Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/9468/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/9468/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. у справі №280/9468/23 за позовом:ОСОБА_1 до: про:Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: 10.11.2023р. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Корсік Я.І., звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов /а.с. 2-7/. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2023р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/9468/23 та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи / а.с. 22/. Позивач у адміністративному позові, з яким звернувся до суду, просив : - визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.10.2023р. №ПШ 009936 про застосування адміністративно-господарського штрафу; - визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 24.10.2023р. №ПШ 009937 про застосування адміністративно-господарського штрафу; - стягнути судові витрати. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. у справі №280/9468/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено (суддя - Чернова Ж.М.) /а.с. 47-52/. Державна служба України з безпеки на транспорті, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 29.01.2024р. за допомогою поштового зв`язку подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2023р. у справі №280/9468/23 /а.с. 56-58/, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 05.02.2023р., з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Чепурнов Д.В., Сафронова С.В. /а.с. 66/. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було неповне з`ясування обставин, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 05.01.2024р. у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.02.2024р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. у справі №280/9468/23 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/9468/23 /а.с. 67/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 20.02.2024р. /а.с. 69/. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024р. у справі №280/9468/23 апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. у справі №280/9468/23 залишено без руху та заявнику апеляційної скарги надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги /а.с. 70/. Відповідачем на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 22.02.2024р. у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги було усунуто /а.с. 77/. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.03.2024р. у справі №280/9468/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. у справі №280/9468/23 /а.с. 81/ і ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024р. у справі №280/9468/23 розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 25.04.2024р. /а.с. 82/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи /а.с. 83, 84, 85, 86,87/. Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу /а.с. 88-89/, заперечує проти доводів апеляційної скарги відповідача та просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. Державною службою України з безпеки на транспорті на адресу суду апеляційної інстанції надіслано 19.03.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» відповідь на відзив позивача, у якому підтримує доводи апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції від 05.01.2024р. скасувати у даній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог /а.с. 91-92/. Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 04.10.2023р. посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті - проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють перевезення вантажів, за результатами якої складено: - акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР008700 від 04.10.2023р. (далі акт № АР008700) /а.с. 10/. Відповідно до акту №АР008700, проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , що належить ОСОБА_1 . З наданої ксерокопії вищезазначеного акту № АР008700 /а.с.10/, вбачається, що перевіркою встановлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зазначено, про те, що зафіксовано порушення, передбачене ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме під час перевезень вантажів (перевізник ОСОБА_1 ) здійснено перевищення габаритних обмежень (ширина 3,45 м, при допустимих 2,6 м, більше 30%); п.11.1 Правил перевезень вантажів автотранспортом в Україні, затверджених наказом МТУ №363 від 14.10.1997р., під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія оформленою товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж, чим порушено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за які передбачена абз.17 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритних норм більше 30%. Перевищення склало 32%, абз.3 ч.1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. 24.10.2023р. відповідачем прийнято постанову №ПШ 009936 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000 грн., а саме за відсутність товаро-транспортної накладної /а.с. 8/ та прийнято постанову №ПШ 009937 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу на підставі абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 51000 грн., а саме за перевищення габаритно-вагових норм /а.с. 9/ і саме ці постанови відповідача, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, є предметом оскарження у цій адміністративній справі. Також, 04.10.2023р. посадовими особами Національної поліції було складено постанову серії ЕАТ №7868004, якою ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, а саме за перевищення габаритних норм вантажу та відсутність відповідного дозволу на його перевезення було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.. Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 15.11.2023р. у справі №317/5764/23, яке набрало законної сили 28.11.2023р., скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7868004 від 04.10.2023р. відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510,00грн, справу про адміністративне правопорушення закрито /а.с. 39-41/. Зазначене рішення обґрунтовано тим, що відповідачем не було надано доказів дотримання процедури здійснення габаритно-вагового контролю та складання акту за наслідками її проведення. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною 7 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті. Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567). За приписами п.14 Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. За приписами п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Відповідно до ч.1,2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже аналіз вищенаведених норм чинного законодавства, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами у справі, дає можливість зробити висновок про те, що абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за відсутність на момент проведення перевірки документів, визначених ст.ст.39 і 48 цього Закону у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Також, п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, визначено: Перевізник - фізична або юридична особа-суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами. З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає за необхідне зазначити, про те що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозяться пасажири. При цьому, автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися). Тому, положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.08.2023р. у справі № 600/1407/22-а, від 06.09.2023р. у справі № 120/5064/22, від 12.10.2023р. у справі № 280/3520/22р., від 07.12.2023р. у справі № 620/18215/21, від 14.12.2023р. у справі №140/6000/22 Отже, першочерговим є належне установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка і у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника. При цьому, на основі самих лише реєстраційних документів на транспортний засіб не визначити суб`єкта, який має нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт. Ці вихідні дані орган контролю отримує на місці перевірки, тоді як постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу виноситься за результатами розгляду справи в територіальному органі Укртрансбезпеки і саме під час її розгляду і має бути встановлений суб`єкт (особа порушника), який відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» має нести відповідальність за порушення вимог цього Закону. Як вбачається з матеріалів справи, постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.10.2023р. № ПШ009936 та № ПШ009937 відповідач виніс відносно позивача, який не є автомобільним перевізником, тоді як приписи ст.60 Закону №2344-III саме автомобільного перевізника визначають суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до якого можна застосовувати адміністративно-господарський штраф, а також в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що позивач в день перевірки надавав послуги з перевезення вантажів стороннім особам. Отже враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними та скасував постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ009936 та № ПШ009937 від 24.10.2023р., якими на позивача накладено адміністративно-господарські штрафи. З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, судом першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про задоволення заявлених позивачем у позовних вимог, а враховуючи, що під час апеляційного розгляду даної справи порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового постанову, не встановлено тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції від 05.01.2024р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.01.2024р. у справі №280/9468/23- залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України. Повний текст складено та підписано 29.04.2024р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов