Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/4383/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2024 р. Справа № 520/4383/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 (головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В.) по справі № 520/4383/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі комісії Міністерства внутрішніх справ з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 ( далі позивач ) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни №1/ІІІ/ХХІ/1 від 02.09.2022 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 ; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України, в особі Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначив, що має право на отримання статусу учасника бойових дій, оскільки проходив службу на території м. Ізюм, який включений до переліку територій, де проводилась антитерористична операція, в той же час весь особовий склад міліції м.Ізюм долучався до проведення антитерористичної операції, а тому відповідач протиправно, відмовив у наданні статусу учасника бойових дій. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 позов задоволено частково. Суд вийшов за межі позовних вимог. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни №1/ІІІ/ХХІ/1 від 02.09.2022 про відмову у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 . Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України, в особі Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно розглянути матеріали щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Міністерство внутрішніх справ України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та нормам чинного законодавства, просив скасувати рішення та прийняти постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що позивачем не надано ні до відповідача, ні до суду належних та достатніх документів в підтвердження його безпосередньої участі в антитерористичній операції, а тому суд безпідставно скасував рішення відповідача та зобов`язав повторно розглянути заяву позивача. Зазначає про не застосування судом першої інстанції Закон України «Про боротьбу з тероризмом» , не врахування висновків Верховного Суду України щодо застосування вище зазначених норм права в подібних правовідносинах, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення суду. Зазначає, що надані документи свідчать про участь позивача в охороні громадського порядку, тобто фактичне виконання свої службових обов`язків, передбачених Законом України «Про міліцію» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин). Виконання службових обов`язків хоча і в районі проведення АТО, але не пов`язаних із заходами з протидії терористичної діяльності, не є підставою вважати, що позивач персонально та безпосередньо залучався до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2023 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Присяжнюк О.В. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 року відкрито апеляційне провадження по справі за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 по справі № 520/4383/23, розгляд якої призначено в порядку письмового провадження. Розпорядженням керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 № 02-01/386 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 520/4383/23 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 22.02.2024 № 540/0/15-24 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку". За наслідками проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Русанова В.Б., судді - Жигилій С.П., Перцова Т.С. У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Перцової Т.С., на підставі повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений новий склад колегії: головуючий суддя Русанова В.Б., судді Жигилій С.П., Присяжнюк О.В. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 головуючим Русановою В.Б. справу прийнято до провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач, капітан поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 26.12.2014 по 06.11.2015, в органах Національної поліції з 07.11.2015 по теперішній час, що підтверджується записами трудової книжки, (а.с.11 - 13,16) З 07.11.2015 , призначений в порядку переатестування на посаду інспектора Ізюмського відділу поліції (м. Ізюм) Головного управління Національної поліції в Харківській області, наказом ГУНП в Харківській області № 23 о/с, з 14.06.2021 перебуває на посаді начальника сектору адміністративної практики Ізюмського районного управління поліції ГУ НП в Харківській області , згідно наказу ГУНП в Харківській області від 14.06.202021 № 285о/с, що вбачається з довідки виданої Ізюмським РУП ГУНП в Харківській області від 17.02.2023., (а.с.,16) ОСОБА_1 , колишній дільничний інспектор міліції СДІМ Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області, старшина міліції, в період з 09.07.2015 по 13.07.2015 (терміном 5 днів) перебував у складі сил та засобів , які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецькій та Луганської областей, забезпеченні її проведення, відповідно до витягу із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 31.07.2015 №

212. Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання статусу учасника бойових дій, до якого за твердження відповідача, надав довідку ГУНП в Харківській області від 04.02.2022 № 29/429дов., витяг із Книги нарядів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області (розпочата з 06.07.2015 та закінчена 05.08.2015), наказ Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 31.07.2015 №

212. За результатами розгляду матеріалів Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 02.09.2022 року № 1/ІІІ/ХХІ/1 ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій на підставі пункту 4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413; пункту 2 Розділу II Положення про комісію МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2019 року № 395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07 червня 2019 року за № 588/33559. (а.с. 14) Фактичною підставою слугувало не надання документів, що містять достатні докази про безпосередню участь позивача у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, зокрема витягів з наказів, директив, розпоряджень, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень тощо. Позивач вважаючи відмову відповідача протиправною, звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності спірного рішення, його невідповідності критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки надані позивачем документи видані державними органами та містять достатні докази безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а тому належним способом захисту прав позивача буде повторний розгляд заяви. Відмовляючи у частині позовних вимог про зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу статусу учасника бойових дій, суд послався на дискреційні повноваження відповідача. Враховуючи оскарження відповідачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне. Спірним у цій справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у наданні позивачеві статусу учасника бойових дій. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року N 3551-XII (далі Закон N 3551-XII) ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Згідно ст. 5 цього Закону учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Так, п. 19 ч. 1 ст. 6 Закону N 3551-XII (в редакції, чинній на дату перебування позивача в районах проведення АТО) визначено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством. Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України. Процедура надання статусу учасникам бойових дій, регламентується Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. № 413 (далі - Порядок №413). Так, п. 4 Порядку №413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення; Для осіб, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менше ніж 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці другому цього пункту, витяги з бойових наказів, бойових розпоряджень, бойових донесень (журналів бойових дій, оперативних завдань), які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів. Так, п. 5 Порядку № 413 встановлено, що рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мінюсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзвязку, ДСНС, ДФС. Відповідно з абз. 1 та 2 п. 6 Порядку № 413 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абз. 2 та 3 п. 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи із зазначених у п. 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо у районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади. Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та у місячний строк з дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання. Згідно з п. 8 Порядку у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії чи керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може самостійно звернутися до таких комісій. У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у п. 5 цього Порядку. Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 серпня 2016 року № 868, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2016 року за № 1271/29401 (далі Порядок № 868), згідно з п.п. 1, 2 розділу ІІ якого основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, розгляд питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни відповідно до п.п. 6 і 13 ст. 9 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Комісія має право: 1) вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками структурних підрозділів Міністерства внутрішніх справ України та керівниками територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України, іншими особами, визначеними чинним законодавством (далі - керівники підрозділів), чи подані особисто; 2) заслуховувати у разі потреби працівників МВС, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; 3) подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання; 4) брати до уваги докази, пропозиції та рекомендації комісій, створених в центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ України, під час вивчення матеріалів щодо надання статусу учасника війни працівникам МВС; 5) повертати документи керівникам підрозділів для подальшого доопрацювання; 6) приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни; 7) приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни; 8) повторно розглядати за рішенням Міністерства внутрішніх справ України (особи, яка виконує його обов`язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше. За приписами п. 4 розділу ІІ Порядку № 868 комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни у разі: - відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази і є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; - надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення;- виявлення факту підроблення документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;- наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції. У розділі III Порядку № 868 встановлені особливості надання працівникам МВС статусу учасника бойових дій, учасника війни за участь в антитерористичній операції, згідно п. 1 якого комісія приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій на підставі документів про:1) безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення; 2) направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції; 3) перебування у районах проведення антитерористичної операції з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення. За приписами п. 2 розділі III Порядку № 868 підтвердними документами для прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій є витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення. Таким чином, підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, є відповідні документальні підтвердження вказаного, якими, згідно з п. 2 Порядку N 413, є витяги: з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення. Так, ст. 13 Закону України від 20.03.2003 року №638-IV «Про боротьбу з тероризмом» (в редакції, чинної у спірний період) визначено, що при проведенні антитерористичної операції використовуються сили і засоби (особовий склад, спеціалісти, зброя, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) суб`єктів боротьби з тероризмом, а також підприємств, установ, організацій, які залучаються до участі в антитерористичній операції, в порядку, визначеному згідно з положенням, зазначеним у ч. 2 ст. 12 цього Закону. За рішенням керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, погодженим із керівництвом відповідних суб`єктів боротьби з тероризмом, до широкомасштабних, складних антитерористичних операцій у районі їх проведення залучаються та використовуються сили та засоби (особовий склад та спеціалісти окремих підрозділів, військових частин, зброя, бойова техніка, спеціальні і транспортні засоби, засоби зв`язку, інші матеріально-технічні засоби) Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України, Збройних Сил України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, та органів охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, Управління державної охорони України. Працівники правоохоронних органів, військовослужбовці та інші особи, які залучаються до антитерористичної операції, на час її проведення підпорядковуються керівнику оперативного штабу. Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач перебував 5 днів з 09.07.2015 по 13.07.2015 у складі сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення, з метою виконання службових завдань, що підтверджується витягом із наказу Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (по стройовій частині) від 31.07.2015 № 212, витягом із Книги нарядів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області (розпочата з 06.07.2015 та закінчена 05.08.2015) та довідкою Головного управління національної поліції від 04.02.2022 № 29/429дов. Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що надані документи не достатніми, в підтвердження залучення безпосередньо позивача до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення під час звернення до Міністра внутрішніх справ України . Згідно з листом штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 18.01.2023 року № 33/5-С-554в, cили та засоби Ізюмського міського відділу міліції ГУ МВС України в Харківській області залучено до проведення АТО наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України кількісним складом без зазначення персональних даних (персональний склад визначався наказом ГУ МВС України в Харківській області). Наказу ГУ МВС України в Харківській області із відомостями щодо безпосереднього залучення позивача до проведення АТО не надано. Крім того, зазначено, що згідно статті 17 Закону України ''Про боротьбу з тероризмом" та статті 1.1.7 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (затверджений наказом СБ України від 12.08.2005 №440, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2005 за № 902/11182) питання щодо кількості особового складу, планування заходів АТО, взаємодії суб`єктів боротьби з тероризмом під час виконання заходів антитерористичної операції, використання сил та засобів відносяться до інформації з обмеженим доступом. Колегія суддів вважає, що зарахування позивача до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, не свідчить про виконання позивачем конкретних завдань, пов`язаних з його безпосередньою участю в проведенні АТО, оскільки такий період є загальним, що визначає участь позивача в проведені АТО. Однією з обов`язкових умов для визнання особи такою, що бере безпосередню фактичну участь у відповідних заходах в АТО, є перебування такої особи у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу АТО. Така фактична участь осіб в Антитерористичній операції має бути підтверджена відповідними наказами командира штабу АТО. Проте, судом не встановлено обставин, що підтверджують перебування позивача у підпорядкуванні керівництва штабу АТО у спірний період часу та свідчать про безпосередню участь у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення. Враховуючи викладене, прийняте рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни №1/ІІІ/ХХІ/1 від 02.09.2022 відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні. При вирішенні справи суд враховує постанову Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №360/2336/19. Суд першої інстанції не врахував зазначені обставинам та дійшов помилкових висновків, що документи, які наявні в справі є достатніми для вирішення питання про надання статусу учасника бойових дій, а тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові. За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 по справі № 520/4383/23 в частині задоволення позову - скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк