Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/2800/24

Справа № 991/2800/24 Провадження № 1-кс/991/2829/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ВСТУПНА ЧАСТИНА [І]. Дата і місце постановлення [1-1]. 16 квітня 2024 року, місто Київ. Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2]. Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2 Найменування (номер) кримінального провадження [1-3]. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі ЄРДР) 07 липня 2022 року за№ 52022000000000169. Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4]. Підозрюваний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (інша інформація у клопотання відсутня). Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5]. Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6]. Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (надалі детектив НАБУ), захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ]. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1]. Вирішується питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 07 липня 2022 року за № 52022000000000169, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 та ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України. Питання про арешт майна вирішується за клопотанням детектива Другого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 . Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]. Слідчий суддя встановив таке. Клопотання детектива погоджене в.о. начальника Третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним. Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191,ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що не пізніше жовтня 2021 року мешканець м. Києва, ОСОБА_3 , маючи статус радника Офісу Президента України, вирішив створити організовану групу з числа осіб, що працюють у приватному секторі економіки, протиправна діяльність яких повинна була бути спрямована на заволодіння грошима акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі АТ «Укрзалізниця», Товариство) під час проведення останнім публічних торгів (або за прямими договорами) із закупівлі товарних матеріальних цінностей для власних потреб у виробничо-господарській діяльності шляхом завчасного погодження учасниками організованої групи переможців торгів, забезпечення акцепту їх пропозицій та укладання договорів із ними, умисного створення умов з уникнення реальної конкуренції під час проведення публічних торгів, надання контрольованим організованій групі товариствам переваг порівняно з альтернативними постачальниками товарної продукції та створення для неконтрольованих групою постачальників додаткових перешкод (бар`єрів), які усували можливість участі у публічних закупівлях АТ «Укрзалізниця» або суттєво її ускладнювали. Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями як організатор організованої групи, організував заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, учасники організованої групи під керівництвом ОСОБА_3 та за участі інших співучасників, здійснюючи «неформальний» контроль фінансово-господарської діяльності і товарно-грошових потоків АТ «Укрзалізниця», на виконання плану злочинних дій, упродовж червня-грудня 2022, переслідуючи мету протиправного збагачення, організував вчинення заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі трансформаторів силових для потреб Товариства. Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями як організатор організованої групи, організував вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, повторно, організованою групою в умовах воєнного стану, тобто обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Крім того, ОСОБА_3 , накопичуючи з жовтня 2021 по травень 2022 свою частину винагороди грошових коштів одержаних злочинним шляхом вирішив їх легалізувати, а саме придбати за отримані у такий протиправний спосіб фінансові ресурси дві житлові квартири, що розташовані у багатоквартирному будинку елітного житлового комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_1 . Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у набутті та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійсненні фінансових операцій та вчинення правочину з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, вчиненому у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України. За результатами здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженню детективами Національного антикорупційного бюро України в порядку передбаченому п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України 02.04.2024 об 08 год. 21 хв. було затримано ОСОБА_3 в подвір`ї будинку за адресою АДРЕСА_1 , біля центрального входу до вказаного житлового будинку. У відповідності до ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу. З урахуванням вказаного під час затримання ОСОБА_3 , було здійснено його особистий обшук, під час якого у затриманого ОСОБА_3 було виявлено та вилучено мобільні телефони: -Apple iPhone 15 sНОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 35 НОМЕР_3 ; -Apple iPhone 15 Pro Max sНОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , IMEI2 35 НОМЕР_6 . Доступ до мобільного телефону Apple iPhone 15 sНОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 35 НОМЕР_3 обмежено подоланням системи логічного захисту у вигляді паролю « НОМЕР_7 ». Під час огляду вказаного мобільного телефону встановлено, що в месенджерах «Telegram» та «Threema» наявна система логічного захисту пароль, яка не дозволяє увійти в месенджер. На пропозицію надати паролі доступу до вказаних месенджерів ОСОБА_3 відмовив. Окрім того, в месенджері «Whatsapp» наявні чати з особами, спілкування з якими видалене у зв`язку з встановленням таймеру автоматичного видалення сповіщень. Також під час огляду мобільного телефону Apple iPhone sK721K23TVD, IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 НОМЕР_8 встановлено, що в ньому наявний чат в месенджері «Whatsapp» з особою « ОСОБА_9 » НОМЕР_9 . В даному чаті ОСОБА_3 надсилає співрозмовнику повідомлення « ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Також в ньому наявний чат в месенджері «Whatsapp» з особою « ОСОБА_11 » НОМЕР_10 , в якому: -співрозмовник надсилає 26.02.2024 ОСОБА_3 скановане зображення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2022 про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні №52021000000000167 від 01.04.2021; -співрозмовник 13.03.2024 надсилає повідомлення наступного змісту «13.03.2024 у рамках КП щодо закупівлі філією «ЦЗВ» кабельно-провідникової продукції НАБУ повідомило про підозру провідному економісту відділу забезпечення матеріалами Зайвею ОСОБА_12 , з одночасним проведенням обшуку за місцем проживання зазначеної особи», на що ОСОБА_3 задає уточнюючі питання щодо переліку підозрюваних осіб «И все?», « ІНФОРМАЦІЯ_4 », «Еще кого-то» та пізніше щодо та періоду, за який здійснювалось постачання кабелів «А период неясный закупок кабелей этих?» також ОСОБА_3 вказує співрозмовнику « ОСОБА_13 про провода эти не особо узнавай, хай не думают что сильно интересно, хорошо?»; -співрозмовник 13.03.2024 під час розмови про притягнення до відповідальності працівниками НАБУ службових осіб АТ «Укрзалізниця» щодо закупівлі філією «ЦЗВ» кабельно-провідникової продукції, надсилає повідомлення «сейчас по нашим оперативным данным активно занимаются» та додає фотографію з документу стосовно кримінального провадження щодо закупівлі АТ «Укрзалізниця» трансформаторів в ТОВ «Узелектро». Також в ньому наявний чат в месенджері «Whatsapp» з особою « ОСОБА_14 » НОМЕР_11 , в якому: співрозмовниця скидує ОСОБА_3 проект публікації зміст якої полягає в тому, що ОСОБА_3 переміщений з посади ГУ контррозвідувального захисту об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму на інший напрям роботи, та зазначається такий напрямок. На що ОСОБА_3 заперечує проти такої публікації та надсилає кілька повідомлень під ряд «давай такое не писать», «это вы чтоб меня быстрее ё**нули физически» «а не уголовно» «написали». Окрім того, в месенджері «Whatsapp» наявні чати з особами, спілкування з якими видалене у зв`язку з встановленням таймеру автоматичного видалення сповіщень. Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування виникла необхідність провести огляд вилучених мобільних телефонів із залученням спеціаліста та застосуванням відповідного програмного забезпечення та комп`ютерного обладнання, з метою відібрання наявних на них відомостей та інформації, що має доказове значення для кримінального провадження № 52022000000000169, оскільки у органу досудового розслідування існують достатні підстави вважати, що вказані мобільні телефони можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення (зазначений факт підлягає встановленню чи спростуванню за результатами здійснення досудового розслідування та належного огляду вказаного мобільного телефону), яке є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Детектив також звертає увагу, що існує необхідність відшукання на цих мобільних телефонах видаленого з них спілкування в інтернет-месенджерах, видалених повідомлень в електронній пошті, видалених файлів, які були наявні на зазначених мобільних телефонах. Крім того, також існує вірогідність проведення щодо мобільних телефонів відповідного експертного дослідження експертом з метою відібрання наявних на них відомостей та інформації, що можуть мати доказове значення для кримінального провадження № 52022000000000169. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з тим, що вилучені під час проведення затримання ОСОБА_3 вищезазначені мобільні телефони, мають доказове значення для кримінального провадження по справі № 52022000000000169, тобто містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, і є речовими доказами по даному кримінальному провадженню в розумінні ст. 98 КПК України, що підтверджується відповідною постановою про визнання їх речовими доказами, детектив звернутися до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вищезазначене майно. З огляду на викладене, детектив просить накласти арешт на майно вилучене у підозрюваного ОСОБА_3 під час його затримання 02.04.2024 об 08 год. 21 хв. в подвір`ї будинку за адресою АДРЕСА_1 , біля центрального входу до вказаного житлового будинку, а саме: -мобільний телефон Apple iPhone 15 sНОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI2 35 НОМЕР_3 ; -мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max sCPHV7721GD, IMEI НОМЕР_5 , IMEI2 35 НОМЕР_6 . Детектив також зазначає, що підставою та метою застосування арешту до зазначеного майна є те, що воно за своєю технічною, матеріальною, юридичною сутністю та характеристикою, є джерелом та сховищем інформації, яка, на обґрунтовану думку органу досудового розслідування, може мати суттєве значення для кримінального провадження, а тому з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі вказаного майна, у органу досудового розслідування існує необхідність щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. На підтвердження вказаних обставин, до клопотання долучені копії матеріалів, зокрема: витяг з ЄРДР; протокол затримання ОСОБА_3 від 02 квітня 2024 року; постанова про визнання речей і документів речовими доказами від 02 квітня 2024 року; постанова про заміну групи прокурорів від 07 березня 2024 року; постанова про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 07 березня 2024 року; постанови про визначення старшого слідчої групи та слідчих від 12 та 18 березня 2024 року. Детектив ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити. Крім того, просив долучити додаткові матеріали на підтвердження обставин викладених у клопотанні, зокрема: витяг з ЄРДР; постанови про призначення комплексної судової комп`ютерно-технічної експертизи та експертизи електронних комунікацій від 07 та 10 квітня 2024 року; протоколу про результати оперативно-розшукового заходу аудіо-, відео контроль особи від 08 липня 2022 року; протоколу за результатами здійснення НСРД аудіо контроль особи від 21 лютого 2023 року; договору поставки від 22 грудня 2022 року з додатками та додатковою угодою від 06 червня 2023 року; повідомлення про підозру ОСОБА_3 від 02 квітня 2024 року; протоколу затримання ОСОБА_3 від 02 квітня 2024 року. Захисник ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання та накладення арешту на майно. Надали слідчому судді письмові заперечення де зазначили, що клопотання детектива про арешт майна є необґрунтованим, невмотивованим та не підтвердженим належними доказами, а також послались на: безпідставність затримання ОСОБА_3 ; процесуальні порушення під час особистого обшуку підозрюваного; існування порушень щодо подальших дій з тимчасово вилученим майном; відсутність підстав для арешту тимчасово вилученого майна; невідповідність мобільних телефонів вимогам визначенню «засіб» або «предмет» вчинення кримінального правопорушення; відсутність необхідності подолання логічного захисту, а тому вважали, що клопотання не підлягає задоволенню. Слідчий суддя дослідив клопотання про арешт майна з додатками до нього, надані детективом матеріали та заслухав думку учасників судового провадження. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3]. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення». Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: « Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна». Відповідно до вимог п. п. 1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються». Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку». Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу». Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 та ч. 4 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України». Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України: « Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна». Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України: «Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна». Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України: «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу». Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України: «Уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених частиною сьомою статті 223 і статтею 236 цього Кодексу». Відповідно до вимог ч. 1 ст. 236 КПК України: «Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу». З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що 02 квітня 2024 року детективами Національного бюро було затримано ОСОБА_3 в подвір`ї будинку за адресою АДРЕСА_1 , біля центрального входу до вказаного житлового будинку, після чого був здійснений обшук затриманої особи у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України. Під час обшуку, було виявлено та вилучено мобільні телефони, що мають значення для даного кримінального провадження, оскільки на них міститься інформація, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, а саме: - мобільний телефон Аpple iPhone 15 sНОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ; IMEI2 НОМЕР_8 ; - мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max sНОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_12 . Надалі вказані мобільні телефони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за № 52022000000000169 на підставі постанови детектива НАБУ від 02 квітня 2024 року, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Під час розгляду цього клопотання слідчим суддею було встановлено, що матеріали клопотання не містять протоколу огляду вилучених речей, які були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, з докладним його описом, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 100 КПК України у випадку вилучення майна, яке є речовим доказом. Разом з тим, слідчий суддя враховує, що вказана норма не встановлює строк, у який слідчий та/або прокурор зобов`язаний оглянути вилучені під час обшуку речі, які визнані речовими доказами. Так, слідчий суддя погоджується з позицією детектива, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів. Водночас, слідчий суддя не наділений повноваженнями встановлювати ознаки та визначати належність майна до речових доказів, оскільки це належить до компетенції сторони обвинувачення, яка має довести ці обставини слідчому судді. Крім того, підставою для накладення арешту на майно є те, що у ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у проведенні експертного дослідження з метою подолання системи логічного захисту, а також щодо виявлення видаленої інформації, у тому числі стосовно спілкування осіб, причетних до вчинення злочину. З огляду на викладене, 07 та 10 квітня 2024 року детективом було призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, з метою об`єктивного та повного дослідження обставин вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя не приймає доводи захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про відсутність необхідності накладення арешту на майно, оскільки детективом доведено, що вилучені мобільні телефони є речовими доказами та мають значення для встановлення обставин у цьому кримінальному провадженні, а висновки захисників не мають належного документального підтвердження. Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»). Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження. Крім того, накладення арешту на вищевказані документи забезпечить запобіганню можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказані у даному клопотанні мобільні телефони, мають значення для кримінального провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню. Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376 КПК України дійшов висновку про задоволення клопотання детектива про арешт майна. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ]. Висновки слідчого судді [3-1]. Слідчий суддя постановив: 1) клопотання детектива Другого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 52022000000000169 від 07 липня 2022 року задовольнити; 2) накласти арешт на майно вилучене у підозрюваного ОСОБА_3 під час його затримання 02 квітня 2024 року о 08 год 21 хв в подвір`ї будинку за адресою АДРЕСА_1 біля центрального входу до вказаного житлового будинку, а саме: - мобільний телефон Аpple iPhone 15 sНОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ; IMEI2 НОМЕР_8 ; - мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro Max sНОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , IMEI2 НОМЕР_12 ; 3) ухвала про накладення арешту виконується негайно слідчим (детективом), прокурором, а її оскарження не зупиняє її виконання. Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2]. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Повний текст ухвали складений та оголошений 19 квітня 2024 року. Слідчий суддя ОСОБА_1