Постанова Одеський апеляційний суд № 521/19148/22

Номер провадження: 33/813/782/24 Номер справи місцевого суду: 521/19148/22 Головуючий у першій інстанції Мазун І. А. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.03.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Погорєлової С.О., за участю секретаря Зєйналової А.Ф.к., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - про накладення на неї стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і піддано її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн. З вказаної постанови вбачається, що 13.11.2022 року в 23.15 год. в м. Одеса по вул. Космонавтів, 32, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Corola державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі відмовилася у законному порядку, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою з наступних підстав: 1)судом першої інстанції не було встановлено дотримання працівниками поліції порядку направлення водія для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так працівниками поліції не видавалось направлення щодо проходження такого огляду. Проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, докази, які б вказували на дотримання працівниками поліції порядку направлення на такий огляд у справ відсутній; 2)відеозапис з нагрудної камери, який приєднаний до матеріалів справи не є належним доказом, оскільки не є безперервними, що може свідчити про те, що відеозапис міг бути змінений (редагований) особою, яка копіювала відеозаписи, що прямо заборонено Інструкцією №100; 3)сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у справі, а обставини, які в ньому викладені повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, однак судом першої інстанції не були перевірені, що призвело до невірного висновку; 4)працівником поліції ОСОБА_1 не були роз`яснені її права і обов`язки, встановлені ст. 268 КУпАП, в результаті чого порушив ч. 4 ст. 256 КУпАП та через що водія було позбавлено можливості забезпечити докази для свого захисту та можливості надати пояснення. Посилаючись на такі доводи, представник ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою провадження у справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Одеський апеляційний суд належним чином сповіщав ОСОБА_1 про розгляд справи на 27 березня 2023 року на 10:45 год. Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП України, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, розгляд яких здійснюються за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного. Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За правилами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. За приписами ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно зі ст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував наявністю доказів на підтвердження даних обставин. Під час апеляційного розгляду справи, для забезпечення дотримання прав особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.130 КУпАП, були повторно досліджені наступні докази: -протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №089709 від 13 листопада 2022 року з якого вбачається, що 13 листопада 2022 року о 23:15 год. в м. Одеса по вул. Космонавтів, 32, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Toyota Corola державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовилася. Всі дії фіксувалися на нагрудні портативні відеореєстратори: 475797, 471804, 470678. ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП; -довідка, з якої вбачається, що згідно інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 протягом року за ст. 130 КУпАП не притягувалася. Посвідчення водія ОІА 440991 (кат. В) отримала 10.09.2002 року; -диск з відеозаписом, який було приєднано до матеріалів справи та з якого вбачається, що 13 листопада 2022 року о 23:15 год. працівники поліції зупинили транспортний засіб Toyota Corola державний номер НОМЕР_1 за кермом якого знаходилась ОСОБА_1 . Працівники поліції повідомили причину зупинки транспортного засобу, це порушення комендантської години. В ході бесіди у працівника поліції виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із тим, що від неї був відчутний запах алкоголю з порожнини рота. Працівником поліції було доведено до відома ОСОБА_1 про те, що вона може пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, якщо такий варіант не підходить, вона може проїхати до медичного закладу, або відмовитися від такого проходження. Також ОСОБА_1 були роз`яснені наслідки проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також і наслідки відмови від проходження такого огляду. ОСОБА_1 дуже довгий час сперечалася із працівниками поліції. Потім вона просила працівників поліції відпустити її. Потім працівник поліції вкотре запитав ОСОБА_1 чи погоджується вона пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що вона відмовилась, потім працівник поліції запропонував проїхати до медичного закладу, на що ОСОБА_1 також відмовилась. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що відносно неї буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення, він був зачитаний ОСОБА_1 , також були роз`яснені права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП, а також ст. 63 Конституції України. Від підпису у протоколі ОСОБА_1 відмовилась. Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено про відсторонення її від керування транспортним засобом. Відповідно до п.п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і складено протокол про адміністративне правопорушенні з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджено спільним Наказом МВС України Міністерством охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Інструкцією передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров`я. Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться закладі охорони здоров`я. Відповідно до п. 3 наведеної Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Посилання ОСОБА_1 про те, що відеозапис з нагрудної камери, який приєднаний до матеріалів справи не є належним доказом, оскільки не є безперервними, що може свідчити про те, що відеозапис міг бути змінений (редагований) особою, яка копіювала відеозаписи, що прямо заборонено Інструкцією №100 не заслуговує на увагу з огляду на таке. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейські, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, дані про який внесені у протокол про адміністративне правопорушення, діяли відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Також з дослідженого відеозапису не вбачається будь-яких порушень працівниками поліції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», під час складання протоколу про адміністративне правопорушення. Водночас, відповідно до п. 1.4.5 «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів)», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03 лютого 2016 року, однією із декількох цілей використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції є забезпечення об`єктивного розгляду справ уповноваженими органами шляхом створення додаткових належних доказів. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність відеозапису адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не надано. Не встановлено таких і під час апеляційного розгляду справи. Між тим, апеляційний суд доходить до переконання, що з відеозапису встановлено одночасну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Крім того, працівники поліції при складанні адміністративного протоколу у відношенні ОСОБА_2 діяли у відповідності із нормами чинного законодавства, будь-яких порушень не зафіксовано. Також є неправдивим довід апеляційної скарги про те, що працівником поліції ОСОБА_1 не були роз`яснені її права і обов`язки, встановлені ст. 268 КУпАП, в результаті чого порушив ч. 4 ст. 256 КУпАП та через що водія було позбавлено можливості забезпечити докази для свого захисту та можливості надати пояснення, оскільки із наданих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 вголос був зачитаний зміст протоколу, а також роз`яснені права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП, а також ст. 63 Конституції України. Однак ОСОБА_1 відмовилась від підпису, що відображено у протоколі. Судом апеляційної інстанції не береться до уваги посилання ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не було встановлено дотримання працівниками поліції порядку направлення водія для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так працівниками поліції не видавалось направлення щодо проходження такого огляду. Проходження огляду в медичному закладі пропонується поліцейським не лише усно, а шляхом вручення водієві письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, докази, які б вказували на дотримання працівниками поліції порядку направлення на такий огляд у справ відсутній. Направлення водія на огляд на стан сп`яніння у медичному закладі подається до медичної установи і фактично є підставою для проходження водієм такого огляду. Відтак твердження апелянта про те, що направлення на огляд має бути додано до протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованими. Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. ОСОБА_1 таким правом не скористалася, не вказала заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності по суті правопорушення вона нічого не зазначила, особистих пояснень не надала. Вказуючи про порушення співробітниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, апелянт не надав до суду доказів про звернення зі скаргами на дії поліцейського до компетентних органів, що дає підстави суду вважати такі посилання апеляційної скарги, як спроби апелянта уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП та на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Інші твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні під час дослідження доказів по справі, також жодних доказів, які б спростували правильні висновки суду першої інстанції не було долучено і до апеляційної скарги. Виходячи з викладеного, апеляційний суд визнає вказані докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 13.11.2022 року та інкримінуються ОСОБА_1 . Отже, позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов`язана з наданням ним пояснень, які не підтверджені належними і достатніми доказами, не узгоджуються з дійсними обставинами справи, внаслідок чого розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту, обраний на власний розсуд, та спроба уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. З таких підстав, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, в зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови. Керуючись ст. ст. 7, 251,268, 280, 293, 294 КУпАП, суд, - постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 30 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова