Постанова 4874 № 902/1233/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2024 року Справа № 902/1233/23 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А. секретар судового засідання Приступлюк Т.В. за участю представників сторін: позивача: не з`явився відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці на рішення господарського суду Вінницької області, ухваленого 05.02.24р. суддею Нешик О.С. о 14:32 у м.Вінниці, повний текст складено 15.02.24р. у справі №902/1233/23 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці, м.Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина", смт Томашпіль Тульчинського району Вінницької області про визнання додаткової угоди до договору укладеною ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі №902/1233/23 в позові Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці відмовлено. В обґрунтування рішення суд з посиланням на ст. 20 ГК України, ст. ст. 6, 11, 626, 627, 1130, 1131, 1132, 1133, 1135, 1139 ЦК України, ст. ст. 1, 3 Закону України «Про господарську діяльність у збройних силах України», постанову КМУ від 25.07.2000 №1171, Методичні рекомендації щодо укладення договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України, докази наявні в матеріалах справи, умови договору від 31.08.2018 №1, ст. ст. 13,15 закону України «Про оренду землі», ст. 95 Земельного кодексу України, постанову Верховного Суду від 06.06.2022 у справі №904/6385/20, вказав, що за своєю правовою природою Договір №1 від 31.08.2018 - є договором про спільну діяльність, порядок укладення і виконання якого врегульовані, зокрема главою 77 ЦК України, в зв`язку з чим до правовідносин сторін в частині визначення розміру плати не підлягають застосуванню положення Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998. Отже, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не знайшли свого підтвердження при ухваленні рішення у справі, в зв`язку з чим позов Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці задоволенню не підлягає. Крім того, з посиланням на ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 288 ПК України, суд зазначив, що запропонована Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" плата по Договору перевищує розмір плати, яку мав би сплачувати орендар в разі укладення договору оренди 155,0571 га землі на території Великовулизької та Маловулизької сільських рад Тиврівського району відповідно до інформації про нормативну грошову оцінку таких земель, яка наявна в матеріалах справи. Разом з тим, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №921/530/18, суд зауважив, що у пункті 54 було вказано на те, що якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили, при цьому в прохальній частині позовної заяви №573/2747 від 25.09.2023 позивач просить визнати укладеною додаткову угоду №5 до Договору, яка: "... набирає чинності з "01" липня 2022 року і діє до кінця дії Договору", отже, позовні вимоги в цій частині не узгоджуються з висновками щодо застосування норм права, які викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №921/530/18. Враховуючи наведене суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову. Не погодившись із прийнятим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Вінницької області від 27 березня 2023 року у справі №902/1233/23 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Квартирно - експлуатаційного відділу м. Вінниця товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс Зелена долина про внесення змін до договору від 31 серпня 2018 року №1 шляхом визнання укладеною додаткової угоди №5. Вважає, що судом при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, а висновок суду не відповідає дійсним обставинам справи, а відтак рішення Господарського суду Вінницької області від 05 лютого 2024 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають до задоволення. Так, з посиланням на ст. ст. 11, 202, 626, 627, 629, 651, 652 ЦК України, ст. ст. 42, 180, 188 ГК України, вказує, що при укладенні договорів на біржах, конкурсах, аукціонах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів. Зазначає, що в ході проведення аудиту окремих питань квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, проведеного Центральним територіальним управлінням внутрішнього аудиту Міністерства оборони України було виявлено недоотримання фінансових ресурсів з причини відсутності укладання щорічних додаткових угод до відповідних договорів про спільну обробку земель оборони в частині перегляду за 1 га землі з урахуванням річної інфляції за кожен рік. За результатами опрацювання Аудиторського звіту Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних сил України було опрацьовано та направлено до квартирно-експлуатаційних органів розпорядження від 23 травня 2022 року №370/2/3263 з вимогою укладення відповідних додаткових угод. Оскільки, квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця підпорядковується Центральному управлінню інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних сил України не виконати розпорядження зазначене вище установа не могла, з огляду на що Позивачем на адресу Відповідача було направлено два листи з пропозицією внести зміни до договору шляхом підписання додаткової угоди. Проте, як уже зазначалося вище, цим пропозиціям Відповідач не приділив належної уваги, не направив своїх заперечень та не повідомив про те що не бажає вносити відповідні зміни до договору, що в свою чергу було розцінено Позивачем, як мовчазна згода. Враховуючи вищевикладене, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, вказує, що квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця звернувся до суду. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця залишити без задоволення, а прийняте рішення Господарського суду Вінницької області від 05 лютого 2024 року по справі № 902/1233/23 залишити без змін. Сторони не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялися заздалегідь та належним чином, що підтверджується надісланням ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення скарги до розгляду на електронну пошту та електронний кабінет представників сторін. 15.04.2024 від відповідача надійшло клопотання про розгляд скарги без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина", вказує, що з вимогами апеляційної скарги не погоджується, розгляд апеляційної скарги просить провести з врахуванням поданого відзиву на апеляційну скаргу від 02.04.2024 №790. Крім того, 10.04.2024 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці - Томляка І.С. надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Наводить перелік найближчих судів до яких зможе прибути заявник: Господарський суд Вінницької області; Вінницький районний суд Вінницької області; Вінницький міський суд Вінницької області; Вінницький окружний адміністративний суд; Сьомий апеляційний адміністративний суд; Вінницький апеляційний суд. Ухвалою суду від 15.04.2024 було відмовлено Квартирно-експлуатаційному відділу м.Вінниці у задоволенні заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у зв`язку із неможливістю забронювати зал в Господарському суді Вінницької області, Вінницькому районному суді Вінницької області, Вінницькому міському суді Вінницької області, Вінницькому окружному адміністративному суді, Сьомому апеляційному адміністративному суді, Вінницькому апеляційному суді на 16 квітня 2024 року для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку із недоступністю для бронювання майданчика на даний час або заздалегідь заброньованим на цей самий день і час іншими судовими засіданнями. 16.04.2024 від Квартирно-експлуатаційному відділу м.Вінниці надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що представник квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця по даній справі Ольга Єзерська знаходиться за межами м. Вінниця у складі робочої групи щодо інвентаризації земельних ділянок Міністерства оборони України. Щодо клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія приходить до висновку про його відхилення, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Разом з тим, п. 2 ст. 2 ст. 202 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Крім того, відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "+11 посилань", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України, відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, скаржник виклав свою позицію щодо незгоди із оскарженим рішенням в своїй апеляційній скарзі, скаржник не був позбавлений права направити для участі в засіданні іншого представника або директор міг представляти інтереси товариства самостійно відповідно до ч.3 ст. 56 ГПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання. Разом з тим, судова колегія зауважує, що скаржником не було долучено жодних доказів на підтвердження обставин вказаних у клопотанні. Таким чином, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, а тому, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. В матеріалах справи наявна "Інформація КЕВ м.Вінниця про оголошення конкурсу по відбору учасників спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур" (а.с.104-107, т.1), підписана начальником КЕВ м.Вінниці Сакарою М.С., якою визначені конкурсні вимоги щодо спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках площею 155,0571 га. За умовами таких конкурсних вимог розмір стартової плати за спільний обробіток земель становить не менше 2482,27 грн за 1 га в рік - с.Велика Вулига; не менше 2332,02 грн за 1 га в рік - с.Мала Вулига. Протоколом №2 засідання конкурсної комісії Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці від 09.08.2018 (а.с.108-110, т.1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" визнано переможцем конкурсу щодо спільної обробки землі, яке запропонувало плату за послуги з вирощування продукції в розмірі 5300,00 грн за 1 га на рік. 31.08.2018 між сторонами укладений договір №1 (а.с.13-18, т.1), відповідно до п.1.1 якого: з метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності в Квартирно-експлуатаційному відділі м.Вінниця, сторони дійшли згоди про те, що цей Договір є змішаним у розумінні ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль та майна, що належить сторонам на відповідних правових засадах в межах діючого законодавства та у відповідності до Статутів та Положень, спільно діяти для досягнення спільних господарських цілей щодо спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарської продукції (визначеної згідно Переліку видів сільськогосподарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, установам Збройних Сил України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2000 за №1171 (зі змінами)). Зазначена господарська діяльність проводиться на земельній ділянці, що є власністю Держави в особі Міністерства оборони України та знаходиться в Квартирно-експлуатаційному відділі м.Вінниця на праві постійного користування згідно Рішення ради Міністрів УРСР №1467-0283 від 05.11.1959 та №1463- 0177 від 04.09.1962. Площа посівів становить 155,0571 га, згідно державної статистичної звітності (форма 6-зем), яка знаходиться за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, с.Велика Вулига, с.Мала Вулига. Сторони у цьому Договорі погодились із тим, що вони мають наступні цілі, які сформовані виключно на їх волевиявленні: а) розподіл праці та спеціалізація виробництва; б) підвищення обсягів виробництва та виробничої програми; в) забезпечення економічності виробництва за одиниці продукції та закупівельної ціни на сировину та репродукційний матеріал; г) збільшення гнучкості виробництва та збуту у відповідності до вимог ринку; д) швидке освоєння нової продукції, яка користуються попитом на ринку (п.1.2 Договору). Відповідно до п.1.3-1.4 Договору сторони домовились, що спільний обробіток земельної ділянки буде розподілятися таким чином: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" бере на себе зобов`язання власними силами та коштами провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування продукції, яка обумовлена Договором. Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниця зобов`язується надати для спільного обробітку земель ділянку відповідачу загальною площею 155,0571 га, яка знаходиться в селі Велика Вулига 123,0571 га, селі Мала Вулига - 32,0000 га Тиврівського району Вінницької області. Сторони дійшли згоди, що право власності на сільськогосподарську продукцію, отриману в результаті спільного обробітку землі позивачем, належить відповідачу. Пунктом 2.1 Договору визначено, що для цілей, зазначених у пункті 1 цього Договору, Сторони домовились про наступне: - відносини сторін за цим Договором спрямовані на співпрацю, взаємну підтримку та допомогу в щоденній діяльності (пп.2.1.1 Договору); - враховуючи вимоги частини 4 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна з урахуванням вимог цього Договору, кон`юнктури ринку сплати встановлених законодавством податків, інших обов`язкових платежів, зборів та звичайною ціною в розумінні Податкового кодексу України (пп.2.1.2 Договору); - грошова сума (частка прибутку позивача), яку Сторона зобов`язується перерахувати складає 821 802,63 грн 00 коп. на рік, тобто 5300 грн 00 коп. за 1 га, незалежно від розміру отриманого річного доходу відповідачем за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції з урахуванням ПДВ (пп.2.1.3 Договору); Пунктом 2.1.4 Договору сторони дійшли згоди, що оплата від вирощеної сільськогосподарської продукції проводиться такому порядку: - в 2018 році розрахунок проводиться з моменту підписання Договору у сумі 273934,21 грн у 2 етапи: 1-ий етап - у розмірі 30 % до 01.10.2018 - 82 180,26 грн; 2-ий етап - у розмірі 70 % до 01.12.2018 - 191 753,95 грн; - в 2019 році та всіх наступних роках (до закінчення договірних відносин) у 2 етапи: 1-ий етап - у розмірі 30 % до 01.08. поточного року; 2-ий етап - у розмірі 70 % до 01.11. поточного року. Суми розрахунку не включають інфляційних витрат, згідно чинного законодавства (пп.2.1.4.1 Договору). Пунктом 2.1.5 Договору сторони дійшли згоди, що відповідач сплачує (компенсує) земельний податок шляхом щомісячного (до 10 числа поточного (звітного місяця), але не пізніше ніж через 3 (три) робочих дні після виставлення рахунку, перерахування грошові коштів. Сума земельного податку може змінюватись у відповідності до уточнюючого розрахунку. У разі несвоєчасної сплати (компенсації) земельного податку з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина", останнє сплачує (компенсує Квартирно-експлуатаційному відділу м.Вінниці) усі пов`язані із несвоєчасною сплатою (компенсацією) земельного податку штраф, інші обов`язкові платежі, передбачені законодавством. Сплата інших податків, зборів та обов`язкових платежів, які належить сплатити відповідачу за цим Договором, здійснюється ним в порядку, передбаченому чинним законодавством України (пп.2.1.6 Договору). Згідно з п.7.1, 7.2 Договору, означений вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання уповноваженими особами та скріплення печатками сторін строком на 7 років. Додатковою угодою №1 від 02.01.2019 (а.с.21, т.1) Договір доповнено п.5.10 такого змісту: "Сторона-1 має право на одностороннє розірвання Договору у разі порушення строків розрахунку зі Стороною-1 більш ніж на 10 днів за спільний обробіток землі, компенсації земельного податку відповідно до умов Договору. Договір вважається розірваним в односторонньому порядку через 30 (тридцять) календарних днів з дня направлення Стороною-1 письмового повідомлення (цінний лист із описом вкладення) Стороні-2. Одностороннє розірвання Договору здійснюється в позасудовому порядку без підписання Сторонами додаткової угоди." Додатковою угодою №2 від 02.01.2019 (а.с.22, т.1) пп.2.1.4 Договору викладено так: "Оплата від вирощеної сільськогосподарської продукції проводиться в наступному порядку - щомісячно (до 10 числа поточного (звітного) місяця рівними частинами у розмірі 68 483,55 грн (шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят три гривні 55 коп.) на рахунок Сторони-1. За січень 2019 року провести оплату не пізніше 10 лютого 2019 року." Цією ж додатковою угодою №2 також вирішено підпункт 2.1.4.1 вилучити. В матеріалах справи наявний примірник додаткової угоди №5 до Договору (а.с.25, т.1), яку позивач просить визнати укладеною, за змістом якої: - "Сторони домовилися внести зміни до розділу 2 Договору №1 від 31 серпня 2011 року, шляхом зміни пункту 2.1.3 і викласти в такій редакції: "грошова сума (частка прибутку Сторони-1), яку Сторона-2 зобов`язується перерахувати Стороні-1 складає 1084932,96 грн (один мільйон вісімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять дві гривні 96 коп.) на рік, тобто 6996,99 грн, за 1 га, незалежно від розміру річного доходу Сторони-2 за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції з урахуванням ПДВ. В подальшому плата за 1 га землі буде переглядатися з урахуванням річної інфляції за кожен рік та буде фіксуватися відповідними додатковими угодами" (п.1 цієї угоди); - "Сторони домовилися внести зміни до розділу 2 Договору №1 від 31 серпня 2011 року шляхом зміни пункту 2.1.4 і викласти в такій редакції: "Оплата від вирощеної сільськогосподарської продукції у 2022 році проводиться у наступному порядку - щомісячно (до 25 числа місяця, що передує розрахунковому) рівними частинами у розмірі 90411,08 грн (дев`яносто тисяч чотириста одинадцять гривень 08 коп.) на рахунок Сторони 1." (п.2 цієї Угоди). В матеріалах справи наявний лист Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України №370/2/3263 від 23.05.2022, адресований позивачу (а.с.26, т.1), де зазначено, що у ході проведення аудиту було виявлено недоотримання фінансових ресурсів з причин відсутності укладання щорічних додаткових угод до відповідних договорів про спільну обробку земель оборони в частині перегляду оплати за 1 га землі з урахуванням річної інфляції за кожен рік. В зв`язку з наведеним пропонується розглянути можливість щодо укладання з суб`єктами сільськогосподарської діяльності додаткових угод до договорів про спільну обробку землі стосовно встановлення оплати за 1 га землі з урахуванням річної інфляції з 2022 року. Листами №573/1251 від 08.06.2022 та №573/2442 від 03.10.2022 (а.с.27-28, 30-31, т.1) позивач повідомив відповідача, що відповідно до проведеного розрахунку на підставі листа Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України №370/2/3263 від 23.05.2022 сума недоотриманого фінансового ресурсу за Договором за період з 01.01.2019 по 30.06.2022 становить 213814,85 грн. В цих же листах позивач просив оплатити суму заборгованості та підписати додаткову угоду №5 до Договору. 30.12.2022 позивач звернувся до відповідача із претензією №573/3648 від 30.12.2022 (а.с.71-74, т.1), де наголосив, що сума заборгованості за Договором станом на сьогодні становить 279597,41 грн. В цій же претензії Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниці зазначив, що ненадання відповіді на попередні листи №573/1251 від 08.06.2022 та №573/2442 від 03.10.2022 розцінюється ним як згода на внесення змін до Договору. У відповідь на претензію позивача відповідач листом №540 від 17.02.2023 (а.с.75-79, т.1) заперечив стосовно укладення додаткової угоди №5 до Договору, оскільки правові підстави внесення змін до Договору відсутні, зокрема для збільшення розміру плати. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" наголосило, що щорічне коригування розміру плати за Договором на встановлений індекс інфляції перетвориться на несправедливо непомірний тягар для відповідача. В матеріалах справи міститься обопільно підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків, складений за період з 14.09.2018 по 14.01.2021 (а.с.111-112, т.1), а також відповідні платіжні доручення/інструкції №5317 від 26.02.2021, №2496 від 16.03.2021, №3657 від 14.04.2021, №6010 від 18.05.2021, №6388 від 15.06.2021, №6556 від 14.07.2021, №6805 від 10.08.2021, №6976 від 15.08.2021, №7231 від 13.10.2021, №7373 від 09.11.2021, №8037 від 09.12.2021, №8235 від 11.01.2022, №8674 від 08.02.2022, №2099 від 17.03.2022, №2980 від 14.04.2022, №3835 від 10.05.2022, №5084 від 15.06.2022, №10045 від 28.07.2022, №7287 від 16.08.2022, №10609 від 27.09.2022, №10232 від 18.10.2022, №12367 від 22.11.2022, №13675 від 22.12.2022, №612 від 25.01.2023, №12410 від 23.02.2023, №12786 від 16.03.2023, №16/05/202313671 від 16.05.2023, №20/06/202314647 від 20.06.2023, №14/07/202315616 від 14.07.2023, №17164 від 16.08.2023, №18121 від 07.09.2023, №19596 від 18.10.2023, №21529 від 22.11.2023, які підтверджують виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором за період з 14.09.2018 по 22.11.2023. Матеріалами справи також підтверджується сплата відповідачем компенсації податку за землю відповідно до умов Договору за період з 27.09.2018 по 22.11.2023 (а.с.157-211, т.1). Згідно з інформаційними довідками Відділу у Тиврівському районі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області №0-2-0.34-171/115-18 від 22.06.2018 та №0-2-0.34-171/115-18 від 22.06.2018 станом на 01.01.2018 вартість 1 га ріллі на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району становить 31028,41 грн, а вартість 1 га ріллі на території Маловулизької сільської ради Тиврівського району - 29150,20грн. Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне. Частиною 2 ст.20 ГК України визначено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема установлення, зміни і припинення господарських правовідносин. Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога про визнання укладеною додаткової угоди №5 до договору №1 від 31.08.2018, обґрунтовуючи яку позивач зазначає, що в частині визначення плати за Договором підлягає застосуванню положення Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998, яким передбачено обчислення розміру орендної плати за землю з урахуванням індексів інфляції, що не було враховано сторонами. Колегія суддів зауважує, що вирішуючи питання щодо того чи мають місце обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (необхідність приведення умов Договору №1 від 31.08.2018 до вимог Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998), необхідно надати оцінку укладеній між сторонами угоді. Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини. Частиною 1 ст.626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" №1076-XIV від 21.09.1999 господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України (далі - військові частини), пов`язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" №1076-XIV від 21.09.1999 суб`єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Постановою Кабінету Міністрів України №1171 від 25.07.2000 затверджено перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних Сил, до яких входять зокрема і такі види діяльності, як вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Витягом з переліку земельних ділянок землекористувачів Міністерства оборони України, на яких можливе ведення господарської діяльності з вирощування сільськогосподарських культур, узгоджений встановленим порядком з Генеральним штабом Збройних Сил України №745/С від 12.01.2017 (а.с.103,т.1) підтверджено, що Квартирно-експлуатаційний відділ м.Вінниці є землекористувачем земельних ділянок: у с.Мала Вулига та с.Велика Вулига Тиврівського району Вінницької області, загальною площею 179,80 га (для сільськогосподарських цілей 179,80 га). Як убачається із наявних в матеріалах справи Методичних рекомендацій щодо укладення договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України (а.с.100-102, т.1), які затверджені заступником Міністра оборони України Павловським Г.В., вони визначають умови та процедуру укладення договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України. Пунктом 1 Методичних рекомендацій щодо укладення договорів спільної обробки землі з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України (а.с.100-102, т.1), що затверджені заступником Міністра оборони України Павловським Г.В., значення такого виду правочину визначено як - "договір, що передбачає спільну обробку землі з метою вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках землекористувачів Міністерства оборони України, який укладається між землекористувачем і переможцем конкурсу за результатами проведення конкурсної процедури". Так, умовами Договору, який укладений за результатами проведеного конкурсу, сторони погодили такі цілі, як обробіток землі загальною площею 155,0571 га для вирощування сільськогосподарської продукції з урахуванням розподілу праці та спеціалізації виробництва тощо (п.1.2, 1.3 Договору). Сторони також погодили, що право власності на отриману сільськогосподарську продукцію передається Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина", але незалежно від розміру доходу від реалізації сільськогосподарської продукції, відповідач перераховує КЕВ м.Вінниці 821802,63 грн на рік. Відповідно до ч.1, 2 ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності. Відповідно до ст.1132 ЦК України: за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Приписами ч.1 ст.1133 ЦК України визначено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства (ч.1 ст.1135 ЦК України). Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників (ч.1 ст.1139 ЦК України). Отже, колегія суддів зауважує, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети, що не суперечить законові. У свою чергу, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України №2768-III від 25.10.2001, Законом України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до положень ст.13 Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Ст. 15 Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998 істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). Згідно із ч.1 ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Отже, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме на платній основі і для отримання можливості користуватися земельною ділянкою з використанням її корисних властивостей. Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) використання майна (земельної ділянки) протягом визначеного договором строку та отримання продукції/доходів. Такі правові висновки щодо застосування норм права наведені в постанові Касаційного господарського суду від 06.06.2022 у справі №904/6385/20. Таким чином, колегія суддів враховує встановлені обставини, а саме те, що: - сторонами в договорі визначена спільна мета діяльності: "З метою залучення додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності в КЕВ м.Вінниця..." (п.1.1 договору); - сторонами договору погоджено спільне використання земельної ділянки для ведення господарської діяльності з вирощування сільськогосподарських культур (п.1.3 договору); - договором визначені вклади учасників (відповідач вкладає власні сили та грошові кошти з метою вирощення сільськогосподарської продукції, а позивач надає земельні ділянки для такої діяльності (п.1.3 договору)); - умовами договору передбачений розподіл між сторонами прибутку, отриманого за рахунок реалізації сільськогосподарської продукції (пп.2.1.3, 2.1.4 договору); - приписами договору визначено, що ведення спільних справ покладено на відповідача, зокрема бухгалтерського обліку майна, цінностей, зобов`язань, пов`язаних з виконанням договору (пп.4.1.4 договору); - передача права володіння та користування земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" договором передбачена не була. За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що за своєю правовою природою договір №1 від 31.08.2018 - є договором про спільну діяльність, порядок укладення і виконання якого врегульовані, зокрема главою 77 ЦК України, в зв`язку з чим до правовідносин сторін в частині визначення розміру плати не підлягають застосуванню положення Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998. Отже, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, в зв`язку з чим позов Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці задоволенню не підлягає. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.21 Закону України "Про оренду землі" №161-XIV від 06.10.1998: орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір орендної плати для земель державної та комунальної власності регламентовано ст.288 ПК України, за якою: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 1) не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; 2) не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Отже, беручи до уваги, що вартість 1 га ріллі на території Великовулизької сільської ради Тиврівського району становить 31028,41 грн, а вартість 1 га ріллі на території Маловулизької сільської ради Тиврівського району становить 29150,20 грн, річна вартість оренди 155,0571 га землі за максимально можливим відсотком ставки орендної плати (12%) мала становити 570128,71 грн, а за місяць 47510,73 грн. При цьому, за результатами проведеного конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" визнано переможцем з запропонованою платою за послуги з вирощування продукції в розмірі 68483,55 грн на місяць. Колегія суддів зауважує, що запропонована Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокомплекс "Зелена долина" плата по Договору перевищує розмір плати, яку мав би сплачувати орендар в разі укладення договору оренди 155,0571 га землі на території Великовулизької та Маловулизької сільських рад Тиврівського району відповідно до інформації про нормативну грошову оцінку таких земель, яка наявна в матеріалах справи. Разом з тим, слід вказати, що в прохальній частині позовної заяви №573/2747 від 25.09.2023 позивач просить визнати укладеною додаткову угоду №5 до Договору, яка: "... набирає чинності з "01" липня 2022 року і діє до кінця дії Договору." При цьому, в постанові від 16.02.2021 у справі №921/530/18 Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін судові рішення у справі №921/530/18 у пункті 54 постанови вказала на те, що якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили. Відповідно, позовні вимоги в цій частині не узгоджуються з висновками щодо застосування норм права, які викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №921/530/18. Враховуючи викладене колегія суддів погоджується зі висновком суду першої інстанції, про відмову у задоволенні позову. Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи. Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Вінницької області від 05.02.2024 у справі №902/1233/23 прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування. Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці на рішення Господарського суду Вінницької області від 05.02.24 у справі №902/1233/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 05.02.24 у справі №902/1233/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, встановленому ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу № 902/1233/23 повернути до Господарського суду Вінницької області. Повний текст постанови складений "19" квітня 2024 р. Головуючий суддя Миханюк М.В. Суддя Коломис В.В. Суддя Саврій В.А.