Ухвала КЦС ВС № 463/11321/20

УХВАЛА 22 квітня 2024 року м. Київ справа № 463/11321/20 провадження № 61-5467ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року у справі за скаргою державного спеціалізованого підприємства «Об`єднання «Радон» на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року ДСП «Об`єднання «Радон» звернулось до суду із скаргою на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби міста Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - державний виконавець Голосіївського ВДВС м. Києва), в якому просило суд, з урахування уточнених вимог: - визнати неправомірною (незаконною) та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського ВДВС м. Києва від 01 травня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1; - визнати неправомірною (незаконною) та скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського ВДВС м. Києва від 01 травня 2023 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; - зобов`язати Голосіївський ВДВС м. Києва повернути кошти, що стягнуті за виконавчим провадженням АСВП № НОМЕР_1 у сумі 500 422,94 грн. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення розгляду скарги ДСП «Об`єднання Радон» на дії державного виконавця Голосіївського ВДВС м. Києва відмовлено. Скаргу ДСП «Об`єднання Радон» у частині визнання неправомірною (незаконною) та скасування постанови головного державного виконавця Голосіївського ВДВС м. Києва від 01 травня 2023 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 401, 85 грн залишено без розгляду. Скаргу ДСП «Об`єднання Радон» в частині визнання неправомірною (незаконною) та скасування постанови головного державного виконавця Голосіївського ВДВС м. Києва від 01 травня 2023 року про стягнення виконавчого збору в сумі 50 042,29 грн залишено без розгляду. Визнано неправомірною та скасовано постанову головного державного виконавця Голосіївського ВДВС м. Києва від 01 травня 2023 про арешт коштів боржника. У решті вимог скарги відмовлено. Постановою Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року апеляційну скаргу Голосіївського ВДВС м. Києва залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ДСП «Об`єднання «Радон» задоволено частково. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2023 року в частині відмови в задоволенні вимог про визнання неправомірною (незаконною) та скасування постанову головного державного виконавця Голосіївського ВДВС м. Києва від 01 травня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог. Визнано неправомірною (незаконною) та скасовано постанову головного державного виконавця Голосіївського ВДВС м. Києва від 01 травня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 червня 2023 року в частині відмови в задоволенні вимог про зобов`язання Голосіївського ВДВС м. Києва повернути кошти, що стягнуті за виконавчим провадженням АСВП № НОМЕР_1 у сумі 500 422,94 грн скасовано, скаргу в цій частині залишено без розгляду. У решті ухвалу суду залишено без змін. Стягнуто з Голосіївського ВДВС м. Києва на користь ДСП «Об`єднання «Радон» 1 342,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. 15 квітня 2024 року Голосіївський ВДВС м. Києва через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року (надійшла до суду 15 квітня 2024 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні скарги. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявник заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та зазначив, що копію постанови Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року Голосіївський ВДВС у м. Києві не отримував засобами поштового зв`язку. Про наявність даної постанови Голосіївський ВДВС у м. Києві дізнався 01 квітня 2024 року з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень. Однак заявником не надано жодного доказу на підтвердження того, що судом апеляційної інстанції порушено порядок направлення сторонам копії постанови. У постанові Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року вказано, що повний текст постанови виготовлено 21 листопада 2023 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 21 грудня 2023 року (четвер). Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року зареєстрована 23 листопада 2023 року, забезпечено надання загального доступу - 24 листопада 2023 року. Крім того, суд апеляційної інстанції переглядав також апеляційну скаргу Голосіївського ВДВС у м. Києві, а отже заявнику було достеменно відомо про перегляд скарги в суді апеляційної інстанції. Оскільки заявником не вказано конкретних обставин, що завадили йому вчасно подати касаційну скаргу, то касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для вказання конкретних обставин та подання відповідних доказів. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При цьому, заявник повинен був цікавитися рухом справи, при тому що суд апеляційної інстанції переглядав також і апеляційну скаргу заявника, а згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга Голосіївського ВДВС у м. Києві не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник зазначає підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до частини дев`ятої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подачу касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до касаційної скарги юридичною особою або фізичною особою-підприємцем у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату. Крім того, згідно з частиною шостою статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Відповідно до пункту 29 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Так, касаційна скарга була сформована в системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення ОСОБА_1 копій цієї касаційної скарги, заявник не надав. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Львівського апеляційного суду від 16 листопада 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць