Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/5647/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/5647/23 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Рідзеля О.А., Суддя-доповідач Кобаль М.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Кобаля М.І., суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., при секретарі Литвин С.В. за участю: позивачки: Боровик В.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5647/23. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит від 08.05.2023, а саме: копію розпорядження/рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2022. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, яка з`явилася у призначене судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, виходячи з наступного. Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі №580/5647/23 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії 01.03.2023, у зв`язку із її індексацією, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, з 01.03.2023 року, у зв`язку з її індексацією, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зі збільшенням пенсії на 1% заробітку, відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років, з урахуванням виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо надання повної інформації на запит ОСОБА_1 від 08.05.2023 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит від 08.05.2023, а саме: копію розпорядження/рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2022. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Зазначаючи, що вказане рішення суду в частині надання повної інформації на запит від 08.05.2023, а саме: копії розпорядження/рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2022, - відповідачем на виконане, позивачка звернулась до суду із заявою щодо визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду, в порядку ст. 383 КАС України (далі по тексту - заява). Так, у вказаній заяві, позивачка просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо надання повної інформації на запит позивача від 08.05.2023; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит від 08.05.2023 року, а саме: копію розпорядження/рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з 01.03.2022. Заява мотивована тим, що вказане рішення суду не виконане в частині надання позивачу копії розпорядження/рішення про перерахунок пенсії, починаючи з 01.03.2022. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не наведено аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, а відповідачем вжито заходів з метою виконання вказаного вище рішення Черкаського окружного адміністративного суду, шляхом направлення позивачу рішення про перерахунок пенсії, з 01.03.2022. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч.1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч.1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом (ч.3 ст. 383 КАС України). Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року по справі №580/5647/23, ГУ ПФУ в Черкаській області супровідним листом від 05.01.2024 року №2300-0306-8/1167 направило ОСОБА_1 копію рішення від 05.04.2023 року №971090155868 про перерахунок пенсії, починаючи з 01.03.2022 (а.с.100). Відповідно до роздруківки з електронної пенсійної справи позивачки (Версія 1.6.78.1), пенсійним органом, на виконання рішення суду першої інстанції, скеровано ОСОБА_1 рішення від 05.04.2023 року №971090155868 про перерахунок пенсії, саме за період з 01.03.2022 року по 08.01.2023 року. Таким чином, ГУ ПФУ в Черкаській області вжито усі заходи з метою виконання вказаного вище рішення Черкаського окружного адміністративного суду, шляхом направлення позивачці рішення про перерахунок пенсії з 01.03.2022 року. У свою чергу, незгода ОСОБА_1 з інформацією, зазначеною у наданому рішенні (складові, вид, спосіб перерахунку тощо) від 05.04.2023 року №971090155868, є підставою для звернення до суду з новим позовом для захисту своїх прав та законних інтересів, а не застосування норм ст.383 КАС України. Отже, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено протиправність дій ГУ ПФУ в Черкаській області, які полягають у неналежному виконанні рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 року. Так, у порядку ст. 383 КАС України оцінці підлягає рішення, вчинене суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду. Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає колегії суддів апеляційної інстанції підстави для висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.12.2023 року, в порядку статті 383 КАС України, необхідно відмовити. Щодо клопотання позивачки від 02.04.2024 року про постановлення окремої ухвали, в порядку ст. 249 КАС України, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2023 від 01.03.2023 року приписи частини 6 статті 383 КАС України, в тім, що вони унеможливлюють апеляційне оскарження ухвали суду про залишення без задоволення заяви, поданої порядком статті 383 цього Кодексу, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Так, ч. 6 статті 383 КАС України визначено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. У свою чергу, ч. 8 ст. 249 КАС України передбачено, що суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати. Тобто, постановлення окремої ухвали, насамперед, є правом суду, а не його обов`язком, а обов`язковою умовою постановлення зазначеної ухвали судом вищої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Як вже вище зазначалося, судом першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права допущено не було. Так, колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу суду. Таким чином, судом першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки вона не містить обґрунтувань які могли б бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 382 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя: М.І. Кобаль Судді: Н.П. Бужак Л.О. Костюк Повний текст виготовлено 10.04.2024 року