Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/448/23-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/448/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 24 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в лютому 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 09.01.2023 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 02.05.2022 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.12.2022 №11/7681, починаючи з 02.05.2022 року. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 25.12.2023 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, яка становить 23 роки 02 місяці 01 день, на підставі наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України документів, що враховуються при призначенні пенсії, без урахування висновків Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/2195/22-а. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що календарна вислуга років позивача станом на день звільнення зі служби становила 16 років 01 місяць 28 днів, що є меншою за необхідну 21 календарних років і більше для призначення пенсії за вислугу років. З вказаних підстав пенсійний орган правомірно відмовив у призначенні позивачу пенсію за вислугу років. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказів начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 01.07.2013 р. №117-ОС та від 01.08.2013 р. №143-ос позивача звільнено з військової служби в запас та виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення. Загальна вислуга років станом на 01.08.2013 р. складає 23 років 02 місяці 01 день, календарна вказана - 16 років 01 місяць 28 днів. (а.с. 8-9). 02.05.2022 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. (а.с. 16). На виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.10.2022 у справі №600/2195/22-а, Адміністрація Державної прикордонної служби України 30.12.2022 р. звернулась до пенсійного органу із матеріалами та поданням від 26.12.2022 р. про призначення пенсії позивачу. (а.с. 10-12, 17). 09.01.2023 відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу, у зв`язку із тим, що календарна вислуга років становила 16 років 01 місяць 28 днів, що є меншою за необхідну для призначення пенсії за вислугу років. (а.с. 32). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, відповідно до пункту а ст. 1-2 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу. Згідно ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з з 01 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону. За змістом норм ст. 17 Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 1 2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються, зокрема: служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. До вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. Водночас ст. 17-1 Закону № 2262-ХІІ визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" (далі - Постанова № 393) яка визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах. Зокрема, п. 3 вказаної Постанови визначені певні періоди служби, які зараховуються до вислуги років на пільгових умовах для призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Аналіз наведених правових норм, а також положення Постанови № 393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. При цьому, суд першої інстанції врахував практику Верховного Суду об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, в якій суд відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17, а також з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Крім того, Верховним Судом зазначено, що пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України №

393. Отже, можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у відповідному порядку. Вказана позиція також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18. У постанові від 21.10.2021 у справі № 620/940/19, Верховний Суд зазначив: «Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Постановою №393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, особам, які проходили службу в підрозділах Державної прикордонної служби. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Отже, особам, які проходили військову службу в підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України, вислуга років, що дає право для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII обчислюється на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця.» З урахуванням правових висновків, викладених у зазначених вище постановах Верховного Суду, колегія суддів у справі №140/11144/23 від 15 квітня 2024 року дійшла висновку, що для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16.02.2022. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі від 13.10.2022 у справі №600/2195/22-а, Адміністрація Державної прикордонної служби України 30.12.2022 р. звернулась до пенсійного органу із матеріалами та поданням від 26.12.2022 про призначення пенсії позивачу. Однак, відповідач відмовив у призначенні пенсії позивачу, у зв`язку із тим, що календарна вислуга років становила 16 років 01 місяць 28 днів, що є меншою за необхідну для призначення пенсії за вислугу років. При цьому, рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду у справі №600/2195/22-а встановлено та зроблено висновки, що з урахуванням пільгової вислуги років загальна вислуга років позивача становить 23 роки 02 місяці 01 день, як наслідок, позивач станом на 01.08.2013 мав вислугу більше 21 календарного року, що є достатньою для призначення пенсії за вислугу років згідно пункту "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ. Також колегія суддів враховує, що позивач оскаржує рішення органу Пенсійного фонду про відмову у призначенні пенсії за вислугу років. Згідно цього рішення, із заявою про призначення пенсії за вислугу років позивач звернувся 02.05.2022. Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" усунуто розбіжності між Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виходячи з положень статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що періоди служби на посадах, що визначені в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, підлягають пільговому обчисленню саме для визначення розміру пенсії. При цьому, колегія суддів враховує, що у постановах Верховного Суду у справі №200/4951/22 від 31.08.2023 та у справі №560/9478/22 від 07.09.2023, позивачі були звільнені зі служби уже після внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393", в той час як у даній справі, яка розглядається позивач звільнився зі служби до внесення відповідних змін у Постанову №393. Відтак, колегія суддів зазначає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма, яка діяла на момент звільнення позивача зі служби, тому підстави для врахування змін у правовому регулюванні щодо обчислення вислуги років, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119, що набули чинності з 19.02.2022 - відсутні. Як видно з матеріалів справи, на час звільнення зі служби, діяла редакція Порядку № 393, яка передбачала пільгове зарахування вислуги років, тому, для призначення пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 119 від 16 лютого 2022 року.» Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо помилковості доводів відповідача про відсутність у позивача на дату звільнення зі служби календарної вислуги років необхідної для набуття права на пенсію за вислугу років згідно п. а ст. 12 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" є необґрунтованим, оскільки спростовуються наявними у справі доказами, нормами чинного законодавства та висновками Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/2195/22-а, яке набрало законної сили. Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, яка становить 23 роки 02 місяці 01 день, на підставі наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України документів, що враховуються при призначенні пенсії, без урахування висновків Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/2195/22-а. При цьому, відповідач протиправно відмовив у призначені йому пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" ч.1 ст. 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ, яка підлягає призначенню з 02.05.2022. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.