Постанова 4856 № 320/6445/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 320/6445/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Липа Володимир Анатолійович Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 24 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. , за участю: секретаря судового засідання: Довганюк В.В., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Лугіна С.А., представника відповідача: Швиденко Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)", Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань", Департаменту з питань виконання кримінальних покарань (відповідачів), в якому просив: - визнати протиправною та скасувати постанову ДУ "Житомирська установа виконання покарань" від 09.08.2022р. про оголошення догани засудженому ОСОБА_1 . - визнати протиправною та скасувати постанову ДУ "Житомирська установа виконання покарань" від 12.09.2022р. про оголошення суворої догани засудженому ОСОБА_1 - визнати протиправною та скасувати постанову ДУ "Житомирська установа виконання покарань" від 18.08.2022р. про поміщення засудженого ОСОБА_1 в карцер строком на 12 діб без вивозу на роботу. - визнати протиправною та скасувати постанову ДУ "Житомирська установа виконання покарань" від 24.10.2022р. про поміщення засудженого ОСОБА_1 в карцер строком на 14 діб. - стягнути на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 60 000,00 грн. за зіпсовані речі, продукти харчування під час відбування у карцері та під час обшуків у камерах №206, №215, а також за зниклі речі. - стягнути на користь позивача моральну шкоду в розмірі 40 000,00 грн. за пошкоджені речі при неналежному зберіганні в речовій камері установи, зіпсовані нерви, підірване здоров`я, знущання. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 04.10.2023 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що як слідує з матеріалів справи, при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем було враховано, що позивач неодноразово порушував правила відбування покарання, зокрема допустив 66 порушень вимог режиму тримання, за що 66 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності адміністрацією установи, в тому числі, заподіювавши собі тілесні ушкодження, скоював акти членоушкодження (порізи лівого передпліччя шматком леза), тому суд приходить до висновку про те, що застосований у спірних постановах вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості і характеру вчиненого ОСОБА_1 проступку, а також обраний з урахуванням кількості та характеру раніше накладених на позивача стягнень. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідач не врахував у повній мірі обставини, що мають суттєве значення для застосування такого виду стягнення як оголошення догани та суворої догани. У відзиві на апеляційну скаргу представник Департаменту з питань виконання кримінальних покарань зазначає, що у встановленому порядку провів документування та перевірку фактів правопорушень та виніс постанови про накладення дисциплінарних стягнень з дотриманням встановленої чинним законодавством процедури. Судом апеляційної інстанції неодноразово відкладався розгляд справи з метою забезпечення позивача безоплатною правовою допомогою. В подальшому, на виконання ухвали суду, Житомирським місцевим центром з надання безоплатної правової допомоги забезпечено засудженому ОСОБА_1 безоплатну вторинну правничу допомогу щодо захисту, здійснення представництва в суді та при складенні документів процесуального характеру у справі №320/6445/23. В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її. Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 12.05.2012 по теперішній час відбуває покарання у вигляді довічного позбавлення волі в державній установі «Житомирська установа виконання покарань №8». О 16 год. 30 хв. 02.08.2022 після проведення раптового обшуку камери №215 та вилучення заборонених та зайвих речей у засудженого до довічного позбавлення волі (далі-ДПВ) ОСОБА_1 , останнім вчинено акт членоушкодження, а саме: здійснено подряпини лівого передпліччя лезом від одноразового станка для гоління. За порушення режиму тримання, начальником установи 09.08.2022 винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани щодо засудженого ОСОБА_1 . Згідно відмітки на вказаній постанові ОСОБА_1 постанова оголошена, порядок оскарження накладеного стягнення роз`яснено. Позивач відмовився надавати письмове пояснення щодо порушення режиму тримання, про що складено акт. О 18 год 05 хв 02.09.2022 позивачем вчинено акт членоушкодження, а саме: здійснено подряпини правого та лівого передпліччя лезом від одноразового станка для гоління. За порушення режиму тримання, начальником установи 09.08.2022 винесено постанову про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани щодо засудженого ОСОБА_1 . Згідно відмітки на вказаній постанові ОСОБА_1 постанова оголошена, порядок оскарження накладеного стягнення роз`яснено. Позивач відмовився надавати письмове пояснення щодо порушення режиму тримання, про що складено акт. Не погоджуючись зі спірними постановами та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, правовий статус засуджених, гарантії захисту їхніх прав, законних інтересів та обов`язків; порядок застосування до них заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; системи органів і установ виконання покарань, їх функцій та порядок діяльності; нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань, участі громадськості в цьому процесі; а також регламентація порядку і умов виконання та відбування кримінальних покарань; звільнення від відбування покарання, допомоги особам, звільненим від покарання, контролю і нагляду за ними, врегульовано Кримінально-виконавчим Кодексом України (далі - КВК України). На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов`язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу (ч. 2 ст. 151 КВК України). Невиконання засудженими своїх обов`язків і встановлених законодавством вимог адміністрації органів і установ виконання покарань тягне за собою встановлену законом відповідальність (ч.2 ст.9 КВК України). Приписами частини 3 статті 107 КВК України передбачено, що засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами. Відповідно до ч.1 ст. 8 КВК України, засуджені мають право: на отримання інформації про свої права і обов`язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання. Адміністрація установи чи органу, який виконує покарання, зобов`язана надати засудженим зазначену інформацію, а також ознайомлювати їх із змінами порядку і умов відбування покарань; на гуманне ставлення до них та на повагу їх людської гідності; засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню. Заходи впливу можуть застосовуватися до засуджених виключно на підставі закону; засуджені