Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/14399/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/14399/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 24 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (ГУ ПФУ у Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ГУ ПФУ у Київській області) в якому просив: -визнати протиправним та скасувати рішення Г в Київській області № 222650006445 від 12.04.2023 року про відмову у зарахуванні до трудового стажу періодів роботи: з 08.06.2022 року по 02.08.2022 року, з 13.08.2022 року по 25.10.2022 року, з 30.10.2022 року по 28.11.2022 року, з 03.12.2022 року по 31.12.2022 року - участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України - один місяць служби за три місяці; період роботи з 16.01.1998 року по 11.10.1999 рік в Управлінні МВС України в Хмельницькій області МВС України; період з 21.07.1987 року по 11.10.1988 року роботу водієм автомобіля в Шепетівській автоколоні № 2; - зобов`язати ГУ ПФУ в Київській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 08.06.2022 року по 02.08.2022 року, з 13.08.2022 року по 25.10.2022 року, з 30.10.2022 року по 28.11.2022 року, з 03.12.2022 року по 31.12.2022 року - 1 рік 7 місяців 04 дня; період роботи в Управлінні МВС України в Хмельницькій області МВС України з 16.01.1998 року по 11.10.1999 року - 1 рік 07 місяців 25 днів; період роботи водієм автомобіля в Шепетівській автоколоні № 2 з 21.07.1987 року по 11.10.1988 року - 2 місяців 20 днів - а всього - 3 роки 02 місяці 19 днів; - зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області призначити позивачу пенсію за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 09 лютого 2023 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №222650006445 від 12.04.2023. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в Шепетівській автоколоні №2 з 21.07.1988 по 11.10.1988 та період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.01.1998 по 10.11.1999. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати час проходження служби, протягом якого позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 08.06.2022 по 02.08.2022, з 13.08.2022 по 25.10.2022, з 30.10.2022 по 28.11.2022 та з 03.12.2022 по 31.12.2022 до страхового стажу на пільгових умовах - один місяць за три місяці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 10.02.2023 дострокову пенсію за віком згідно з п. 4 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV. Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 07.03.2023 №222650006445 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Також у рішенні вказано, що до страхового стажу не враховано періоди роботи за архівними довідками №01-21/55-4, №01-21/55-2, №01-21/55-1 від 02.02.2023, оскільки даний період можливо зарахувати після надходження акту перевірки. Страховий стаж позивача становить 17 років 09 місяців 12 днів. Так, 05.04.2023 позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV. Рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 12.04.2023 №222650006445 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. У рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди: -з 16.01.1998 по 10.11.1999 згідно довідки від 06.02.2023 №39-12/121112-2023 Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області Міністерства Внутрішніх Справ України, оскільки дана довідка підписана не головою ліквідаційної комісії; - з 21.07.1988 по 11.10.1988 за довідкою від 02.02.2023 №7, оскільки у довідці не зазначено дату народження заявника. Страховий стаж позивача становить 22 роки 27 днів. Крім того, 13.06.2023 позивач втретє звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV. Рішенням ГУ ПФУ в Київській області від 20.06.2023 №222650006445 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог частково. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Так, ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (Закон № 1058-IV). Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV). Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. У законодавстві, що діяло до 01.01.2004 року, зокрема, у ст. 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Згідно ст. ст. 44, 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Так, ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок). Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до п. 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Крім того, Інструкцією від 20.07.74 №162 та Інструкцією від 29 липня 1993 року № 58, про порядок ведення трудових книжок працівників, що діяли на період спірних періодів роботи позивача унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника- прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Так, із оскаржуваного рішення встановлено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди: -з 21.07.1988 по 11.10.1988 за довідкою від 02.02.2023 №7, оскільки у довідці не зазначено дату народження заявника; - з 16.01.1998 по 10.11.1999 згідно довідки від 06.02.2023 №39-12/121112-2023 Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області Міністерства Внутрішніх Справ України, оскільки дана довідка підписана не головою ліквідаційної комісії. Проте, основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств. Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, страховий стаж ОСОБА_1 за період з 21.07.1988 по 11.10.1988 підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 №1-2, з яких слідує, що позивач 21.07.1988 на підставі наказу №39 від 19.07.1988 прийнятий на роботу водієм автомобіля 3 класу в Шепетівській автоколоні №2 та звільнений 11.10.1988 на підставі наказу №58 від 10.10.1988. Період служби в органах внутрішніх справ з 16.01.1998 по 10.11.1999 також підтверджується записами № 7-8 у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , де зазначено, що позивач служив в органах внутрішніх справ безперервно - 1 рік 09 місяців 24 дні. Крім того, позивач, з метою додаткового достовірного підтвердження свого страхового стажу, додано копію довідки ДП "Шепетівська автоколона №2" №7 від 04.05.2023, із змісту якої слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, дійсно працював водієм автомобіля 3 класу в Шепетівській автоколоні №2 з 21.07.1988 по 11.10.1988. Дана довідка містить дату народження позивача. Також, з метою підтвердження періоду проходження служби в органах внутрішніх справ у період з 16.01.1998 по 10.11.1999 позивач надав довідку ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області №39-Н/121/12-2023 від 06.02.2023, за підписом члена ліквідаційної комісії. При цьому, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17. Таким чином, записами у трудовій книжці позивача підтверджено стаж роботи з 21.07.1988 по 11.10.1988 в Шепетівській автоколоні №2 та період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.01.1998 по 10.11.1999, а відтак вказані періоди протиправно не враховані відповідачем при розгляді його заяви про призначення пенсії. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Київській області зарахувати до стажу позивача період роботи з 21.07.1988 (а не з 21.07.1987, як помилково вказує позивач) по 11.10.1988 та період проходження служби в органах внутрішніх справ з 16.01.1998 по 10.11.1999. Стосовно рішення ГУ ПФУ в Київській області від 12.04.2023 №222650006445, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов`язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім`ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п`ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Згідно ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються, зокрема, військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Так, п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, затверджено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Відповідно до пп.6 п. 2.1 Порядку№22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком: військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації: -документи про проходження військової служби (служби); - довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації; - посвідчення учасника бойових дій. Таким чином, документом, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій є: 1) посвідчення учасника бойових дій; 2) документи про проходження військової служби та довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення (Порядок №413). Згідно п. 4 Порядку №413, підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Так, абз. 2 п. 1 ст. 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (Закон №1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.92 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці): -період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; - час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Як встановлено судом першої інстанції та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 . Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України №5737 від 25.03.2023 ОСОБА_1 дійсно в період з 08.06.2022 по 02.08.2022, з 13.08.2022 по 25.10.2022, з 30.10.2022 по 28.11.2022, з 03.12.2022 по 31.12.2022 безпосередньо приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в с. Одрадове Лозівського району Харківської області. Однак, згідно з розрахунком стажу позивача, вказаний період служби зараховано до загального стажу лише в одинарному розмірі, тоді як час проходження такої служби зараховується у трикратному розмірі незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 05.06.2018 року у справі №348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) та від 21.03.2023 року у справі №160/6146/19. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди у участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації з 08.06.2022 по 02.08.2022, з 13.08.2022 по 25.10.2022, з 30.10.2022 по 28.11.2022, з 03.12.2022 по 31.12.2022 в пільговому обчисленні один місяць служби за три. Враховуючи те, що позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком було дотримано всі умови пункту 4 статті 115 Закону, а саме: позивач досяг 55-річного віку, має страховий стаж більше 25 років та є військовослужбовцем, який брав безпосередньою участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №222650006445 від 12.04.2023 є протиправним та підлягає скасуванню. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.