Ухвала ККС ВС № 332/1225/20

УХВАЛА 18 квітня 2024 року м. Київ справа № 332/1225/20 провадження № 51-1992 ск 24 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 7 лютого 2024 року, установила: У касаційній скарзі порушується питання про перегляд згаданих судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано положень п. 4 ч. 2 цієї статті. Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) в силу ст. 433 КПК перевіряє правильність застосування норм права, під час здійснення перегляду не ревізує повноти розгляду і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Наведене скаржницею не було враховано при зверненні до Суду. Як убачається зі змісту касаційної скарги, у ній захисник просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_5 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції на підставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК. Разом із цим, аргументуючи позицію і не погоджуючись із оцінкою покладених в основу вироку доказів, авторка скарги заперечує достовірність окремих із них, що в силу ст. 433 КПК не є предметом перевірки в порядку касаційної процедури. Крім того, попри те, що обвинувальний вирок переглядався в порядку апеляційної процедури, у поданій скарзі доводи про незаконність ухвали зводяться до цитування статей КПК й твердження про незаконність рішення апеляційного суду із посиланням на те, що цей суд не бажає усунути допущені недоліки. Водночас на користь своїх тез скаржниця не наводить конкретного обґрунтування в аспекті положень статей 370, 404, 412, 419 КПК у їх взаємозв`язку, з урахуванням установлених фактичних обставин справи й вимог сторони захисту на стадії апеляційного провадження, а також не зазначає у чому саме полягають істотні порушення норм права, які перешкодили суду апеляційної інстанції прийняти рішення з додержанням ст. 370 вказаного Кодексу. Отже, не наведено й обґрунтування необхідності скасування оспорюваних рішень із призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. Такожзахисник указує на обов`язкове проведення касаційного розгляду кримінального провадження за участю ОСОБА_5 . Однак у розумінні ч. 4 ст. 430 КПК таке клопотання має заявити засуджений. Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Ураховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів постановила: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2022 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 7 лютого 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3