Ухвала КЦС ВС № 711/8712/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 квітня 2024 року м. Київ справа № 711/8712/23 провадження № 61-5424ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., учасники справи: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», боржник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець Плесюк Олексій Степанович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року у складі суді ОСОБА_3 та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 березня 2024 року у складі колегії суддів: Сіренка Ю. В., Новікова О. М., Гончар Н. І., ВСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (далі -ТОВ «Дебт Форс») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником. В обґрунтування заяви зазначило, що на виконанні у приватного виконавця Плесюка О. С. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого напису № 14421, вчиненого 04 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») заборгованості. 08 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» (далі - ТОВ «Кампсіс Фінанс») укладено договір № 08-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за кредитним договором № 014/2061/3/11726. 10 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі, за кредитним договором № 014/2061/3/11726. За вказаних обставин, просив замінити стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 13 березня 2024 року заяву ТОВ «Дебт Форс» задоволено. Замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 14421, вчиненого 04 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал». Задовольняючи заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, керувався тим, що наявним у матеріалах справи договором про відступлення прав вимоги від 10 травня 2023 року № 10-05/23, підтверджується факт переходу права вимоги за кредитним договором № 014/2061/3/11726 від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Дебт Форс». Таким чином, ТОВ «Дебт Форс» у встановленому порядку набуло прав кредитора по відношенню до боржника ОСОБА_1 . У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 березня 2024 року у вищезазначеній справі, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та відмовити у задоволенні заяви. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують вчинення передачі оригіналів документів, що підтверджують кредиторські вимоги та їх розмір від кожного із первісних кредиторів до наступного нового кредитора. Крім того суди не звернули увагу на те, що ОСОБА_1 визнано банкрутом, а відтак неможливо замінити стягувача у виконавчому провадженні у зв`язку з відсутністю боргу як такого. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Судами встановлено, що на виконанні у приватного виконавця Плесюка О. С. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите 19 січня 2022 року на підставі виконавчого напису № 14421, вчиненого 04 листопада 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О. М., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 014/2061/3/11726 від 25 березня 2008 року в розмірі 857 815,95 грн, а також плати за вчинення виконавчого напису. Загальна сума заборгованості 858 315,95 грн. 08 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір № 08-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило шляхом продажу ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги до боржників, зазначених у Додатках № 1 та № 3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договором), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Як вбачається з витягу з додатку № 3 Реєстру боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 08-02/23 від 08 лютого 2023 року до ТОВ «Кампсіс Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2061/3/11726. 08 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 08-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Крім того, на виконання вимог пункту 7.2. договору 27 лютого 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» підписали також акт зарахування зустрічних однорідних вимог. 10 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено договір № 10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило шляхом продажу ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами позики (кредитним договором), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Як вбачається з витягу з додатку № 3 реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 травня 2023 року № 10-05/23 до ТОВ «Дебт Форс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/2061/3/11726. 10 травня 2023 року ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги. Крім того, на виконання вимог пункту 7.2. договору 26 жовтня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило на користь ТОВ «Кампсіс Фінанс» ціну договору 220 549,04 грн. Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша, друга статті 442 ЦПК України). Відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «По виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Відповідно до частин першої, другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, (далі - ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України). Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України). Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»). Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. Як вже зазначалося, на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20), від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), а також у постановах Верховного Суду: від 23 лютого 2022 року в справі № 242/2770/18 (провадження № 61-10061св21), від 07 червня 2022 року у справі № 2-844/10 (провадження № 61-17839св20). Крім того, у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду вказала на наступне: «Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Встановивши факт відступлення права вимоги за кредитним договором від 25 березня 2008 року № 014/2061/3/11726, і врахувавши наведені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права до подібних правовідносин, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення прав вимоги є підставою для правонаступництва у цивільних відносинах і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Наведене, у свою чергу, є підставою, передбаченою частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», для заміни стягувача у справі. Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на те, що його довірителя постановою Господарського суду Черкаської області визнано банкрутом, а відтак, заміна стягувача у виконавчому провадженні неможлива, у зв`язку з відсутністю боргу як такого, є необґрунтованими, з огляду на наступне. Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Господарського суду Черкаської області від 02 вересня 2010 року у справі № 01/1367 визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на шість місяців. Призначено ліквідатора. Установлено строк пред`явлення кредиторами вимог один місяць. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 червня 2011 року у справі № 01/1367 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв`язку з банкрутством. Провадження по справі припинено. Судом апеляційної інстанції врахував положення частини п`ятої статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наявність виконавчого напису нотаріуса, який боржником не оскаржувався, відкритого виконавчого провадження, встановлений факт відступлення прав вимоги, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява про заміну стягувача підлягає задоволенню. Інші наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадженняу справі заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про зміну стягувача, боржник - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець Плесюк Олексій Степанович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 січня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 13 березня 2024 року відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник