Постанова 4852 № 340/7177/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 340/7177/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 ( суддя першої інстанції Притула К.М.) в адміністративній справі №340/7177/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Кіровоградській області від 18.07.2023 №1038 Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського РВП та УПД ГУНП в Кіровоградській області, в частині застосування відносно - поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 (спец, жетон №0061685) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (п.1 наказу); визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 07.08.2023 №416 о/с По особовому складу, яким фактично звільнено зі служби в поліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області; стягнути з ГУНП в Кіровоградській області, (ЄДРПОУ 40108709, юридична адреса: 25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 41) на користь ОСОБА_1 , (РНКОПП НОМЕР_1 ) суму грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення 10.08.2023 по дату ухвалення судового рішення; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один місяць. В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що порядок проведення службового розслідування не було дотримано і проведено з грубим порушенням прав позивача, висновки комісії про наявність в його діях ознак дисциплінарного проступку є однобічними, упередженими і необґрунтованими, а прийняті на його підставі рішення протиправними. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року у задоволені позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Під час апеляційного перегляду справи встановлено. 10.07.2023 до ГУНП в Кіровоградській області надійшов рапорт т.в.о. начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції ОСОБА_2 від 09.07.2023 №853/48-2023 щодо організації проведення службового розслідування за фактом заподіяння тілесних ушкоджень поліцейському офіцеру громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітану поліції ОСОБА_1 та можливого наїзду автомобілем під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з можливим отриманням тілесних ушкоджень останніми (а.с. 47-48 т.1). За фактами викладеними у вказаному рапорті, начальником ГУНП в Кіровоградській області видано наказ від 11.07.2023 №983 Про організацію проведення службового розслідування. Під час проведення службового розслідування, на підставі направлення лікаря КНП Петрівська ЦЛ від 09.07.2023, у приміщенні відділення судово-медичної токсикології КЗ Кіровоградське обласне бюро СМЕ ДОЗ Кіровоградської облдержадміністрації, судово-медичним експертом проведено судово-медичне дослідження (обстеження) крові громадянина ОСОБА_1 (дата і час відбору зразка: 09.07.2023, 23:00), за наслідками якого складено акт від 12.07.2023 №2324 (а.с. 49-50 т.1). Відповідно до висновків акту судово-медичного дослідження №2324 від 12.07.2023, на основі результатів судово-медичного дослідження крові громадянина ОСОБА_1 , в крові виявлений етиловий спирт в кількості 2,36 г/дм-3. Згідно з повідомленням начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 12.07.2023 №10642/114-202, у період часу з 08.07.2023 по 09.07.2023 поліцейський офіцер громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Олександрійського районного відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_4 до несення служби та/або перебування у добовому наряді не здійснювався та знаходився поза службою (а.с. 99 т.1). 18.07.2023, дисциплінарною комісією ГУНП в Кіровоградській області, складений висновок службового розслідування за фактами, викладеними у рапорті т.в.о. начальника УГІ ГУНП в Кіровоградській області підполковника поліції ОСОБА_2 від 09.07.2023 №853/48-2023 (а.с. 25-66 т.2). За висновками службового розслідування ОСОБА_4 порушив вимоги п.1 ч.1, ч.2 ст.18, ст.64 Закону України «Про Національну поліцію» пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, підпунктів 1, 6 пункту 1.3 розділу І, пункту 2.1, підпункту 1 пункту 2.3, підпункту 7 пункту 2.4 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку для поліцейських Головного управління, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП в Кіровоградській області, затверджених наказом ГУНП в Кіровоградській області від 01.12.2021 №787, абз. 2 ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3, 1.5 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, пункту 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, що виразилось у свідомому ігноруванні вимог чинного законодавства, службової дисципліни, Присяги поліцейського та правил дорожнього руху, керуванні 09.07.2023 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, неврахуванні дорожньої обстановки, вчиненні дій, що створили загрозу життю або здоров`ю громадян, унаслідок якої двоє осіб отримали тілесні ушкодження, нездійсненні повідомлення за скороченим номером екстреного виклику « 102» про правопорушення, вчиненні протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, зокрема ГУНП в Кіровоградській області. Наказом ГУНП в Кіровоградській області «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Олександрійського РВП та УПД ГУНП в Кіровоградській області» №1038 від 18.07.2023 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.67-70, т.2). Наказом ГУНП в Кіровоградській області «По особовому складу» №416 о/с від 07.08.2023 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 (в зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) (а.