/1888/19 Дніпровською міською радою було заявлено позовну вимогу про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, записів про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна розташований за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 №26034317 від 07.05.2018 року, №26034503 від 07.05.2018 року. У даній же справі заявлена вимога, зокрема, про скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 41619815 від 15.04.2021 із закриттям розділу, з припиненням прав на неї. Отже, оскільки вимога про скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 у справі №199/1888/19 Дніпровською міською радою не заявлялась, підстави для закриття провадження у цій частині відсутні. Необхідно зауважити, що 01.09.2021 року Дніпровською міською радою у справі №199/1888/19 було подано заяву про зміну предмету позову, в якій ставилась вимога, в тому числі, про припинення права власності та скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , номер запису про право власності 41619815 від 15.04.2021 (а.с. 104-108 т. 2 справи №199/1888/19). Однак, ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.02.2022 року №199/1888/19 відмовлено у прийнятті заяви Дніпровської міської ради про зміну предмету позову від 01.09.2021 року; ухвала не оскаржувалась та набрала законної сили (а.с. 168-169 т. 2 справи №199/1888/19). За положеннями підпункту 9 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження з надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок. Частиною першою статті 60 вказаного вище Закону встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України, суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону (ч.ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України). Земельна ділянка, на якій був побудований спірний майновий комплекс, загальною площею 1517,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1175714212101), належить територіальній громаді міста Дніпро, в особі Дніпровської міської ради, та віднесена до земель комунальної власності. Установлено, що не надавався та не реєструвався дозвіл на будівництво та введення в експлуатацію об`єкта (майнового комплексу, загальною площею 1517,0 кв.м.) за адресою АДРЕСА_1 . Також міською радою не видавалось розпорядчих документів щодо присвоєння або зміни адреси: Донецьке шосе, буд. 104-Б (а.с. 26, 27 т.1). Крім того, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 , на якій був побудований спірний майновий комплекс, загальною площею 1517,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1175714212101), не виділялась Дніпровською міською радою під будівництво спірного майнового комплексу, в оренду, користування чи власність будь-яким особам не передавалась. Отже, об`єкт нерухомого майна - майновий комплекс, загальною площею 1517,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1175714212101), по АДРЕСА_1 , - є самочинним будівництвом. Будь-яких доказів надання дозволу на будівництво спірного об`єкту нерухомості, виділення земельної ділянки (надання в користування, оренду), тощо, відповідачами не представлено, клопотань про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань. Відповідно до частин першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Згідно із частиною другою цієї статті право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. За положеннями частини четвертої цієї статті якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Аналіз частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України, дає підстави для висновку, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить. У силу спеціального застереження, наведеного в частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (стаття 331 ЦК України). Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація визначає лише момент, після якого виникає право власності, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Аналіз положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Таким чином реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі №916/2791/13 (провадження №12-115гс19). За частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує щодо визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану. З урахуванням зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом. Отже, за статтею 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою. Такий висновок узгоджується з статтями 3, 15, 16 ЦК України, статтею 4 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження №12-39гс23) зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно (пункти 112, 113). Велика Палата Верховного Суду у вищевказаній постанові також указала, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження (пункт 92). Разом із цим, знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Новий власник, набуває усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, а тому є належним відповідачем за заявленими вимогами про повернення земельної ділянки, приведення її у попередній стан та знесення самочинного будівництва. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 755/3782/17, від 12 квітня 2022 року у справі №726/1092/20. Згідно технічного паспорту, виготовленого станом на 17.10.2018 на майновий комплекс по АДРЕСА_1 , загальною площею 1517,0 кв.м., цей об`єкт нерухомого майна побудований у 2016 році та складається, зокрема, з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м.; І - вимощення площею 1242,0 кв. м. (а.с. 75-86 т.2). Відповідно до технічного паспорту, виготовленого ТОВ «Дніпровський проектно-конструкторський технологічний інститут» станом на 14.03.2024 на спірний об`єкт нерухомого майна, по АДРЕСА_1 станом на 14.03.2024 знаходиться лише літ. І - замощення (а.с. 87-90 т.2). В судовому засіданні апеляційного суду були оглянуті судом оригінали вказаних вище технічних паспортів, що виготовлені на замовлення ОСОБА_4 (технічний паспорт станом на 17.10.2018) і ОСОБА_6 (технічний паспорт станом на 14.03.2024). Представником відповідача ОСОБА_1 також надано копію акту від 14.03.2024, складеного інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_7 , відповідно до якого 14.03.2024 року проведено обстеження об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , під час якого виявлено, що торговельні павільйони літ.А-1, літ.Б-1, літ.В-1 знесені (а.с. 91 т.2). В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечувала факт наявності нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та підтверджувала факт знесення самочинно збудованого майна, що підтверджується протоколами та звукозаписами судових засідань. Дніпровською міською радою надано копію акту №01/03/24-В-4 обстеження земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , складеного 01.03.2024 інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради, відповідно до якого рішення про присвоєння адреси АДРЕСА_1 жодним об`єктам будівництва, нерухомого майна, земельній ділянці Дніпровською міською радою не приймалося; державними інспекторами інспекції встановити наявність об`єктів нерухомого майна та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 не виявилося можливим (а.с. 40-41 т.2). Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що майновий комплекс, загальною площею 1517,0 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1175714212101), побудований у 2016 році по АДРЕСА_1 без виділення під будівництво земельної ділянки, без реєстрації дозвільних документів на будівництво та без введення об`єктів нерухомого майна в експлуатацію - є самочинним будівництвом; приймаючи до уваги, що на час розгляду справи більша частина будівель (споруд) відсутня (демонтована, знесена) та за цією адресою залишилось лише замощення літ. І, яке перешкоджає позивачу користуватись вказаною земельною ділянкою; враховуючи, що розташування зазначеного замощення не узгоджувалось із позивачем та створює йому обмеження при використанні відповідної земельної ділянки, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та усунення перешкод Дніпровській міській раді у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж літ. І - замощення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Обґрунтування в апеляційній скарзі добросовісністю володіння ОСОБА_8 спірним об`єктом нерухомого майна не спростовує викладених вище висновків щодо часткового задоволення позову. У даному спорі відповідач не реєстрував за собою право власності на земельну ділянку, яка належить Дніпровській міській раді. А позивач, у свою чергу, не є власником самочинно збудованої нерухомості та не претендує на неї. Апеляційна скарга безпідставно обґрунтована положеннями віндикаційного позову (стаття 387 ЦК України) про витребування майна, адже Дніпровською міською радою у даній цивільній справі пред`явлений негаторний позов (стаття 391 ЦК України) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Щодо доводів апеляційної скарги про покладення на ОСОБА_8 індивідуального й надмірного тягаря в частині знесення споруд, колегія зазначає наступне. Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України», «Кривенький проти України»). Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України). Судом апеляційної інстанції досліджено обставини можливості покладення на ОСОБА_8 обовязку провести демонтаж (за власні кошти або власною працею) літ. І - замощення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.02.2024 №8586/5/04-36-12-03-13 та інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України, ОСОБА_8 має стабільний дохід, у тому числі, від здійснення господарської діяльності, як фізична особа-підприємець, що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 242 т.1, 52-62 т.2). Таким чином, колегія дійшла висновку, що оплата ОСОБА_8 робіт з демонтажу літ. І - замощення за адресою АДРЕСА_1 не становитиме для нього надмірного тягаря. Оскільки судом встановлено відсутність, на час розгляду справи, за адресою АДРЕСА_1 інших самочинно побудованих будівель майнового комплексу, загальною площею 1517,0 кв.м., а саме: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п. м.; №2 - Огорожа з. бетоні плити площею 230,2 п. м., - колегія дійшла висновку, що підстави для зобов`язання ОСОБА_1 провести демонтаж вказаних будівель відсутні. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього. Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції Закону №2255-IX від 12.05.2022, що діяла на час подання позовної заяви), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Згідно до абзацу другого частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2255-IX від 12.05.2022; в редакції Закону №3103-IX від 03.05.2023, що діє з 22.07.2023), у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18)), а також вказувала на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц. Задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна. Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що визнання недійсними договорів купівлі-продажу №4368 та №4371 від 07 травня 2017 року, укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у даному випадку не є необхідним, адже не призводить до відновлення порушеного права користування позивача на спірне нерухоме майно, оскільки такий спосіб захисту порушених прав не є ефективним; встановивши, що спірне нерухоме майно є самочинним, частково знесене (демонтоване), а частково підлягає демонтажу, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, загальною площею 1517,0 кв. м., який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п.м.; №2 - Огорожа залізобетоні плити площею 230,2 п.м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , номер запису про право власності - 41619815, що внесений 15.04.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою В.М. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1175714212101), з припиненням права. Відповідачем ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування строків позовної давності (а.с. 83-91 т.1). Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновки про те, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування службовим житлом, особа, якій воно було надане, володіє ним незаконно, і власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Отже, позов про виселення є негаторним. Навіть якщо власник службового житла не висловив вимогу звільнити це житло, проживання у ньому після припинення трудових правовідносин з роботодавцем не свідчить про законність його використання особою, якій воно було надане на час існування спірних правовідносин. Власник нерухомого майна не втрачає права володіння ним, навіть тоді, коли таке майно протиправно використовує інша особа. Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення. Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. За наявного підходу до фізичного зайняття майна як до триваючого порушення, на вимоги про припинення якого не поширюється позовна давність, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця. Такі висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц (пункт 97), від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.27), а також у постанові Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі №463/1724/17. Отже, оскільки позов Дніпровської міської ради є негаторним, відтак може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення. Строк позовної давності у даній цивільній справі позивачем не порушений. На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове закриття провадження у справі та часткове задоволення позовних вимог міської ради. За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь Дніпровської міської ради підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позовної заяви (4962,00 грн) та заяви про забезпечення позову (1240,50 грн) в загальному розмірі 6202,50 грн. (ас. 16, 50 т.1). Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове закриття провадження у справі та часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 377, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Провадження у справі за позовом Дніпровської міської ради в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_3 провести демонтаж самочинно побудованих будівель, а саме майнового комплексу, загальною площею 1517,0 кв.м., який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п.м.; №2 - Огорожа залізобетоні плити площею 230,2 п.м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., за адресою АДРЕСА_1 закрити. Позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 задовольнити частково. Усунути перешкоди Дніпровській міській раді (код ЄДРПОУ 26510514) у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) провести демонтаж літ. І - замощення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, загальною площею 1517,0 кв. м., який складається з: Літера А-1 - Торговельний павільйон площею 125,0 кв. м., об`єм 325 куб. м., висота 2,60 м.; Літера Б-1 - Торговельний павільйон площею 50,0 кв. м., об`єм 130 куб. м., висота 2,60 м.; Літера В-1 - Торговельний павільйон площею 150,0 кв. м., об`єм 390 куб. м., висота 2,60 м.; №1 - Ворота металеві площею 12,0 п.м.; №2 - Огорожа залізобетоні плити площею 230,2 п.м.; І - замощення площею 1242,0 кв. м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 , номер запису про право власності - 41619815, що внесений 15.04.2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шрамовою Вікторією Миколаївною (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1175714212101), з припиненням права. Дніпровській міській раді у задоволенні позову в іншій частині відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) судові витрати у розмірі 6202 (шість тисяч двісті дві) грн. 50 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Т.П. Красвітна Судді І.А. Єлізаренко О.В. Свистунова