Постанова Миколаївський апеляційний суд № 481/1588/23
від 22.04.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД22.04.24 22-ц/812/591/24 Єдиний унікальний номер судової справи № 481/1588/23 Провадження № 22-ц/812/591/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Самчишина Н.В. Постанова Іменем України 22 квітня 2024 року м. Миколаїв Справа №481/1588/23 Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Самчишиної Н.В., суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання -Горенко Ю.В., без участі учасників справи, належним чином повідомлених про день, час і місце судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Павловим Юрієм Володимировичем, на ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року, постановлену в складі головуючого судді Уманської О.В., в приміщенні цього ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про проділ будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, встановив: 31 серпня 2023 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника - адвоката Михайленко О.В., звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 , який обґрунтовувала наступним. Сторони з 05 червня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2019 року. Під час шлюбу позивач на підставі договору дарування від 03 червня 2014 року отримала в дар частину житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2020 року визнано нотаріально посвідчений договір дарування від 03 червня 2014 року частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , удаваним та визнано його договором купівлі-продажу. Визнано частину житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя. Розділено частину житлового будинку, виділивши у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. На даний час сторони не можуть дійти згоди щодо користування будинком відповідно до їх часток у праві власності. Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила здійснити поділ в натурі між сторонами житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та встановити порядок користування земельною ділянкою за вказаною адресою. Разом з позовною заявою представником позивача ОСОБА_3 подано до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просив доручити судовому експерту Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Лєсків С.А. та на вирішення якої просив поставити питання: - яка дійсна ринкова вартість частини житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ? - чи технічно можливий поділ вказаного житлового будинку та господарських споруд? - які можливі варіанти поділу даного будинку на два ізольовані рівноцінні об`єкти відповідно до часток у власності позивача та відповідача по частини? - які переобладнання необхідно здійснити для поділу будинку відповідно до варіантів розподілу? - якщо поділ будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 технічно можливий з незначними відхиленнями від ідеальних часток, то які існують варіанти поділу, розрахунки, компенсації, перерозподіл часток та яким є розмір грошової компенсації одного із співвласника іншому щодо кожного варіанту виділу будинку та господарських споруд? - які можливі варіанти встановлення порядку користування (поділу) земельною ділянкою, наданою для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до варіантів поділу житлового будинку та господарських споруд? Представник відповідача Павлов Ю.В. в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що ні позивач, ні відповідач на даний час не набули права власності на частину спірного житлового будинку, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про реєстрацію такого права. Ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року за клопотанням представника позивача - адвоката Михайленка О.В. по справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу. На вирішення експертизи поставлені наступні питання: 1) Яка дійсна ринкова вартість частини житлового будинку та господарських споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ) Чи технічно можливий поділ вказаного житлового будинку та господарських споруд ? 3) Які можливі варіанти поділу даного будинку на два ізольовані рівноцінні об`єкти відповідно до часток у власності позивача та відповідача по 1/4 частині? 4) Які переобладнання необхідно здійснити для поділу будинку відповідно до варіантів розподілу? 5) Якщо поділ будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 технічно можливий з незначними відхиленнями від ідеальних часток, то які існують варіанти поділу, розрахунки, компенсації, перерозподіл часток та яким є розмір грошової компенсації одного із співвласника іншому щодо кожного варіанту виділу будинку та господарських споруд? 6) Які можливі варіанти встановлення порядку користування (поділу) земельною ділянкою, наданою для обслуговування житлового будинку з надвірними будівлями спорудами за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності до варіантів поділу житлового будинку та господарських споруд? Проведення експертизи доручено експертам Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. Задовольняючи клопотання про призначення судової експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що для вирішення поставлених позивачем питань необхідні спеціальні знання в будівельно-технічній галузі. Не погодившись з призначенням експертизи відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Павлова Ю.В., подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про державну реєстрацію права власності позивача чи відповідача на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Тому, з огляду на ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ні у позивача, ні у відповідача не виникло право власності на дане нерухоме майно на підставі рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2020 року у справі №481/1008/19. Також, у позивача та відповідача відсутні права на земельну ділянку, яка станом на теперішній час не є сформованою і тому не являється об`єктом цивільних прав в силу статті 79-1 ЗК України. Вказував, що згідно інформації з Реєстру прав на нерухоме майно право приватної спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 мають і інші особи. Зазначав, що висновок суду про необхідність призначення експертизи є передчасним, а наслідком проведення експертизи може стати порушення прав інших осіб на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача, посилався на безпідставність її доводів. Учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про день, час і місце судового засідання. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до положень частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною п`ятою статті 12 ЦПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України). Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У відповідності з частин першої, третьої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2020 року визнано нотаріально посвідчений договір дарування від 03 червня 2014 року частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 , удаваним та визнано його договором купівлі-продажу. Визнано частину житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Розділено частину житлового будинку, виділивши у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по частини вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. У справі, що переглядається, предметом позову ОСОБА_2 є правовідносини, які виникли між нею та відповідачем, як співвласниками по 1/4 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Посилаючись на недосягнення між нею та відповідачем згоди щодо користування будинком позивач просила здійснити поділ та виділити їй в натурі частку з майна, що перебуває у спільній частковій власності, припинив права спільної часткової власності сторін на житловий будинок та встановити порядок користування земельною ділянкою. Відповідно до п.5.1. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна. Оскільки для встановлення питання поділу в натурі об`єктів нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме житлового будинку та земельної ділянки для його обслуговування об`єктивної можливості виділу сторонам по справі відповідно до їх часток (1/4) згідно рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 03 лютого 2020 року, з урахуванням розташування інженерних комунікацій та їх можливості використання всіма власниками після виділу (поділу), необхідні спеціальні знання, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи. Доводи, викладені відповідачем на спростування необхідності проведення експертизи, колегія суддів не вважає беззаперечними. На думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду посилання відповідача на те, що за сторонами не зареєстровано право власності на житловий будинок, оскільки зазначене не впливає на правильність висновків суду про призначення експертизи у справі, що має значення для вирішення справи. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до оцінки наданих позивачем доказів, а тому не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки їх оцінка буде здійснена судом при винесенні остаточного рішення, що вірно констатував суд першої інстанції. З метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України) суд дійшов обґрунтованого висновку, що призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи є необхідним для повного, всебічного та об`єктивного дослідження і встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Достатніх підстав для скасування ухвали суду про призначення експертизи апеляційним судом не встановлено. Керуючись статтями 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Павловим Юрієм Володимировичем залишити без задоволення, а ухвалу Новобузького районного суду Миколаївської області від 21 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий Н.В. Самчишина Судді: В.В. Коломієць Т.В. Серебрякова Повний текст постанови складено 22 квітня 2024 року