Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/2751/24

Справа № 991/2751/24 Провадження №11-сс/991/268/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 квітня 2024 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року, якою задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року, ВСТАНОВИЛА: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року задоволено клопотання детектива, застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 травня 2024 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 9 992 400 (дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста) гривень, за умови внесення якої на підозрюваного покладено процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказане рішення слідчий суддя мотивував доведеністю підозри ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, та наявністю ризиків, передбачених п.п.1-3 ст. 177 КПК України. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, захисник підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року скасувати, як винесену без належної оцінки доводів сторони захисту. В обґрунтування апеляційної скарги захисник вказує, що висновки слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри є помилковими. В матеріалах провадження про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 відсутні докази, які б стосувалися незаконної діяльності безпосередньо його підзахисного. Крім цього, захисник не погоджується з оцінкою слідчим суддею ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, ризик переховування підозрюваного є припущенням. Наявність у ОСОБА_7 медичної довідки, яка звільняє останнього від можливості бути мобілізованим до лав ЗСУ, як обґрунтування наявності ризику перетину ОСОБА_7 кордону з метою переховування від можливої кримінальної відповідальності, не узгоджується з встановленим слідчим суддею процесуальним обов`язком здати закордонний паспорт, оскільки такий обв`язок, сам пособі виключає вказаний ризик. Ризики незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, захисник також вважав недоведеними. Визначений слідчим суддею розмір застави, на думку захисника, є завідомо непомірним для його підзахисного, а наведені стороною обвинувачення відомості про вартість належного ОСОБА_7 та його дружині майна, такими, що не відповідають дійсності. На думку захисника, з урахуванням обставин справи та матеріалів провадження, до його підзахисного може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням свободи, який забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків. Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. На переконання колегії суддів оскаржене рішення відповідає таким вимогам. Згідно з вимогами статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як вбачається з матеріалів провадження і встановлено слідчим суддею, слідчою групою детективів НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169, за підозрою, зокрема, ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що не пізніше жовтня 2021 року ОСОБА_8 , створив організовану групу з числа осіб, що працюють у приватному секторі економіки, протиправна діяльність яких повинна була бути спрямована на заволодіння грошима АТ «Укрзалізниця» під час проведення останнім публічних торгів (або за прямими договорами) із закупівлі товарних матеріальних цінностей для власних потреб у виробничо-господарській діяльності шляхом завчасного погодження учасниками організованої групи переможців торгів, забезпечення акцепту їх пропозицій та укладання договорів із ними, умисного створення умов з уникнення реальної конкуренції під час проведення публічних торгів, надання контрольованим організованою групою товариствам переваг порівняно з альтернативними постачальниками товарної продукції та створення для неконтрольованих групою постачальників додаткових перешкод (бар`єрів), які б усували можливість участі у публічних закупівлях АТ «Укрзалізниця» або суттєво її ускладнювали. До складу створеної ОСОБА_8 організованої групи входили ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . За останніми була визначена роль та виконання функції «кураторів» філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» як структурного підрозділу товариства, який забезпечував проведення централізованих закупівель товарної продукції на користь товариства. Упродовж червня-грудня 2022, переслідуючи мету протиправного збагачення, вищевказаними особами організовано вчинення заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі трансформаторів силових для чого була встановлена взаємодія з ОСОБА_13 та ОСОБА_7 для вироблення механізму з укладання договору про поставку трансформаторів силових із ТОВ «Узелектро». Під час організації заходів для досягнення поставленої протиправної мети, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 з відома інших учасників організованої групи: проводили поза конкурентні перемовин для вироблення механізму з укладання договору про поставку АТ «Укрзалізниця» трансформаторів силових від ТОВ «Узелектро»; погодили ціну вказаного договору; відшукували способи з відхилення пропозицій потенційних конкурентів ТОВ «Узелектро»; надавали вказівки ОСОБА_10 на підписання договору про поставку трансформаторів від ТОВ «Узелектро». ОСОБА_7 , в свою чергу, безпосередньо передавав ОСОБА_12 частину предмета заволодіння за фактом оплати ТОВ «Узелектро» поставлених на користь АТ «Укрзалізниця» трансформаторів силових. За практикою ЄСПЛ, зокрема в рішеннях «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), «Лабіта проти Італії» (Labita v. Italy), «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) зазначається, щонаявність «обґрунтованої підозри» передбачає існування фактів та інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ця особа могла вчинити злочин. Факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих матеріалах, слідчий суддя дійшов висновків про наявність обґрунтованої підозри можливої причетності останнього до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин. Колегія з таким висновком слідчого судді погоджується і, відхиляючі доводи сторони захисту, зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України підтверджується зібраними на даному етапі досудового розслідування даними, зокрема: протоколом про результати оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтроль особи від 08 липня 2022 року, яким зафіксовано спілкування ОСОБА_12 , ОСОБА_7 і ОСОБА_10 щодо поставки трансформаторів через «узбеків» (т. 2, а.с. 46); протоколом про результати проведення НСРД аудіо-, відеоконтроль особи від 21 лютого 2023 року, згідно з яким ОСОБА_12 у телефонній розмові із ОСОБА_11 зазначає, що зустрічався із ОСОБА_7 , який передав йому частину предмету заволодіння по трансформаторам від ТОВ «Узелектро» (а.с. т.2, а.с.112); протоколом про результати здійснення НСРД аудіоконтроль особи від 08 травня 2023 року, згідно з яким вбачається, що ОСОБА_11 отримує звіт від ОСОБА_12 стосовно того, чи забезпечує подальші поставки трансформаторів силових ОСОБА_7 , а також те, що останній стосовно цього тримає постійний телефонний зв`язок із ОСОБА_10 , у тому числі, щодо готовності в будь-який момент оплачувати вартість поставлених трансформаторів (т.2 а.с.133-134); протоколами про результати проведення ОРЗ візуальне спостереження за особою в публічно доступних місцях від 29 вересня 2022 року та про результати проведення НСРД візуальне спостереження за особою від 24.11.2022, зафіксовано зустрічі та спілкування ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 (т.2 а.с.192-194). Посилання захисника на відсутність в матеріалах провадження доказів на підтвердження причетності його підзахисного до кримінальних правопорушень, що розслідуються, колегія суддів оцінює критично. З аналізу зазначених слідчим суддею матеріалів НСРД вбачається наявність достатніх даних, які підтверджують факти спілкування ОСОБА_7 з іншими підозрюваними. Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що з метою приховання своїх незаконних дій, підозрювані під час спілкування часто уникали використання власних імен, використовуючи прізвиська. Зокрема, з протоколу про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії аудіоконтроль особи (т.2 а.с. 129) вбачається, що ОСОБА_12 в розмові з дружиною розкриває, що особою на прізвисько « ОСОБА_15 » та «Білосніжка» є підозрюваний ОСОБА_7 . Наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовано встановлені слідчим суддею. Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується у сукупності тяжкістю передбаченого покарання за інкриміновані підозрюваному злочини, а також відомостями про особу ОСОБА_7 , зокрема його матеріальний стан, неодноразові перетини кордону, наявністю медичної довідки про інвалідність 2-ї групи, відповідно до якої ОСОБА_7 має право в умовах воєнного стану виїздити за кордон. Крім того, ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується, зафіксованими в матеріалах справи даними розмов ОСОБА_7 , які вказують на наявність у нього неформальних зв`язків, у тому числі з представниками державної влади, що свідчить про наявність в нього потенційної можливості впливати на інших підозрюваних, а також свідків; ризик знищення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення також підтверджується зафіксованими правоохоронними органами даними спілкування ОСОБА_7 з ОСОБА_12 , в яких останній доводить до відома ОСОБА_7 розроблений план щодо фіктивної реєстрації кримінального провадження і передання документів, які стосувалися закупівлі трансформаторів у ТОВ «Узелектро», за запитами підконтрольних службових осіб правоохоронних органів, з метою їх вилучення і, як наслідок, фактичного приховування документів, які становлять предмет доказування. Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України. З такими мотивами та висновками щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України та необхідністю застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і колегія суддів, а доводи апеляційної скарги захисту таких висновків не спростовують. Керуючись положеннями ст.182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст.177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні, як альтернативний запобіжний захід. При визначені розміру застави суд врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 його вік, сімейний стан, соціальні зв`язки, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, оскільки передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Посилання захисника на надмірний розмір застави, призначений підозрюваному колегією суддів відхиляється, оскільки слідчий суддя вмотивовано визначив її розмір, обґрунтувавши даними матеріалів провадження, з яких вбачається, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення співучасники, до складу яких входив і ОСОБА_7 , заволоділи грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» у розмірі 94 781 454,63 грн. Крім того, з пояснень самого ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції, зокрема, щодо позик у родичів та друзів у 2019 та 2022 роках грошових сум у розмірах 250 та 150 тисяч доларів, які він, у тому числі, повернув, вбачається, що реальні доходи підозрюваного істотно відрізняються від його задекларованого майнового стану. Враховуючи вищевикладене, за встановлених на даному етапі досудового розслідування обставин, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 9 992 400 (дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста) гривень, яку встановив слідчий суддя, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваного. За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2024 року про застосування до підозрюваного у кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07 липня 2022 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_2