Постанова 4856 № 240/24032/23
від 25.04.2024 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/24032/23 Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко Ольга Володимирівна Суддя-доповідач: Капустинський М.М. 25 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : у серпні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.07.2023 за №0139490706 в розмірі 360 753,00 грн. штрафної санкції. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач провів фактичну перевірку господарської одиниці магазину ФОП ОСОБА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами складено акт фактичної перевірки від 10.07.2023, яким встановлено порушення позивачем п.1,2,11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР. Вважає, що підстава проведення перевірки є незаконною, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, факт вчинення правопорушення має підтверджуватися належними, допустимими та достовірними доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких обставин, вчинення порушення позивачем у вигляді проведення розрахункової операції через РРО розрахункових операцій з реалізації на неповну суму покупки не доведено належними та достовірними доказами, тому акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з даним позовом. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Звертає увагу на те, що дані, на які посилається Відповідач, що внесені у базу даних РРО, та за соєю суттю є податковою інформацією, не є належним доказом податкового правопорушення і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, а може бути лише використана як підстава для подальшої перевірки певних обставин. Зазначає, що відповідачем до акту перевірки не було надано жодного з розрахункових документів оригіналів/копій фіскальних чеків, які підтверджували б твердження контролюючого органу про відсутність на таких розрахункових документах одного з обов`язкових реквізитів - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). 09 квітня 2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від відповідача. У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що твердження позивача про те, що в наказі на проведення перевірки відсутнє посилання на конкретні підстави проведення перевірки є очевидно хибним, адже інформація, що міститься у доповідній записці від 26.06.2023 №2124/06-30-07-06 та листі ДПС України від 15.05.2023 №10927/7/99-00-07-04-02-07 про встановлення за результатами аналізу Департаментом податкового аудиту ДПС України за період з 01.03.2023 по 08.03.2023 в розрахункових документах ФОП ОСОБА_1 відсутності інформації про обов`язкові реквізити - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, є правомірною підставою для призначення та проведення перевірки згідно з пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. Пояснює, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування. Контролюючий орган просить звернути увагу на те, що ФОП ОСОБА_1 в наданих поясненнях до акту перевірки від 07.07.2023, пояснює невірне програмування найменування тютюнових виробів у касовому апараті тим, що він був неуважний, а про необхідність відображення марок акцизного податку (серія та номер) у фіскальних чеках він не знав. Тому відповідач вважає, що вказані пояснення не спростовують встановлених порушень, а ГУ ДПС у Житомирській області діяло правомірно відповідно до вимог чинного законодавства. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу «Про проведення фактичної перевірки» від 29.06.2023 №1536-п (а.с.51) на підставі ст.19-1, ст.20, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України співробітники ГУ ДПС у Житомирській області у зв`язку з наявністю інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи та враховуючи доповідну записку управління податкового аудиту від 26.06.2023 №2124/06-30-07-06, згідно з направленнями на проведення перевірки від 29.06.2023 №№ 2612,2613 (а.с.62-63) провели 07.07.2023 фактичну перевірку господарської одиниці магазину ФОП ОСОБА_1 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 10.07.2023 року №11836/06/26/РРО/ НОМЕР_1 (а.с.64-65), яким встановлено порушення позивачем пп.1,2,11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95- ВР). На підставі встановлених порушень, викладених в акті фактичної перевірки, контролюючий орган прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 28.07.2023 №0136490706 (а.с.20-21), згідно з яким до позивача застосовано штрафну санкцію на загальну суму 360 753, грн.: - 355 653,00 грн. відповідно до п.1 ст.17 Закону №265/95-ВР за непроведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО; не роздруковано та не видано відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції (237 802,00 грн.); - 5 100,00 грн. відповідно до п.7 ст.17 Закону № 265/95-ВР за непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної під категорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів) цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами п.1 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання до нього застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. Підставою для відповідальності за п.1 статті 17 Закону № 265/95-ВР є встановлення окремого факту: - проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); - непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; - невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції; - проведення розрахункових операцій без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання. Відповідно до п.2 розділу ІІ " Фіскальний касовий чек на товари (послуги)" Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 №13 (надалі - Положення №13) такий фіскальний чек має містити, окрім іншого, такі обов`язкові реквізити: - цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9). Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п.3 розд.I Положення №13). В свою чергу, відповідачем ні до акту перевірки ні в ході розгляду справи судом не надано жодних належних доказів щодо видачі позивачем із застосуванням РРО в магазині, розташованому за адресою: Житомирська обл., Коростенський р-н, с. Новаки, вул. Центральна, буд. 3А., розрахункових документів, в яких відсутні обов`язкові реквізити про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої. Відсутність таких доказів (розрахункових документів) виключає можливість суду перевірити правомірність сумарного визначення розміру застосованих фінансових санкцій. Крім того, в акті спірної фактичної перевірки, прямо зазначено про проведення контрольної розрахункової операції із застосуванням РРО, за наслідками якої придбано одну пляшку горілки "Грін Дей" об"ємом 0,2 л. за ціною 57,00 грн., також значиться, що розрахунковим документом встановленої форми та змісту забезпечено (п.п.2.2.12., 2.2.13. Акту). Тобто, акт перевірки підтверджує відображення у фіскальних чеках інформації про номери та серію акцизних марок на відповідні алкогольні товари. Апеляційний суд зауважує, що приписи ст.80 Податкового кодексу України містять вичерпний перелік підстав для призначення та проведення фактичної перевірки. В розумінні вимог правових норм ст.80 Податкового кодексу України наказ відповідного податкового органу повинен містити конкретні підстави для призначення такої перевірки, а не лише посилання на цю правову норму. Відтак, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.07.2023 за №0139490706 в розмірі 360 753,00 грн. штрафної санкції є протиправним та підлягає скасуванню. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови. Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 9018,84 грн. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року скасувати. Прийняти нову постанову. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 28.07.2023 за №0139490706 в розмірі 360 753,00 грн. штрафної санкції. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати, зі сплати судового збору, в розмірі 9018,84 грн. (дев`ять тисяч вісімнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.