LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/15531/23

від 29.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 160/15531/23 залишити без змін .

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/15531/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року (суддя Конєва С.О.) у справі № 160/15531/23 за позовом ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020, 2021 роки з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати відповідача здійснити позивачeві з 06.05.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019, 2020, 2021 роки. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 2006 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач звернувся до відповідача із заявою від 06.05.2023 щодо перерахунку пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки, а не з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2015-2017 роки. Листом від 01.06.2023 відповідач повідомив, що згідно абз.1 ч.2 ст.40 Закону №1058-ІV пенсія обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно, показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки може бути застосований лише особам, яким призначено пенсію в 2022 році, тоді як розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2015-2017 роки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, після призначення пенсії продовжував працювати, тому відповідачем протиправно відмовлено у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки. На обґрунтування зазначеного позивач посилається зокрема, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №120/910/22-а та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №420/2948/23. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції за встановлених у справі обставин дійшов висновку, що відповідач діяв відповідно до норм чинного законодавства, та не допустив порушення прав позивача в межах заявлених ним вимог, оскільки відповідно до положень діючого пенсійного законодавства при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог повністю. Позивач вважає, що суд неправильно тлумачить ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV, також вказує, що при обрахунку позивачу пенсії за віком відповідно до вимог ст.40 Закону № 1058-ІV підлягає застосуванню показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року перерахунку, а не той, що враховувався під час призначення пенсії. Законодавцем чітко передбачено в ч.4 ст. 42 Закону №1058-ІV, що застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера враховується той, який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії. З цих підстав позивач наполягає на тому, що оскільки він продовжував працювати після призначення йому пенсії, то згідно положень ст. 42 Закону №1058-ІV відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки. Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, відповідно до поданого відзиву на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване. Відповідач зазначає, що згідно з нормами пенсійного законодавства при визначенні розміру пенсії застосовується показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення саме за призначенням пенсії, а не за перерахунком пенсії. Фактично позивач має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку вона отримувала до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників за певний календарний рік, в свою чергу, відповідачем обґрунтовано не застосовано при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати Україні за 2019-2021. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, з 11.12.2006 позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. З 22.06.2018 позивач після досягнення пенсійного віку 60 років перейшов на пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, що позивачем не заперечується. У зв`язку з внесенням змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ (набрав чинності 11.10.2017), розділ XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV доповнено пунктом 4-3 (застосовується з 1 жовтня 2017 року), яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Відповідно до п.4-4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Також, згідно ч.2 ст.40 Закону №1058-IV тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. При обчисленні розміру пенсії позивачеві за віком з 22.06.2018 відповідачем застосований показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення позивачеві пенсії за віком, тобто за 2015-2017 роки, про що свідчить розрахунок пенсії позивача. З 01.03.2023 позивачу проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку (масовий)», при цьому, показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком залишився незмінним, тобто за 2015-2017 роки. 06.05.2023 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки. Листом №25215-20274/Д-01/8-0400/23 від 01.06.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що згідно абз.1 ч.2 ст.40 Закону №1058 пенсія обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, відповідно, показник середньої заробітної плати за 2019-2021 роки може бути застосований лише особам яким призначено пенсію в 2022 році, тоді як розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2015-2017 роки. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Спірні відносини у цій справі виникли з приводу реалізації позивачем права на перерахунок пенсії як особи, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком. Позиція позивача полягає в тому, що такий перерахунок повинен бути здійснений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки (3 роки, які передували періоду перерахунку). Відповідач, не заперечуючи право позивача на перерахунок пенсії як особі, що продовжувала працювати після призначення пенсії, вважає неможливим застосування такого показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, оскільки такий показник при перерахунку пенсії є незмінним. Надаючи оцінку таким позиціям сторін, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Частиною 2 статті 40 Закону №1058 встановлено формулу, за якою визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, а саме: Зп = Зс х (Ск : К). Одним із складових якої є: Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Відповідно до ч. 4 ст.42 Закону № 1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії: 1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії; 2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії. Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію. Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії, обраховується за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. Таким чином, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку. При перерахунку пенсії працюючого пенсіонера показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Виходячи з наведеного вище правового регулювання в контексті спірних правовідносин, суд першої інстанції правильно зазначив, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, але не має права вимагати застосування показника середньої заробітної плати працівників, за певний календарний рік, тому відповідач обґрунтовано не застосував при перерахунку пенсії показник середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки. Оскільки заява позивача до пенсійного органу стосувалась перерахунку пенсії як особи, що продовжила працювати після призначення пенсії за віком у 2018 році, а тому у пенсійного органу не виникає обов`язку застосовувати при перерахунку пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, тобто за 2019-2021 роки. Висновки суду першої інстанції відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 01.11.2018 у справі № 804/9874/14, від 13.06.2019 у справі №265/84/16-а, від 21.10.2021 у справі № 2-а-2430/11. Посилання позивача в апеляційній скарзі на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі №120/910/22-а, Одеського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 у справі №420/2948/23, Рівненського окружного адміністративного суду від 25.05.2023 у справі №460/10104/23 та інших є безпідставними, оскільки судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду, а не в постановах суду апеляційної інстанції. З огляду вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2019-2021 роки діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 160/15531/23 залишити без змін . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»