не можуть бути піддані медичним або іншим подібним дослідженням незалежно від їх згоди. За приписами частини третьої статті 107 КВК України засуджені зобов`язані: дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами; утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна колонії і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням; виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу колонії; виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою колонії; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм; дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічного позбавлення волі визначені Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 (далі - Правила). Ці Правила обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи. Відповідно до абзацу шостого частини четвертої статті 107 КВК України та абзацу шостого пункту 4 розділу II Правил засудженим забороняється умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі з допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків. Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання. Засудженим забороняється умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків. Разом з тим, частиною другою і третьою статті 54 КВК України передбачено, що за порушення порядку відбування покарання у виді арешту до осіб, засуджених до арешту, можуть застосовуватися заходи стягнення у виді догани або поміщення в карцер строком до десяти діб. Порядок застосування заходів заохочення та стягнення щодо осіб, засуджених до арешту, регулюється цим Кодексом і здійснюється начальником арештного дому чи його заступником. Стягнення у виді поміщення в карцер застосовується в порядку, визначеному статтями 134, 135 цього Кодексу. Заходи стягнення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі визначені ст.68 КВК України. Відповідно до п.6 ч.1 ст.132 КВК України за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, можуть застосовуватися заходи стягнення, зокрема поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до чотирнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб. Зокрема, положеннями статті 131-1 КВК України передбачено, що дисциплінарним проступком особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, є протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений порядок у сфері виконання покарань, вчинене цією особою. Персонал установи виконання покарань зобов`язаний довести наявність у діях чи бездіяльності особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, усіх ознак дисциплінарного проступку. Відсутність таких ознак виключає застосування до особи, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, заходів стягнення. За приписами ч.1 ст.134 КВК України, при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Відповідно до частини першої статті 135 Кримінально-виконавчого кодексу України питання про доцільність застосування стягнення до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, вирішується на засіданні дисциплінарної комісії установи виконання покарань. Дисциплінарна комісія установи виконання покарань діє на постійній основі. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини членів дисциплінарної комісії. Частиною 7 ст.135 КВК України передбачено, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності особи, яка відбуває покарання, має бути детально вмотивоване та може бути оскаржене особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, або її представником до органу виконання покарань вищого рівня, прокурора чи суду. Таким чином, за невиконання покладених обов`язків та порушення встановлених заборон до осіб, які відбувають покарання у виді довічного позбавлення волі, можуть застосовуватися відповідні заходи стягнення. При призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Як встановлено судом першої інстанції, зокрема, з приєднаних до відзиву матеріалів оскаржуваних постанов винесених щодо ОСОБА_1 , останній 02.08.2022 та 02.09.2022 здійснив акт членоушкодження, а саме: подряпини правого та лівого передпліччя лезом від одноразового станка для гоління. Відповідно за порушення вимог режиму тримання начальником установи винесено постанови від 09.08.2022 про оголошення догани засудженому ОСОБА_1 та від 12.09.2022 про оголошення суворої догани засудженому ОСОБА_1 Надавати письмові пояснення позивач відмовився, про що свідчить акт, складений посадовими особами Державної установи «Житомирська установи виконання покарань №8». При цьому, оскаржувані постанови містить конкретне посилання на порушені засудженим норми законодавства (п.4 ст.107 КВК України), а тому відповідає принципу юридичної визначеності та ч.7 ст.135 КВК України. Також, при обранні виду дисциплінарного стягнення відповідачем було враховано, що позивач неодноразово порушував правила відбування покарання. Так, згідно з довідкою про заохочення та стягнення засудженого до ДПВ ОСОБА_1 від 09.09.2022, за період відбування покарання у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№ 8)» позивач допустив 66 порушень вимог режиму тримання, за що 66 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності адміністрацією установи, в тому числі, заподіювавши собі тілесні ушкодження, зокрема скоював акти членоушкодження (порізи лівого передпліччя шматком леза). Натомість, заходи заохочення за період відбування покарання до позивача не застосовувалися. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що застосований у спірних постановах вид дисциплінарного стягнення відповідає тяжкості і характеру вчиненого ОСОБА_1 проступку, а також обраний з урахуванням кількості та характеру раніше накладених на позивача стягнень. Разом з тим, як свідчать матеріали справи факт самостійного умисного заподіяння собі членоушкодження не заперечувався засудженим ОСОБА_1 , що в свою чергу безпосередньо свідчить про визнання ним вчинення порушення встановлених заборон, за яке відповідно до приписів статті 132 КВК України передбачена відповідальність шляхом застосування відповідного заходу стягнення. Водночас доводи позивача щодо порушення його права на захист, неознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та неотримання постанов про накладення дисциплінарних стягнень, спростовуються наявними в матеріалах справи повідомленням про засідання дисциплінарної комісії з розгляду питання щодо доцільності накладення дисциплінарного стягнення по факту допущення позивачем порушення режиму тримання, де проставлена відмітка засудженого про відмову від підпису та відсутність бажання скористатися послугами адвоката, також розписка про отримання копій оскаржуваних постанов відповідно 18.08.2022 та 12.09.2022. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 25 квітня 2024 року. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.