Постанова 4857 № 464/506/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 464/506/24 пров. № А/857/4755/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Запотічного І.І., суддів: Глушка І.В., Довгої О.І., при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 14 лютого 2024 року (суддя Борачок М.В., ухвалене в м. Львів, повний текст складено 14.02.2024) у справі № 464/506/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 24 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000297 від 09.01.2024, провадження по справі закрити. Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 14 лютого 2024 року позов задоволено. Зазначене рішенням суду оскаржив відповідач- Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову з підстав наведених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату і місце складання протоколу не з`явився для складення протоколу, що підтверджується відповідним актом. Вважає, що адміністративне стягнення накладено на позивача в межах строків, оскільки вчинене правопорушення є триваючим. Оскільки акт документальної планової виїзної перевірки датовано 11.12.2023, то винесення постанови від 09.01.2024 здійснено з дотриманням строків визначених ст.38 КУпАП. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив таку задовольнити. Позивач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився та явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі. Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» складено акт від 11.12.2023 №804/33-00-07-01/ НОМЕР_1 . Також, складено протокол №001704/231 від 27.12.2023 про адміністративне правопорушення, згідно якого ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Козельницька, 15, порушив порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за березень 2020 року, лютий 2021 року, що призвело до заниження нарахування ЄСВ в сумі 10361,16 грн., чим порушив п.п.1 п.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 165-1 КУпАП. За результатами розгляду згаданого протоколу відносно ОСОБА_1 , як головного бухгалтера АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000297 від 09.01.2024, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 165-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. ОСОБА_1 не погодившись з такою постановою про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000297 від 09.01.2024 звернувся в суд з даним позовом. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 2 статті 254 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Як передбачено частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Здійснивши правовий аналіз вищевказаних норм суд першої інстанції вірно зазначив, що уповноважена на це посадова особа складає протокол, при цьому обов`язково роз`яснюючи особі, що притягається до адміністративної відповідальності, її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, особі надається право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, після чого протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. Положення КУпАП передбачає єдине виключення, за якого протокол може не бути підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, - це випадок відмови такої особи від підписання протоколу. У такому випадку про ці обставини здійснюється відповідний запис. Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за вищевказаними положеннями КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковою, оскільки виконати вищенаведені імперативні вимоги КУпАП щодо ознайомлення особи з її правами та обов`язками при складанні протоколу, вимоги про реалізацію права особи на надання пояснень і зауважень до протоколу, вимоги про підписання особою протоколу та вимоги про надання особі другого примірнику протоколу неможливо виконати без присутності такої особи. Зі змісту протоколу №001704/231 від 27.12.2023 вбачається, що такий складений за відсутності позивача. Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься письмове повідомлення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12.12.2023 за вих.№4636/6/33-00-07-02, складеного на ім`я керівника та головного бухгалтера АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», про запрошення на 27.12.2023, для складання протоколів про адміністративне правопорушення по ч.1 ст.163-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП. На підтвердження направлення позивачу зазначеного повідомлення відповідачем надано суду поштову квитанцію та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Разом з тим, опису вкладення у цінний лист, який відповідає вимогам Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, матеріали справи не містять. Враховуючи наведене, суд позбавлений можливості визнати належним надіслання відповідного повідомлення від 12.12.2023 позивачу, та його отримання останнім. Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що представником відповідача складено щодо позивача протокол про адміністративне правопорушення №001704/231 від 27.12.2023 з порушенням вимог статей 256, 268 КУпАП, тобто без присутності позивача, без попереднього виклику позивача для складання протоколу та без роз`яснення позивачу його прав, можливості надати пояснення та зауваження щодо протоколу. З врахуванням наведеного, суд першої інстанції вірно зазначив, що незалучення відповідачем позивача до участі в складанні протоколу про адміністративне правопорушення є наслідком порушення прав позивача, закріплених у статті 268 КУпАП. Також слід зазначити, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що заступник начальника Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Кондратюк С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення №001704/231 від 27.12.2023; акт від 11.12.2023 №804/33-00-07-01/232695555; повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 12.12.2023 за вих.№4636/6/33-00-07-02, встановив, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» порушив порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період березень 2020 року по лютий 2021 року, що призвело до заниження ЄСВ в сумі 10361,16 грн. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною 1 статті 165-1 КУпАП, згідно якої порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і «;Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно диспозиції вказаної норми особа підлягає адміністративній відповідальності у разі, зокрема, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі: Закон), пунктом 2 ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Як передбачено п. 1 та 4 ч. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців); фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 7 Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства. Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу. Частиною 5 ст. 8 Закону, передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7цього Закону бази нарахування єдиного внеску Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Слід зазначити, що визначення на законодавчому рівні у ст.38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу. Суд першої інстанції вірно зазначив, що з огляду на ч. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що встановлення юридичного факту є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП). Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону (подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №242/924/17). Як вже було зазначено позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення порядку нарахування ЄСВ за період з березня 2020 року по лютий 2021 року, що призвело до заниження нарахування єдиного соціального внеску на суму 10361,16 грн., вказане правопорушення не носить характер триваючого, а тому на час прийняття Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків оскаржуваної постанови від 09.01.2024 сплив двомісячний строк накладення адміністративного стягнення, визначений ст.38 КУпАП, відтак суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивача протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Положеннями статті 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин. Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП). Проте, відповідач в порушення вимог статей 278, 280 КУпАП при розгляді справи та прийнятті оскаржуваної постанови, не взяв до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення №001704/231 від 27.12.2023, який в розумінні статті 251 КУпАП є доказом у справі, складений з порушенням вимог статей 256, 268 КУпАП, також не взято до уваги той факт, що з дня вчинення правопорушення минуло більше двох місяців, тому в силу ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 не може бути накладено, а адміністративна справа підлягає закриттю. Зважаючи на наведене апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції підставно задоволено позов. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Сихівського районного суду міста Львова від 14 лютого 2024 року у справі №464/506/24 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 29.04.2024