Постанова Північно-західний апеляційний господарський суд № 918/486/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2024 року Справа № 918/486/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23 (суддя Горплюк А.М.) за позовом Фізичної особи - підприємця Свириденка Олександра Йосиповича до Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про визнання виконаними в повному обсязі зобов`язань, що виникли на підставі Договору та Інвойсу ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23 в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на долучення доказів до матеріалів справи - відмовлено. Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23 Товариство з обмеженою відповідальністю "OptiLat" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з підстав, висвітлених в ній, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23; клопотання представника відповідача про поновлення строку на долучення доказів до матеріалів справи - задоволити, поновити адвокату Ульчаку Богдану Івановичу строк на долучення доказів до матеріалів справи. Апелянт зазначає, що процесуальний строк на вчинення процесуальної дії не є тотожним поняттю строку позовної давності, а відтак оціночні судження в контексті можливості дізнатися представнику відповідача про таку справу, такі докази та своєчасно їх подати - застосовуватись не повинні. Також вказує, що оскільки в контексті процесуальних строків оцінюються питання про те, чи особа знали чи не знала про дані обставини, мала вказані докази чи не мала вказаних доказів, в даному випадку ТОВ "OptiLat" про дані докази не знало, їх не мало, а відтак і подати суду їх раніше - змоги не було. Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №918/486/23/1482/24 від 27.02.2024 матеріали оскарження ухвали у справі №918/486/23 витребувано з Господарського суду Рівненської області. 05.03.2024 матеріали оскарження ухвали у справі №918/486/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23. Запропоновано позивачу у строк до 29.03.2024 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. 18.03.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду через систему "електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Свириденка Олександра Йосиповича надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23, в якому останній вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку. Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне. Фізична особа - підприємець Свириденко Олександр Йосипович звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" (Латвійська республіка, місто Юрмала, вул. Мейстару, 1, р.н. L.V.40003407907) про визнання зобов`язання припиненим його виконанням. Ухвалою суду від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. 13.02.2024 до Господарського суду Рівненської області через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи документів, а саме: копії позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ "Оптілат" про стягнення коштів, копію ухвали Млинівського районного суду про відкриття провадження у справі та копію ухвали про накладення арешту на майно. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення з таким клопотанням, представник відповідача зазначив, що про вказані докази сторона ТОВ "OptiLat" дізналася безпосередньо перед вказаним судовим засіданням, відтак такі докази не існували на стадії підготовчого провадження та не були відомі стороні відповідача. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23 в задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на долучення доказів до матеріалів справи - відмовлено. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що клопотання подане з пропуском процесуального строку на його подачу та не містить обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. Представником відповідача не наведено непереборних обставин, які б перешкоджали заявити таке клопотання раніше. Не погоджуючись із винесеною ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23 та її мотивами, відповідач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно із частинами 1, 3, п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. За приписами частини 1 та частини 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст.114 ГПК України). Приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Зміст наведених норм свідчить про те, що право сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку подання доказів) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України. Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Наведена норма пов`язує можливість поновлення процесуального строку з обов`язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього. Пропуск процесуального строку настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки: втрата права на вчинення процесуальної дії. Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали у справі №918/486/23 в клопотанні від 13.02.2024 року про поновлення процесуального строку представник відповідача зазначив однією із підстав, якою він обґрунтовує поважність пропуску строку на звернення з таким клопотанням, це те, що про вказані докази сторона ТОВ "OptiLat" дізналась безпосередньо перед вказаним судовим засіданням. Відтак, як стверджує відповідач, такі докази інтересу ОСОБА_1 не існували на стадії підготовчого провадження та не були відомі стороні відповідача. Так, колегією суддів враховується, що уточнена позовна заява ОСОБА_1 , яку відповідач просить долучити до матеріалів справи, про що заявлено в клопотанні про поновлення строку, подана до Млинівського районного суду Рівненської області, містить дату її складання - 19.11.2023, ухвала про забезпечення - 22.01.2024. Однак, 07.10.2023 позивачем було долучено до матеріалів справи копію ухвали Млинівського районного суду Рівненської області у справі № 559/3058/23 про залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху. Копія такого клопотання 07.10.2023 направлена представнику відповідача через підсистему "Електронний суд". Відтак, представнику відповідача достовірно було відомо про наявність поданої ОСОБА_2 позовної заяви та він мав додаткову можливість дізнатись про існування вказаного спору із матеріалів даної справи. Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не зазначено, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки гр. ОСОБА_1 . При цьому колегією суддів враховуються положення ст. 50 ГПК України, згідно якої суд залучає третіх осіб, які заявляють чи не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Однак, як вбачається з суб`єктного складу учасників справи, гр. ОСОБА_2 не має в даному провадженні окремого процесуального статусу. Щодо твердження представника відповідача про те, що додані ним до клопотання про поновлення пропущеного строку копії позовної заяви, копії ухвали суду про відкриття провадження у справі та ухвали про забезпечення позову засвідчують обставину претензій ОСОБА_1 (особа не є учасником справи № 918/486/22), то подібне твердження суперечить п.4 ст. 75 ГПК України, згідно з якою тільки встановлені обставини рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Документи, які просить долучити представник відповідача, не є рішенням суду. Крім того колегією суддів враховується, що подані представником відповідача копії документів не стосуються предмету спору у справі № 918/486/22, яким є захист інтересу позивача у правовій визначеності щодо його правовідносини із відповідачем. В той час, як додані представником відповідача до клопотання про поновлення строку документи свідчать про те, що предметом спору у справі №559/3058/23 є стягнення грошових коштів на користь особи, яка не є учасником справи № 918/486/22 і не мають відношення до обставин, які підлягають доказуванню у даній справі. Крім того, з матеріалів оскарження ухвали вбачається, що в ході проведення підготовчих засідань та закриття підготовчого провадження 21.04.2023 відповідачем жодних усних або письмових клопотань, заяв тощо про намір подати додаткові докази заявлено не було. Таким чином, представником відповідача не наведено обставин, які б перешкоджали заявити таке клопотання раніше. Процесуальний закон хоча і надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї. Враховуючи, що поважних причин, які б перешкоджали відповідачу заявити про намір подати такі докази відразу після того як відповідач дізнався про їх існування, відповідачем не наведено, колегія суддів вважає ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23 про відмову в поновленні пропущеного строку законною та обґрунтованою. Окрім того колегія суддів звертає увагу, що станом на дату прийняття вказаної постанови, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.04.2024 прийнято відмову позивача Фізичної особи - підприємця Свириденка Олександра Йосиповича від позову. Закрито провадження у справі №918/486/22 за позовом Фізичної особи - підприємця Свириденка Олександра Йосиповича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" про визнання виконаним в повному обсязі зобов`язання, що виникли на підставі Договору та Інвойсу. З врахуванням вищевикладеного у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали. Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування винесеної у справі ухвали. На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "OptiLat" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.02.2024 у справі №918/486/23 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №918/486/23 повернути до Господарського суду Рівненської області. Головуючий суддя Розізнана І.В. Суддя Грязнов В.В. Суддя Павлюк І.Ю.