с.74, т.2). Вирішуючи спір по суті на приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, також суд зазначив про правомірність застосованого дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України "Про Національну поліцію" та Дисциплінарним статутом. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. При цьому дисциплінарним проступком, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (Порядок № 893). Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено основні обов`язки поліцейського, а саме: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. В силу статті 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували обставини встановлені службовим розслідуванням, відповідно до яких 09.07.2023 між ОСОБА_1 та місцевими жителями смт Балахівка Петрівської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області виник конфлікт під час якого ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля ВАЗ 2115, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_5 та почав рух, у ході чого здійснив наїзд на ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . В результаті наїзду ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 4-5 п`ясткової кістки правої руки. 10.07.2023 слідчим відділенням Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області відомості за фактом можливого спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 внесено до ЄДРП за №12023121060001195 від 10.07.2023 та розпочато досудове розслідування передбачене ч.2 ст.365 КК України. Разом із цим, 09.07.2023 в ході конфліктної ситуації ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забійної рани скроневої частини голови праворуч та саден нижніх кінцівок. За даним фактом сектором дізнання Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області відомості внесено до ЄРДР за №12023121180000351 від 10.07.2023 та розпочато досудове розслідування, передбачене ч.1 ст.125 КК України (умисне легке тілесне ушкодження). Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 від 12.07.2023, 09.07.2023 близько 18.00 він на автомобілі марки ВАЗ 2115, зеленого кольору, який належить ОСОБА_7 та який був за кермом, разом з останнім виїхали від озера, яке розташоване поблизу смт Балахівка. Також, разом із ними були знайомі ОСОБА_1 , а саме: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Проїзджаючи через центр смт Балахівка, біля ринку, ОСОБА_1 помітив скупчення людей, близько 30 осіб, які розпивали спиртні напої. ОСОБА_1 попросив ОСОБА_5 , під`їхати до них, так як йому потрібен був місцевий мешканець у власних справах, на що останній погодився. Зупинившись біля ларька, ОСОБА_8 припаркував свій автомобіль навпроти, з іншої сторони дороги. Після чого ОСОБА_1 вийшов з переднього пасажирського місця автомобіля та підійшов до вищевказаних осіб та запитав, чи не знають вони, де знаходиться ОСОБА_11 , на що у відповідь Невідомий чоловік відповів ОСОБА_1 що ви тут собі накрутили, що це за мусорський бєзпрідєл. Зрозумівши, що дана особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння, поводить себе неадекватно, голосно розмовляє (кричить), ОСОБА_1 вирішив не продовжувати даний конфлікт, однак в цей час із автомобіля вийшов ОСОБА_12 та підійшовши до нього, декілька разів зробив зауваження присутнім особам з приводу того, що вони проявляють неповагу до ОСОБА_1 і в цілому, на думку ОСОБА_13 поводять себе Неадекватно, перебуваючи на вулиці. З даного приводу невідомі ОСОБА_1 особи, з його слів, ще більше почали проявляти агресію. ОСОБА_1 в свою чергу намагаючись уникнути подальшого конфлікту, попрохав вибачення та мав намір піти. В цей же час, хто саме ОСОБА_1 невідомо, йому в обличчя виплиснув пиво. ОСОБА_1 почав витирати пиво руками з обличчя оскільки воно потрапило в очі. Після цього він відчув удар по щоці, зліва. Хто саме вдарив його вдарив, він не бачив. Після того ОСОБА_1 взяв чоловіка, який кричав, за плече та намагався його заспокоїти, однак вищевказані невідомі особи обступили ОСОБА_1 та його знайомих. У своєму поясненні ОСОБА_1 вказав про те, що на його думку йому та його знайомим, які стояли поруч, може загрожувати небезпека життю та здоров`ю, і він повідомив присутнім, що необхідно йти до авто. Вони швидко підійшли до автомобіля. ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, на якому приїхав, чому саме він сів за кермо, він повідомити не зміг, та сказав ОСОБА_14 , що потрібно від`їхати від даного місця, так як ситуація досить складна враховуючи те, що поряд присутні агресивні чоловіки. Після того, він завів двигун автомобіля та почав рух, при цьому сторонніх які б заважали руху автомобіля, не було. В цей же час невідомий ОСОБА_1 чоловік вискочив на капот автомобіля та вчепившись руками за капот, перебував на ньому в положенні лежачи на животі. У цей час ОСОБА_1 через відчинене скло зробив чоловіку зауваження, щоб той зліз з капоту автомобіля, але останній відмовився та почав наносити рукою удари по лобовому склу автомобіля, розбито його. Поки відбувалась дана подія, особи, які знаходилися неподалік авто, в кількості близько 30 осіб, підійшли до автомобіля та через відчинене вікно автомобіля почали наносити удари ОСОБА_1 по обличчю. Поки ОСОБА_1 закривав обличчя, ховаючи його від ударів, один із учасників відчинив двері та із застосування сили витяг його із салону автомобіля, при цьому продовжуючи наносити удари руками та ногами. ОСОБА_1 у своєму поясненні вказав, що супротиву він не чинив і намагався встояти на ногах, однак не зміг та впав на землю, проте невідомі особи продовжували наносити йому тілесні ушкодження у вигляді ударів по голові та тулубу, у зв`язку із чим ОСОБА_1 втратив свідомість. Хто саме наносив тілесні ушкодження ОСОБА_1 не бачив. Прийшов до тями в кареті швидкої медичної допомоги. Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , того дня, алкогольні напої він не вживав. Факт вживання 09.07.2023 ОСОБА_1 алкогольних напоїв підтверджується висновком акту судово-медичного дослідження №2324 від 12.07.2023. Разом з цим з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивач порушив вимоги частини першої, пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу 1 пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, що полягає у вчиненні дій, які підривають авторитет поліції, що пов`язано з подіями, за наслідками яких стосовно позивача розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. Згідно з оскаржуваним наказом ГУНП в Кіровоградській області від 07.08.2023 №416 о/с (т.2 а.с.281), позивача звільнено із займаної посади за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. У доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, про порушення процедури проведення службового розслідування та переоцінку обставин, які встановлені під час проведення службового розслідування. Так, пункт 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення. З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення. Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/4096/17 зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію"). Акцентуючи увагу на тому, що Закон України "Про Національну поліцію" виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі № 804/4096/17 мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного. У цій справі колегія суддів враховує, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати, насамперед, в тому, чи прийнято таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення. Слід враховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження. Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 та ін. Як уже зазначалось, позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою. Тож відповідач вбачав склад дисциплінарного проступку позивача у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Нехтування позивачем вимогами Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Правил етичної поведінки поліцейських, на переконання відповідача, призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків і проходження служби у Національній поліції. Варто зауважити, що вчинки, які дискредитують працівників поліції та, власне, органи Національної поліції, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Отже, дискредитація звання поліцейського за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів Національної поліції та її працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби. Оцінюючи доводи апеляційної скарги колегія суддів враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Таким чином, враховуючи тяжкість проступку та його наслідки, які, як правильно зазначив відповідач, фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, колегія суддів уважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Варто зазначити, що відсутність вироку суду про визнання позивача винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні не є підставою для скасування оспорюваних наказів, адже його звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни. Зокрема, в наказі про звільнення вказаний пункт 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII, а не пункт 10 цієї норми. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 в адміністративній справі №340/7177/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 квітня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 19 квітня 2024 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя Л.А. Божко суддя А.В. Суховаров