LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Рівненський апеляційний суд569/19994/23

від 22.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року.

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2024 року м. Рівне Справа № 569/19994/23 Провадження № 33/4815/319/24 Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. З постанови суду слідує, що 01.10.2023 року о 10 год. 49 хв. гр. ОСОБА_1 в м. Рівне на вул. Богоявленська 13 керував транспортним засобом марки «Jeep Cherokee» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити. Вважає, що відеозапис, наявний у матеріалах справи, є неналежним та недопустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки в порушення вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026, на відеодиску, наданому в якості додатку до протоколу про адміністративне правопорушення, містяться чотири файли відеозапису з двох пристроїв, зі змісту яких вбачається, що відеозапис переривався на 30 хвилин. Зазначає, що у той період, коли поліцейський пред`явив йому порушення вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, транспортний засіб JEEP CHEROKEE не перебував у стані руху, а стояв на узбіччі дороги. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження. Відповідно до ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Постанова відносно ОСОБА_1 винесена 12 січня 2024 року (а.с.18). Копію постанови ОСОБА_1 отримав 14 березня 2024 року. Апеляційна скарга подана до суду 15 березня 2024 року (а.с.21), тобто в межах строку для апеляційного оскарження постанови суду. Отже, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, то цей строк слід поновити. Заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Так, однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858. Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка, а саме: - актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд на стан сп`яніння не проводився у зв`язку з відмовою водія (а.с.3); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 направлено до медичного закладу. Огляд у медичному закладі не проводився у зв`язку з відмовою (а.с.4); - відеофайлам з нагрудних камер працівника поліції, якими зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження встановленого огляду на місці та у медичному закладі (файл ОСОБА_1 , час -15:00). Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому вони є належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування. Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо недопустимості відеозапису, як доказу у справі, та вважає їх такими, які надані з метою уникнення відповідальності, оскільки відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі зафіксована відеозаписом безперервно, а тому відеозапис, долучений до матеріалів справи, є належним та допустимим доказом. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що транспортний засіб JEEP CHEROKEE не перебував у стані руху, а стояв на узбіччі дороги у той період, коли поліцейський пред`явив йому порушення вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху, також не заслуговують на увагу. Так, з досліджених відеофайлів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що автомобіль JEEP CHEROKEE було зупинено у зв`язку з порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, за що відносно останнього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності (файл ОСОБА_1 , час 34:00). За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.33, ст.38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. На думку апеляційного суду, таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП. Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто. Постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року. Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 12 січня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І.Полюхович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»